2. Серидовище програмування. Характеристики компілятора

Середовище Delphi складається з чотирьох вікон, якими можна керувати як багато віконною прикладною програмою з інтерфейсом одного документа (single document interface- SDI). Це означає, що розмірами та розташуванням кожного вікна можна керувати незалежно.

Головне вікно розташоване зверху і є центром елементом керування під час роботи Delphi.

Воно складається з трьох виділених елементів: рядка меню, панелі швидкого дос-тупу, палітри компонентів.

Вікно інспектора об’єктів розміщене ліворуч знизу екрану. Інспектор об’єктів скла-дається з двох сторінок – властивості(Properties) та події(Events). За допомогою інспектора об’єктів задають параметри та поведінку окремих елементів (компонент), з яких будуть програму.

Вікно форми (праворуч під головним вікном) є робочою ділянкою для розташування елементів керування програмою під час її майбутнього виконання.

Складніші програми потребують кількох різних форм, кожну з яких незалежно проектують Delphi в рамках того ж проекту. Видимою і доступною для проектування в кожен момент часу можна зробити будь-яку з визначених форм.

Вікно редактора коду дає змогу вводити та редагувати тексти програм мовою Object Pascal. Воно розташоване праворуч знизу, однак часто доводиться збільшувати його розміри, щоб одночасно бачити значну частину програми. Вікно редактора коду багато сторінковими, на кожній сторінці можна редагувати інший текстовий файл (модуль) про- грами. Перехід між сторінками виконують за допомогою етикеток внизу вікна (для Windows 3.1) або закладок зверху над вікном (для Windows 95).

Вікна форми та редактора коду під час початкового запуску Delphi можуть частково перекриватися, тому перед початком роботи треба за допомогою мишки налаштувати розміри та місце таких вікон на екрані. Форм (вікон) може бути і декілька, тому для їхнього перемикання використовують команди середовища або мінімізують непотрібні в конкретний момент.

Головні прийоми візуального програмування

• Вікно форми

• Вікно форми в Delphi можна трактувати як своєрідний будівельний майданчик, на якому відповідно до плану розташовують компоненти майбутньої програми.

Форма це вікно Windows, побудоване одним із допустимих стилів. Зверху над вікном є смуга з заголовком і стандартними кнопками керування вікном. Решта простору вікна форми є робочою ділянкою, що ознак середовища. Сітка призначена для вирівнювання компонент під час їх розміщування на площині форми.

Водночас зі створенням нового проекту автоматично створюється нова форма, яка з’являтиметься під час виконання готової програми. Таку форму називають головною формою проекту. Якщо ж проект потребує декількох форм, то нову стандартну форму можна додати команду File→ NewForm, а шаблон форми вибрати в діалоговому вікні командою File → New→ Forms. Шаблон містить готовий набір елементів керування для типових випадків розробки проектів. Delphi дає змогу створювати власні шаблони та зберігати їх разом зі стандартними.

Розглянемо головні етапи роботи з компонентами в робочій ділянці вікна форми. Активна в конкретний момент компоненту (та, що має фокус) виділена контурною рамкою з маленьких чорних квадратиків по периметру. Фокус між компонентами переміщують мишкою або клавішею Tab.

Декілька компонентів, розташованих на формі, можна об’єднати в групу. Для цього треба натиснути на ЛКМ і пересунути її так, щоб ділянка, обмежена штриховою лінією, що тягнеться за мишкою, захопила потрібні компоненти. Після відпускання клавіші мишки всі об’єднані в групу компоненти будуть виділені контурною рамкою кожен, однак сірого кольору, сама рамка зафіксована лише по кутках кожного компоненту. Щоб відмінити об’єднання компоненту, досить клацнути мишкою в будь-якому вільному від компоненту місці робочої ділянки вікна форм.

Для вилучення компоненти з форми потрібно перевести на неї фокус і натиснути на клавішу Del або вибрати з головного меню команду Edit Delete. Потрібно вилучити всі відразу компоненти, об’єднані попередньо в групі. Вилучену компонентну або групу відновлюють командою Edit Undelete.

У межах робочої ділянки вікна пересування компоненту найзручніше мишкою на ліву клавішу. Для точного розташування компоненту у вікні використовують комбінацію клавіш керування курсором та клавіші Ctrl. Змінити розташування компоненти можна також шляхом задання відповідних координат її лівого верхнього кута в інспекторі об’єктів (властивості Left, Top).

Розмір компоненту найзручніше змінювати також мишкою. Для цього спершу компоненту роблять активнішою. Далі пересувають мишкою на один з маркерних чорних квадратів, розташованих по периметру. Курсор набуває вигляду двонапрямленої стрілки. Зафіксувавши ЛКМ, пересувають мишкою в потрібному напрямі і відпускають клавішу. Точну зміну розмірів виконують комбінацією клавіш керування курсором та клавіші Shift. Крім того, розміри можна визначити відповідними властивостями (Height, Width) в інспекторі об’єктів.

Розміри та розташування всіх компонентів у вікні можна одночасно і пропорційно змінити. Для цього використовують команду головного меню Edit Scale, зазначивши зміну масштабу у відсотках.

Якщо у вікні форми вже розташовані декілька компонентів, то їх можна вирівнювати як щодо одної. Для цього застосовують команду головного меню Edit Align або палітру вирівнювання, яку викликають командою View Alignment Palette. Ця палітра є окремим вікном, яке можна розташувати на екрані в зручному місці на тривалий час. Вирівнювання виконують для окремих компонентів, а також для груп. Компоненти в групі вирівнюються стосовно того компоненту, яка потрапила в групу першою.

Над компонентами та їхніми групами можна виконувати операції вирізання, копіювання в буфет обміну, вставлення з буферу обміну. Однак копіювання та вирізання можливе лише для таких груп компоненту, які мають спільну форму або компоненту-контейнер.

Проектування в MS Access

Система Access - це набір інструментів кінцевого користувача для управління базами даних. До її складу входять конструктори таблиць , форм, запитів і звітів. Цю систему можна розглядати і як середовище розробки додатків. Використовуючи макроси або модулі для автоматизації рішення завдань , можна створювати орієнтовані на користувача додатки такими ж потужними , як і додатки , написані безпосередньо на мовах програмування . При цьому вони будуть включати кнопки , меню і діалогові вікна. Програмуючи на мові VBA , можна створювати такі потужні програми , як сама система Access.

Створення додатків без програмування з використанням макросів Access. Користувачі електронних таблиць і баз даних повинні бути знайомі з багатьма ключовими поняттями , використовуваними в Access. Перш ніж приступити до роботи з яким-небудь програмним продуктом , важливо зрозуміти його можливості і типи завдань , для вирішення яких він призначений. Microsoft Access (далі - просто Access) - це багатогранний продукт , використання якого обмежене тільки уявою користувача.

У Access повною мірою реалізовано управління реляційними базами даних. Система підтримує первинні та зовнішні ключі і забезпечує цілісність даних на рівні ядра ( що запобігає несумісні операції оновлення або видалення даних). Крім того , таблиці в Access забезпечені засобами перевірки допустимості даних , що запобігають некоректний введення незалежно від того , як він здійснюється , а кожне поле таблиці має свій формат і стандартні описи , що істотно полегшує введення даних . Access підтримує всі необхідні типи полів , у тому числі текстовий , числовий , лічильник , грошовий , дата / час , MEMO , логічний , гіперпосилання і поля об'єктів OLE . Якщо в процесі спеціальної обробки в полях не виявляється ніяких значень , система забезпечує повну підтримку порожніх значень .

Використовувана база даних буде складатися з однієї таблиці , в ній буде всього 8 полів , перехресні посилання не має сенсу робити.

Проект програми був розроблений засобами Delphi 7 і MS Access 2003 . Delphi , в свою чергу , є універсальною системою програмування , за допомогою якої здійснюється управління базою даних , a MS Access 2003 - сховищем бази даних.

Процес створення бази даних складається з двох кроків : спочатку треба створити базу даних , потім псевдонім - до цієї бази даних. Псевдонім ( Alias ​​) визначає розташування таблиць бази даних і використовується для доступу до них.

Створимо базу даних в MS Access 2003 . Використовувана база даних буде складатися з однієї таблиці , в ній буде 6 полів , перехресні посилання не має сенсу робити.

Виконаємо фізичне проектування в середовищі СУБД Microsoft Access 2003. Поіменуєм таблицю і атрибути , визначимо типи даних , розмірність атрибутів , виберемо первинний ключ. ( Таблиця1 )

Таблиця 1 - Властивості полів таблиці « книги »

Ім’я поля	Тип поля	Розмір поля	Ключове поле
Код_Книги	Числовий	5	*
Найменування	Текстовий	20
Рік видання	Числовий	20
Жанр	Текстовий	8
Кількість сторінок	Числовий	10
Курс	Текстовий	5

Технологія BDE

BDE (від англ. Borland Database Engine - «технологія доступу до даних »). Наявний набір драйверів баз даних дає однаковий доступ до стандартних джерел даних: Paradox , dBASE , Access , а також текстовим БД. Можна додавати драйвери Microsoft ODBC при необхідності підключення до ODBC - сокету . BDE має об'єктно -орієнтоване пристрій. Під час виконання додаток взаємодіє з BDE , створюючи різні BDE-об'єкти. Ці об'єкти потім використовуються для управління елементами БД, такими як таблиці і запити. Файли ядра движка БД існують як набір DLL, код яких повністю реентерабелен і потоково-безпечний.

Система BDE конфігурується за допомогою BDE Administrator (BDEADMIN.EXE)

Для того щоб створити псевдонім, треба:

1. Вибрати "Адміністрування" в Панелі управління. (Рисунок 2.2.1)

Рисунок 2.2.1 - Панель управління

2. Вибрати "Джерела даних (ODBC)". (Рисунок 2.2.2)

Рисунок 2.2.3 - Джерела даних (ODBC)

3.В "Користувача DNS" натискаємо кнопку "Додати" і вибираємо "Microsoft Access Driver (*. Mdb)". Рисунок 3)

Рисунок 2.2.4 - Створення нового джерела даних

4. "Ім'я джерела даних" - прописуємо необхідний Alias ​​Бази даних. Потім натискаємо кнопку "Вибрати" і вказуємо файл з базою даних (розширення *. Mdb). (Рисунок 4)

Рисунок 2.2.5- Встановлення драйвера ODBC

Потім "ОК". Псевдонім до Бази даних створений.