8.2. Прогнозування розвитку освіти

Студенти мають знати, що при розробці прогнозу дошкільного виховання (освіти) використовуються різні показники, базовим серед яких є контингент дітей дошкільного віку (від одного до п’яти років), які відвідують дитячі сади та ясла. На основі цього показника розраховують всі інші. Прогнозований контингент дітей визначається на основі інформації, що міститься в демографічних прогнозах народжуваності, дитячої смертності за регіонами країни. Потреби в збільшенні місць у дитячих дошкільних закладах можна розрахувати за формулою:

,

де П — потреба в збільшенні кількості місць в дитячих дошкільних закладах у прогнозований період;

К_діт — прогнозований контингент дітей;

Н_м — наявність місць у дошкільних закладах на початок прогнозованого періоду;

В_пр — очікуване вибуття місць у прогнозований період.

Визначення прогнозованої кількості місць у дошкільних зак­ла­дах дозволяє розрахувати кількість дошкільних закладів усіх видів (дитячих ясел, садків та комбінатів — ясел-садків), обсяг капітальних вкладень, необхідних для фінансування нових закладів, чисельність вихователів, педагогів тощо.

Студенти мають знати, що обсяг капітальних вкладень на розви­ток і спорудження об’єктів освіти можна розрахувати за формулою

де М_р — перспективне завдання щодо розширення мережі об’єктів народної освіти;

В_д — розмір передбачуваного введення в дію об’єктів;

К — питома вага витрат на одиницю потужностей, що будуть введені в дію;

З_б — стан будівельного заділа.

При розробці прогнозу розвитку загальної середньої освіти необхідно насамперед визначити контингент учнів — загальний і по групах класів. Чисельність учнів у першому класі визначається за формулою

Ч_І = Н_д + Д_с + З,

де Н_д — наявність дітей шестирічного віку за станом на 1 вересня прогнозованого року;

Д_с — діти старшого віку, які раніше не навчалися з різних причин;

З — діти, залишені на повторний рік навчання.

Чисельність учнів у наступних класах розраховується за формулою

Ч_н = П_р + Д_р ,

де П_р — учні, які переведені в ці класи за підсумками навчання за попередній рік;

Д_р — діти, залишені на другий рік навчання.

На основі прогнозованого контингенту учнів визначається необхідна кількість класів (класних кімнат), чисельність учителів.

Потреба в мережі шкіл або кількість класних кімнат визначається за формулою

,

де У_ш — контингент учнів школи;

К_з — коефіцієнт змінності (за співвідношенням загальної чисельності учнів до їхньої чисельності в першій зміні);

Д_к — кількість дітей у класі.

Норматив наповненості класів для 1—8 класів — 40 учнів, для 9—11 — 35 учнів.

Велике значення для забезпечення системи освіти має обґрунтування потреби в учителях, яка розраховується на основі інформації про прогнозовану кількість класів, навчальних годин у тиждень і норми тижневого навантаження на одного викладача за наступною формулою:

,

де П_у — прогнозована потреба в учителях;

П_ш — кількість класів;

К_у — кількість навчальних годин у тиждень;

Н_т — норма тижневого навантаження на одного викладача (годин).

Визначення цих показників дає можливість визначити необхідну кількість шкіл, обсяг капітальних вкладень, необхідні гроші для оплати праці та ін.

Загальна потреба в спеціалістах визначається як чисельність, необхідна для виконання обсягу робіт, які треба виконати у передбачуваний період. Для її розрахунку треба мати дані про обсяги виробництва, чисельність працюючих, рівень продуктивності праці, впровадження нової техніки і наукової організації праці, розвиток науки, культури, сфери обслуговування.

Додаткова потреба в спеціалістах — це чисельність, що необхідна в майбутньому, порівняно з чисельністю, яка є зараз. Вона визначається на розвиток галузей, тобто приріст кількості посад, що заміщаються спеціалістами в зв’язку з виборчими потребами та іншими факторами, які впливають на потребу в спеціалістах; на заміну природного вибуття дипломованих спеціалістів і заміну практиків, які працюють на посадах спеціалістів.