- •Поняття порівняльного правознавства як юридичної науки та учбової дисципліни.
- •Предмет, метод та мета порівняльного правознавства.
- •Функції порівняльного правознавства.
- •Взаємодія порівняльного правознавства з іншими науками (теорією держави та права, філософією, соціологією права тощо).
- •Поняття правової системи та її структуроутворюючі елементи.
- •Правова сім'я, її поняття та види.
- •Вплив європейського права на розвиток правових систем Європи.
- •Поняття та характерні риси романо-германської правової системи.
- •Джерела права та їх види в романо-германській правовій системі.
- •Нормативно-правові акти, їх поняття, види та значення в романо-германській правовій системі.
- •Звичаї як джерело права в романо-германській правовій сім'ї.
- •Поняття та особливості системи англо-американського права.
- •Джерела систем англо-американського права, їх види.
- •Поняття та види релігійно-традиційних правових систем.
- •Загальна характеристика мусульманського права.
- •Історичні особливості формування мусульманського права
- •Особливості правових систем Далекого Сходу.
Особливості правових систем Далекого Сходу.
Далекосхідна група правових систем - це сукупність правових систем, в основі формування яких лежать не норми права, а норми моралі, звичаї, традиції. Велике значення приділяється ритуалу.
Далекосхідну групу складають правові системи Китаю, Гонконгу, Японії, Бірми, Кореї, Монголії, країн Індокитаю, Малайзії. Китай і Японія вирізняються специфікою морально-ідеологічного підходу до права, який справив вплив на правові системи інших країн Сходу.
На відміну від континентального, загального і змішаного типів правових систем далекосхідне право віддає перевагу загально-соціальним нормам як зразкам поведінки - нормі-моралі, нормі-звичаю, нормі-традиції. Ними обумовлюється як закон, так і
судове рішення. Закон і судове рішення для сучасного розвитку далекосхідної групи правових систем також мають істотне значення. Правда, їх роль іноді є похідною від традиційних норм моралі і традицій.
Далекосхідний регіон у минулому правовому розвитку не зазнав скільки-небудь істотного впливу ні європейських правових систем, ні американської. Однак на цей час держави цього регіону активно сприймають правові новації країн європейського та американського континентів, орієнтуються на вдосконалення національного законодавства і використання досягнень іноземного права (особливо Японія).
У країнах Далекого Сходу споконвічне панувало філософсько-моральне уявлення про соціальне життя як частину природного світопорядку. Зразком для устрою суспільства завжди служила гармонія природи. Роль права з його формалізмом і зовнішнім примусом оцінювалася невисоко. Вважалося, що за допомогою права можна встановити початковий ступінь порядку, характерний для варварських народів.
Мета неписаних правил, освячених традицією, полягає у тому, щоб забезпечити соціальну гармонію, при вирішенні конфліктних ситуацій надати можливість тому, хто програв, "зберегти обличчя". У країнах континентального і загального права основним результатом застосування права є ясність і недвозначність рішення, в кінцевому результаті однозначно встановлюється потерпіла сторона. У праві далекосхідної групи країн рішення на користь однієї із сторін приймається рідко. Наріжним каменем у правових системах далекосхідних країн є компроміс, який досягається без залучення закону.
