3. Загальна характеристика окремих видів цивільно-правових договорів

Серед зобов'язань, що складають особливу частину зобо­ в'язального права, основне місце належить договірним зобо­в'язанням. Цивільне законодавство України регулює велику кількість цивільно-правових договорів, серед яких слід відмі­ тити купівлю-продаж, міну, найом (оренду), найом жилого приміщення, позику, дарування тощо.

Договір купівлі-продажу

Договір купівлі-продажу є одним з найпоширених дого­ ворів, що укладаються як фізичними, так і юридичними осо­бами.

Договір купівлі-продажу — це угода, за якою продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у влас­ність покупцеві, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Двосторонній характер купівлі-продажу обумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав і обов'язків. Зокрема, укладаючи цей договір, продавець приймає на себе обов'язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу, зобов'я заний здійснити оплату придбаної речі і водночас набуває права вимагати від покупця її передачі.

Згідно з цивільним законодавством сторонами в договорі купівлі-продажу виступають продавець і покупець.

Істотними умовами цього договору є умови щодо предме­ та та ціни. Доти, доки сторони не дійдуть згоди щодо цих умов, договір не може вважатися укладеним, незважаючи на погодження інших умов (строку, місця, способу виконання тощо). Інші умови також можуть набути значення істотних, якщо відносно них за заявою однієї зі сторін має бути досяг­ нуто згоди.

Предметом договору купівлі-продажу можуть бути:

• товар, який є у продавця на момент укладення догово­ ру, або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому;

• майнові права (наприклад, зазначені у цінних паперах);

• право вимоги, якщо вимога не має особистого характе­ру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовують­ ся правила про уступку вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. Водночас, предметом цього договору не можуть бути ав­ торські права.

Ціна, як одна з істотних умов, визначається угодою сторін і зумовлена попитом і наявністю товару на ринку.

Відповідно до цивільного законодавства форма договору купівлі-продажу визначається характером і вартістю товару, а також часом виконання договору. Договори, що викону­ ються в момент їх укладення, можуть бути також укладені в усній формі. Якщо договір буде виконуватися після його ук­ ладення, то він має бути оформлений в письмовій формі, а окремі з них потребують не тільки письмової форми, а й нотаріального посвідчення та державної реєстрації. Це такі види договорів: договори купівлі-продажу земельних діля­ нок, цілісних (єдиних) майнових комплексів, житлових будинків (квартир) та іншого нерухомого майна.

При укладенні договору продавець зобов'язаний попере­ дити покупця про всі права третіх осіб на продавану річ (право наймача, право застави, довічного користування тощо). Невиконання цього правила дає покупцеві право ви магати зменшення ціни або розірвання договору і відшкоду­ вання збитків.

У випадку переходу права власності (права оперативного управління) до покупця раніше передачі речі продавець зобо­ в'язаний до передачі зберігати річ, не допускаючи стану її погіршення.

Якщо продавець на порушення договору не передає по­ купцеві продану річ, покупець вправі вимагати передачі йому проданої речі і відшкодування збитків, завданих за­тримкою виконання, або, зі свого боку, відмовитися від вико­нання договору і вимагати відшкодування збитків.

За порушення умов договору покупцем, наступають такі наслідки:

• у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими коштами;

• якщо покупець відмовився прийняти та оплатити то­ вар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору.

Якість проданої речі повинна відповідати умовам догово­ ру, а за відсутності вказівок у договорі — вимогам придат­ності використання з метою, з якою товар цього роду зви­чайно використовується, особливо у разі, якщо покупець при укладенні договору вказав конкретну мету придбання товару.

Якщо ж продаж товару відбувається за зразком і (або) за описом, продавець має передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Вимоги щодо якості товару можуть встановлюватися за­ коном. В такому випадку продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Більше того, законодавець передбачив, що за домовленістю між продав­ цем і покупцем може встановлюватись обов'язок продавця передати товар підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Покупець, якому продано річ неналежної якості, якщо її недоліки не були застережені продавцем, вправі за своїм вибором незалежно від можливості використання товару за його призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недо ліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усу­ нення яких пов'язане з непропорційними витратами або за­ тратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення), покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повер­нення сплаченої за товар грошової суми чи вимагати заміни товару. Такі вимоги можуть бути заявлені як до продавця то­ вару, так і до його виготовлювача.

Вищезгадані вимоги у зв'язку з недоліками товару мо­ жуть бути заявлені покупцем у встановлені законом строки. Так, якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, такі вимоги можуть бути пред'явлені по­ купцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомо­ го майна — в межах трьох років від дня передачі товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк. Якщо встановити день передачі нерухомого майна неможливо або якщо Покупець володів нерухомим майном до укладення договору, зазначені строки відлічу­ ються від дня укладення договору.

Строк для виявлення недоліків товару, що перевозився або був відправлений поштою, відлічуються від дня одержан­ня товару в місці його призначення.

Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недо­ ліками товару, на який встановлений строк придатності, якщо вони виявлені протягом строку придатності товару.

Якщо недоліки товару виявлені покупцем після закінчення гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки виникли до передання йому товару або є наслідком обставин, які існували до цього моменту.

Позов з приводу недоліків проданої речі може бути пред'явлений протягом одного року, починаючи від дня виявлення недоліків, за умови, що згадані недоліки були виявлені у межах вищевказаних строків, встановлених зако­ нодавством для їх виявлення і пред'явлення відповідних ви­ мог, а на товари, щодо яких встановлено гарантійний строк (строк придатності) — якщо недоліки виявлено у межах гарантійного строку (строку придатності).

За договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобо­в'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначаєть­ся для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобо­в'язується прийняти товар і оплатити його.

Поставка

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір міни

Відповідно до цивільного законодавства за договором міни між сторонами провадиться обмін одного товару на інший. При цьому кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує взамін. Договір міни ще називають бартером.

Договір міни спрямований на невідворотне відчуження кожною із сторін належного їй майна, в результаті чого у сторони, яка за договором міни набуває майно, відповідно виникає право власності на нього. Цей договір є консенсу альним, сплатним і двостороннім.

Інколи обмінювані товари мають різну вартість. У такому разі договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

Право власності на обмінювані товари переходить до сторін, що виступають як покупці за договором міни, одно­ часно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законодавством передбачено також, що договором міни може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

До договору міни застосовуються відповідні правила щодо договорів купівлі-продажу, поставок, контрактами або інших договорів, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Контрактація сільськогосподарської продукції

За договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виро­бити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або виз­наченому ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими ціна­ми відповідно до умов договору.

Договір найму (оренда)

За договором майнового найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується надати наймачеві майно у тимча сове користування за плату. Зазначений договір є консенсу альним, сплатним та двостороннім.

Особливістю договору майнового найму є те, що на його підставі майно переходить до наймача у користування, повне господарське відання чи оперативне управління, а не у власність.

Сторонами у договорі є наймодавець — особа, яка пере­ дає майно у користування, і наймач, тобто особа, яка набу­ває право на користування річчю. У цьому випадку сторо­ нами в угоді можуть бути фізичні та юридичні особи. Право передання майна в найом має власник майна або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення такого договору.

Предметом договору найму може бути індивідуально ви­ значені майно або річ, які зберігають свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживчі речі), а також майнові права.

Законом можуть бути встановлені види майна, що не мо­ жуть бути предметом договору найму.

Договір найму укладається на строк, встановлений дого­ вором. Якщо в договорі строк найму не встановлений, вважається що він укладений на невизначений строк.

Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизна­ чений строк, може відмовитись від договору у будь-який час, попередивши про це у письмовій формі другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна — за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про припинення договору найму, укладеного на невизначений строк.

Законом можуть бути встановлені максимальні (гранич­ ні) строки договору найму окремого майна. В такому випад­ ку, договір найму, строк якого перевищує встановлений за­коном максимальний строк, є укладеним на строк, що відпо­ відає максимальному строку.

Якщо до закінчення встановленого законом максимально­ го строку найму жодна із сторін не відмовилась від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється із закінченням максимального строку договору.

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається по­ новленим на строк, який був раніше встановлений догово­ ром.

За договором майнового найму наймодавець зобов'язаний надати наймачеві майно у стані, що відповідає умовам дого­ вору і призначенню майна. Наймодавець не відповідає за недоліки майна, які були ним застережені при укладенні до­ говору.

Якщо наймодавець не надає у користування наймачеві зданого в найом майна, наймач вправі витребувати від нього це майно і вимагати відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або зі свого боку відмовитися від до­ говору і стягнути збитки, завданого його невиконанням.

Наймодавець зобов'язаний провадити за свій рахунок ка­ пітальний ремонт зданого в найом майна, якщо інше не передбачено законом або договором. Невиконання цього обов'язку наймодавцем дає наймачеві право або зробити капітальний ремонт, що передбачений договором або спри­ чинений невідкладною необхідністю, і стягнути з наймодав­ ця вартість ремонту чи зарахувати її в рахунок найомної плати або розірвати договір і стягнути збитки, завдані його невиконанням.

За договором майнового найму наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування майном; користу­ ватися майном відповідно до договору і призначення майна; підтримувати найняте майно у справному стані; провадити за свій рахунок поточний ремонт, якщо інше не встановлено законом або договором; при припиненні договору найму повернути майно у тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Здавання наймачем найнятого майна в піднайом дозво­ляється лише за згодою наймодавця, якщо інше не передба­ чено законом або договором.

При переході права власності на здане в найом майно від наймодавця до іншої особи, договір найму зберігає чинність для нового власника. Договір найму зберігає чинність і при переході майна від однієї юридичної особи (наймодавця) до іншої.

Договір найму припиняється у разі смерті наймача-фізич ної особи, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

Наймодавець вправі відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування нею протягом трьох місяців поспіль. У такому разі, договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Сторони за договором майнового найму можуть вимагати дострокового розірвання договору. Так, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або всупереч призна­ ченню речі; наймач без дозволу наймодавця передав майно у користування іншій особі; наймач своєю недбалою пове­ дінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не при­ ступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Договір може бути розірваним також на вимогу наймача, якщо: наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; наймо­ давець не виконує свого обов'язку щодо проведення капі­ тального ремонту речі.

У разі припинення договору наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одер­ жана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує вказа­ного обов'язку, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за час простро­ чення.

Зацікавлена сторона може пред'явити в суді, господарсь­ кому або в третейському суді вимогу про дострокове розір­ вання договору найму протягом одного року.

Різновидами договору найму є договори прокату, найом земельної ділянки, найом будівлі або іншої капітальної спо­ руди, оренда транспортних засобів, лізинг та тощо.