Визначення об 'єму водонапірної башти

Водонапірні башти забезпечують більш рівномірну роботу насосних станцій, підвищують надійність системи водопостачання та сприяють забезпеченню безперебійної її роботи. Вони дозволяють зменшити діаметр та вартість водоводів і магістралей розподільчої мережі.

В сільській місцевості широко застосовуються сталеві башти А.А.Рожновського (рис.2).

Об'єм водонапірної башти за­лежить від максимального добового споживання води та режиму роботи насосної станції. Можливі такі ре­жими роботи: цілодобовий, 2^х -змінний, в 1 зміну та повторно-короткочасний (автоматичне вми­кання та вимикання насосів по мірі необхідності). Найчастіше застосо­вується автоматична робота насос­них станцій.

Об'єм водонапірної башти ви­значається за формулою

W₆ = (W_P+W₃) (4)

де  = 1,2... 1,3 - коефіцієнт запасу, що відповідає повторно-короткочасному

2 1 режиму роботи насосів;

Рис. 2. Водонапірна башта W₃- запас води, що забезпечує протягом

А.А. Рожновського 10 хвилин одночасну подачу протипожежної

1-напірно-розводяща труба; та максимальної годинної витрати води в

2-зливна труба; 3-анкерні гвин­ти; добу максимального споживання

4-фундамент; 5-грунтова насип; W_з = (Q_год.max + Q_пож.)/6 (5)

6-колона; 7,8-зовнішня та Нормативні витрати на тушіння пожежі

внутрішня драбини; 9-люк; приведені в Д. 3.

10-вентиляційна труба; _Wр - регулюючий об'єм водонапірної башти.

11-кришка бака; 12-утрнмувачі W_p=(0,02...0,05)W_do6.max (6)

криги; 13 - бак; 14 - оглядовий За результатами розрахунків приймається

колодязь; 15-засувка. ближча більша по об'єму типова башта (Д. 5).

Після чого уточнюється регулюючий об'єм водонапірної башти

W_p = W_m - W₃ (7)

де W_m - об'єм бака типової башти.

Розрахунок водопровідної мережі

В практиці водопостачання зустрічаються два види розрахунків дільничих мереж:

• розімкнуті (тупікові), що складаються з магістралі та відгалужень;

• замкнуті (кільцеві), що складається з певної кількості замкнутих контурів.

Розрізняють два випадки розрахунку водопровідних мереж:

• розрахунок нової водопровідної мережі, коли необхідно знайти не тільки діаметри ділянок трубопроводів, а й відмітку рівня води в водонапірній башті;

• розрахунок мережі, коли висота водонапірної башти відома. Це має місце, коли до існуючої мережі підключається новозбудована.

Для розрахунку необхідно мати такі вихідні дані: топографічний план місцевості; довжини ділянок трубопроводів; матеріал труб; вузлові витрати; вільний напір.

Розрахунок мережі починають з вибору диктуючої точки. Точка мережі, в якій вільний напір в години максимального споживання води буде найменшим, називається диктуючою. Якщо в ній буде створено необхідний вільний напір Нв, то в усіх інших точках мережі він буде більшим. З цієї умови знаходять висоту водонапірної башти.

Послідовність розрахунків така:

1. Визначають витрати на кожній ділянці мережі;

2. Підбирають за розрахунковими витратами діаметр ділянок трубопроводу.

3. Знаходять втрати напору на кожній ділянці трубопроводу

(8)

де L_i - довжина i ділянки трубопроводу;

K _i - модуль витрат i ділянки трубопроводу (Д. 6);

 - поправка на ступінь турбулентності потоку при температурі води 10°С (Д. 7);

Q_i - витрата на i ділянці трубопроводу;

k - коефіцієнт який враховує втрати напору в місцевих опорах трубопроводу.

4. Визначають висоту водонапірної башти

(9)

де Z_А і Z_Б - відповідно геодезичні відмітки диктуючої точки А та місця встановлення водонапірної башти Б;

Н_в - вільний напір (при одноповерховій забудові Н_в =10 м);

- втрати напору в трубопроводах від диктуючої точки А до водонапірної башти