Гігієнічні основи режиму дня школяра

Режим дня — раціональне чергування різних видів діяльності і відпочинку впродовж доби з урахуванням вікових особливос­тей.

Дотримання раціонального режиму дня підвищує працездат­ність, сприяє гарному настрою, зміцненню здоров'я та створює сприятливі умови для виховання та навчання. Недотримання ре­жиму може бути причиною перевтоми, що проявиться погіршен­ням самопочуття, зниженням уваги та можливим виникненням соматичних нервово-психічних захворювань.

Основними елементами режиму дня для школяра є: їжа, захо­ди з дотримання чистоти шкіри тіла та ротової порожнини; пере­бування на відкритому повітрі; різноманітна фізична діяльність і загартовуючі заходи; навчання в школі, відвідування предмет­них гуртків та спортивних секцій; виконання домашніх завдань; суспільно-корисна праця.

З урахуванням віку школяра поступово збільшуються нав­чальне навантаження в школі, обсяг домашніх завдань, відповід­но зменшуються тривалість сну, час перебування на відкрито­му повітрі та час, що витрачається на харчування та гігієнічні процедури. Під час планування режиму дня також ураховують біологічні ритми, притаманні людині. Упродовж дня спосте­рігаються два піки підвищеної працездатності: 8.00—12.00 год та 16.00—18.00 год.

Навчання в школі зазвичай розпочинаються з 8.30—9.00 год. Тривалість уроку 45 хв, а в першому класі — 35 хв. Внаслідок розумової діяльності та статистичної роботи м'язів при сидінні через 20—25 хв від початку уроку в дітей розвивається втома, ос­новними ознаками якої є зниження уваги та рухова активність. Тому в другій частині уроку необхідно провести фізкультурну па­узу.

Для відновлення працездатності учнів та організації провіт­рювання приміщень проводять перерви: маленькі — по 10 хв і ве­лику — на 30 хв. У разі великої кількості учнів у школі доцільно проводити дві великі перерви на 20 хв, одну з них використову­вати для споживання їжі, а іншу — для активного відпочинку на свіжому повітрі. За поганої погоди перерву слід проводити в коридорах, які до початку перерв провітрюють протягово, а під час перерв — через фрамуги чи кватирки.

Шкільні сніданки мають становити 15 % калорійності добово­го раціону. У школах, де немає можливості організовувати гарячі сніданки, учнів забезпечують гарячим молоком та бутербродами.

Незважаючи на перерви, учні впродовж дня втомлюються. Найчастіше максимальну працездатність у старшокласників від­значають на другому-третьому уроці, на четвертому вона така ж, як і на першому, а на п'ятому-шостому — знижується до мініму­му. У школярів молодших класів працездатність знижується вже на четвертому уроці. Тому кількість уроків у молодших класах не повинно перевищувати чотири, а в старших — п'ять-шість. Тривалість тижневого навантаження для учнів старших класів має бути 32 год, середніх класів — 29—30 год, дітей молодших класів — не більше ніж 24 год упродовж 32 навчальних тижнів. Заняття молодших класів слід проводити лише в першу зміну.

Працездатність не однакова і впродовж тижня. У понеділок вона значно вища, ніж у суботу, у вівторок та середу сягає макси­муму, у четвер та п'ятницю стає нижчою за понеділок, а в суботу падає до мінімуму. Дані рівнів працездатності враховують під час складання розкладу занять, іспитів, контрольних робіт.

Після школи учні 1—2 класів по обіді повинні спати впродовж 1год, а учні молодших та середніх — активно відпочивати на відкритому повітрі 1—1,5 год.

Обсяг домашніх завдань потрібно рівномірно розподіляти по дням тижня; на їх підготовку учень 1 класу повинен витрачати не більше 1 год, 9—10 класів — не біль­ше 4 год, з розрахунку 45 хв на кожне домашнє завдання. Режим виконання домашніх завдань має зберігати ритм занять у школі, тобто слід проводити 10-хвилинні перерви після 45 хв навчання та 20-хвилинну перерву після 2 год навчання.

Під час іспитів ре­жим дня змінюється таким чином, щоб загальна тривалість за­нять із самопідготовки не перевищувала 8—9 год з обов'язковим двогодинним перебуванням на свіжому повітрі вдень та перед сном.

Позанавчальна діяльність школярів у вільний час має вклю­чати відвідування спортивних секцій, предметних гуртків, але не більше ніж по одній секції та одному гуртку. Тривалість занять має становити 35—45 хв для учнів молодших класів та 1,5—2год — для учнів старших класів. Останні відвідують факуль­тативні заняття за вибором. Тривалість вільного часу у школярів 10—13 років — 4 год на день, 14—16років—3 год, у вихідні дні та дні відпочинку — 8—9 год.

Сон є головним фізіологічним механізмом, що забезпечує від­новлення працездатності дитячого організму. Тривалість сну здорових дітей 6—9 років має становити 10,5 год, 10 років —10 год, 11—13 років — 9 год, 14—17 років — 8—8,5 год.

Гігієна трудового та політехнічного виховання дітей та підлітків

Розвиток дитини обов'язково повинен поєднувати навчання і корисну працю. Праця має велике виховне значення, вона оз­доровлює організм, сприяє формуванню функцій центральної нервової, серцево-судинної, дихальної, м'язової систем тощо.

Метою трудового навчання є:

1. розширення діапазону знань у галузі технічної, сільсько­господарської діяльності, праці в галузі обслуговування;

2. знайомство з природничо-науковими і науково-технічними основами промислового і сільськогосподарського виробництва;

3. розвиток творчого ставлення до праці на основі моделюван­ня і конструювання;

4. здійснення професійної орієнтації.

Шкільні майстерні мають бути розташовані на першому по­версі окремого корпусу, щоб шум від виробничого процесу не пот­рапляв до навчальних аудиторій. На одного учня має припадати не менше ніж 3,3 м² площі майстерні. Приміщення мають бу­ти обладнані штучною вентиляцією, із достатнім освітленням та сприятливим мікрокліматом. Технічне обладнання та інс­трументарій повинні відповідати зросту та м'язовій силі учня. Нормальним вважається таке положення біля верстата, коли від­стань до рівня очей становить 45 см. Тому учням з малим зростом під ноги ставлять підставки.

Працюють у майстернях у халатах, нарукавниках, фартухах, у разі потреби — в захисних окулярах, дівчатам волосся прибира­ють під косинки.

У майстерні має бути аптечка. Перед початком роботи учням необхідно провести інструктаж з техніки безпеки. Для запобіган­ня втомі потрібно робити через кожні 15 хв роботи за верстатом чи вишивання перерви на 3—5 хв. Для профілактики сколіозу потрібно постійно слідкувати за робочою позою та виправляти по­ложення тулуба, нагадувати про важливість правильної осанки.

Сільськогосподарські роботи краще проводити у ранкові та вечірні години. Тривалість робочого дня для школярів 6—7 класів не повинна перевищувати 3 год, для 8—9 класів — 4 год, для старших класів — 6 год. Норма виробки для учнівських бригад становить 40 % для 6 класу, 60 % — для 7—8 класів, 75 % — для 9—10 класів. Заборонено залучати учнів до роботи зі шкідли­вими умовами праці.