5. Зміст теми:

Запам’ятайте вирази:

Результат говорит о том... — результат свідчить про те...(засвідчує, що..., означає, що...)

Численные, многочисленные предложения — численні пропозиції

Малочисленные — нечисленні

Результаты представлены в таблице — результати подані в таблиці

В ближайшее время — Найближчим часом

Освоить профессию (овладеть профессией) — Опанувати професію

Овладеть ситуацией — Оволодіти ситуацією

ТРУДНОЩІ СЛОВОВЖИВАННЯ

1. Поява суржикових виразів під час перекладу:

Желания совпадают — бажання збігаються ( а не бажання співпадають)

Пользоваться успехом — мати успіх (а не користуватися успіхом)

Разрешение на вход — дозвіл увійти (а не дозвіл на вхід)

Самолёт поднялся в воздух — літак злетів, знявся угору (а не літак піднявся )

Падать в цене — спадати з ціні, падати на ціні, знизилася ціна, упала ціна (а не падати в ціні)

Существующий закон — чинний закон (а не існуючий закон)

В новом качестве — по-новому ( А НЕ в новій якості)

Переписка — листування ( а не переписка)

Взять себя в руки — опанувати себе (а не взяти себе в руки)

Обморок — непритомність, зомління ( а не обморок)

Суржик

Неправильно Правильно

Головокружіння — запаморочення

Прививка — щеплення

Медична справка — медична довідка

Карточка — картка

Обліпихове масло — обліпихова олія

Лобна звивина — лобова закрутка, звивина

Почуття болі — відчуття болю

Сітчатий бинт сітчáстий бинт

Медичне освідчення медичний огляд

Консультативне заключення консультативний висновок

Благоприємний прогноз

захворювання — сприятливий прогноз хвороби

Запущена хвороба — задавнена хвороба

Виздоровлення — одужання

Ікота гикавка

Яд отрута

Сиворотка сироватка

Закалювання загартування

Зрачок зіниця

Лодижка кісточка, щиколотка

Бедро стегно

Висок скроня

Сустав суглоб

Мечевидний мечоподібний

Столбняк правець

Мігруюча рожа мігруюча бешиха

Чесотка короста

Зуд свербіж, сверблячка

Обширний інфаркт широкий інфаркт

Ножниці ножиці

Хворіти грипом хворіти на грип

Являтися хірургом бути хірургом

Години прийому приймальні години

Діагноз при поступленні діагноз на час прийняття

Хворий поступив у лікувальний

заклад хворий був прийнятий у лікувальний

заклад

дата і час поступлення хворого дата і час прийняття хворого

гістологічне заключення гістологічний висновок

Професіоналізми

Це мовні одиниці, що загалом відповідають системі української мови й реалізовуються в усній мові професіоналів під час неофіційного спілкування:

Клініка — клінічна картина

Тис комір — томограф

Укол — ін’єкція

мазь Вишневського —лінімент бальзамічний (за Вишневським)

Зеленка — розчин брильянтового зеленого

Анотація до ліків —інструкція щодо застосування препарату

Пульмоніки —хворі пульмонологічного відділення

Брудна операційна — операційна, в якій надають допомогу пацієнтам, у яких діагностовано хвороби, що супроводяться гнійним процесом

УЗД —ультразвукрве дослідження

Профогляд —профілактичний огляд

П’явка — п’явка медична

Аспірин — кислота ацетилсаліцилова

календула — нагідки лікарські

санітарка —молодша медична сестра (сестра з догляду за хворими)

хвороба Боткіна —гепатит інфекційний

біла гарячка — алкогольний делірій

шигельоз — дизентерія

Професійні жаргонізми

Це переважно експресивно забарвлені слова й вислови на позначення предметів і явищ, важливих для людей, що професійно працюють у певній галузі.

Бики —мікобактерії туберкульозу (бацила Коха — БК)

Білочка (бєлочка),білка—алкогольний делірій

Гріти руки, різати —оперувати

Кроплі —краплі

Стріляти —електрична дефібриляція серця

Нормальна фізіологія — фізіологія

Тонкий кишечник (кишківник) —тонка кишка

Аскорбінка —кислота аскорбінова

Пероральні цуркознижувальні препарати — синтетичні гіпоглікемічні (протидіабетичні) препарати

Причинний фактор розвитку захворювання —патогенний чинник

Професійні арготизми

Це переважно експресивно забарвлені слова і вислови на позначення предметів і явищ, важливих для людей, що професійно працюють у певній галузі, значення яких знає обмежене коло втаємничених професіоналів.

Тепленький хворий —грошовитий пацієнт

Дохляки, додихайли — пацієнти 70 років і старші

Блейлер, ес-це-ха —шизофренія (хвороба Блейлера)

Порушення норм у вживанні конструкцій з прийменником ПО:

Старший віком — а не по віку

Називати на ім’я — а не по імені

Лікар за фахом

Повідомити телефоном

За припущенням

За методом

Відпустка через хворобу

За годинами

Лікар шкірних хвороб — а не по шкірним хворобам

На думку (когось)

Питання: Чи синонімічні слова стан, становище, положення?— НІ!

Слово „Положення” означає:

1. спосіб розташування у просторі: «Кілька секунд літак був у вертикальному положенні»;

2. розташування тіла або його частин, позу: «Максим розігнався, відштовхнувся від килима й піднявся у повітря, не згинаючи тіла, і в такому положенні перекинувся» (Д.Ткач); «Коли Олена ввійшла, Аркадій підвів голову, наче збирався сісти. Стримуючи ридання, Олена підбігла, всунула руки під подушку і підвела його в налівсидяче положення» (І.Вільде);

3) наукову думку, твердження: «Аналізуючи свої дослідження на антропоморфних мавпах, І.Павлов висловив ряд положень, які свідчать про те, що він для себе розв'язував проблему походження й розвитку людини як послідовний матеріаліст, надаючи вирішальної ролі в цьому процесі суспільній праці і членороздільній мові» (3 журн.);

4) зведення правил, законів про щось: «Положення про вибори до Верховної Ради України».

Слово положення іноді помилково вживають у невластивому йому в українській мові значенні «становище», «обставини»: «Вчора відбулася лекція про міжнародне положення» (треба: міжнародне становище); «Раніше хлопець учитися не міг, бо матеріальне положення сім'ї було важким» (треба: матеріальне становище); «У сусідів склалося скрутне положення» (треба: скрутне становище, скрутні обставини). Неправомірно також вживати слово положення у значенні «стан»: «Лікар сказав, що положення хворого поліпшилося» (треба: стан поліпшився).

Стан має багато значень, зокрема: «ступінь якоїсь якості», «міра здійснення чогось». Наприклад: «Вода визначає фізичний стан тканин - їх обсяг, пластичність; з нею пов'язані травлення, кровообіг і дихання, функції залоз, м'язова діяльність» (3 журн.); «Чи відомий вам такий психічний стан, коли за один рідний звук, один образ рідний ладен буваєш заплатити роками життя?..» (М.Коцюбинський). Слово стан часом плутають не тільки з положенням, а й із становищем.

Становище - «обстановка, що склалася», «ситуація», «обставини життя»: «Що більше він цим клопотався, тим більше зростала в ньому певність, і становище здавалось не таким безнадійним»; «Капітан Чумаченко в іншому кутку обмірковував з офіцерами становище» (О.Гончар); «Він почав задумуватися над становищем Регіни» (І.франко).

Становище може означати також місце, роль у суспільному житті, процесі: «Такий молодий, в такий короткий час ви завоювали собі таке становище в літературі...» (Леся Українка).

Запитання. Як правильно сказати: «Учень не вимагав допомоги» чи «Учень не потребував допомоги»?

Відповідь. Можливі обидва речення, але значення в них різні. Не вимагав у першому з них означає, що учень не звертався за допомогою, не наполягав на тому, щоб йому допомогли; не потребував у другому реченні означає «не мав потреби».

Вимагати - «у категоричній формі ставити перед кимось якусь вимогу», «добиватися чогось».

Вимагати можна вживати в переносному значенні, персоніфікуючи речі, явища, поняття: «Туга по Тесленкові перекипіла в серці у гнів, що владно вимагав дії» (А.Головко). Вимагати в цьому значенні може керувати інфінітивом, віддієслівним іменником (вимагаємо -чого?- звільнити, звільнення) або вживатися із сполучником щоб дієсловом в особовій чи безособовій формі (щоб звільнив, щоб звільнили, щоб звільнено було).

Крім того, вимагати означає ще «зумовлювати щось», бажати, очікувати якихось дій від когось або чогось, зияву якихось дій від когось або чогось, вияву якихось якостей» (вимагати -чого? або чого від кого — від чого ?): «Хлопець умів добре мастити букси й висів над колесом вагона, коли того вимагав обов'язок, але тут, в оцій урочистій, незвичайній обстановці, він розгубився» (О.Донченко).

Потребувати - мати в чомусь потребу: « А н н а: Своячки любі, вам найкраще знати, як потребує жінка молода поради й захисту в ворожім світі» (Леся Українка); «Ні, дякую. Не потребую ваших послуг, - холодно відповів Бондаренко» (А.Головко); «Видужати, стати знову бадьорим і міцним, не потребувати щохвилинної допомоги, не лежати нерухомим обрубком» (3.Тулуб); «Нічого так не потребує молодий письменник, як слова заохочення» (О.Донченко).

Часом, коли має бути дієслово в доконаному виді, безпідставно вживають слово «потребувати», якого в українській мові не існує. В такому разі звичайно виступає слово зажадати (порівн. «Випускник інституту зажадав іншого призначення на роботу» - доконаний вид.

Отже, якщо в значенні «мати потребу» вжити слово вимагати, а не потребувати, думка буде неточна.

Запитання. Чи вживаються паралельно слова заважати і мішати (у значенні «заважати»)?

відповідь. Заважати означає «створювати комусь перешкоди в чомусь», «ставати на заваді»: „Матрона: А поки що, добродію, прошу мені не заважати слухать справи і більш не озиватися до мене»; «Просуватись далі заважав наріжний будинок протилежного кварталу, що виходив фасадом на саме перехрестя» (О.Гончар); «Дорошенчиха, щоб не заважати їм, вийшла з кімнати» (А.Головко).

Мішати вживають у кількох значеннях: 1) повертати круговим рухом якусь рідину чи масу за допомогою чогось — мішати ложкою кашу); 2) з'єднувати щось в одну масу, рідину— мішати молоко з водою). У розмовній мові інколи вживають це слово ще в двох значеннях: 1) створювати перешкоду в чомусь, ставати на заваді («Захоплення спортом навчанню в школі не мішає» - запис усної мови);

2) плутати, вважаючи щось за інше («Той, хто так гадає, мішає два поняття»).

В останніх двох значеннях вживання дієслова мішати в українській літературній мові небажане. У першому з них краще вжити слово заважати або перешкоджати, в другому - плутати, змішувати (хоча майже всі сучасні словники вживання мішати в значенні «плутати» вважають правомірним для розмовної мови).

Велика кількість іменників різняться родом в російській та українській мовах. Тому потрібно бути уважними, застосовуючи означення біля таких слів.

Рос. Укр.

Зрачок (ч.р) Зіниця (ж.р.)

Запястье (с.р) зап’ясток (ч.р.)

Приём (ч.р.) приймання, прийняття (с.р.)

Течение болезни (с.р) перебіг хвороби (ч.р.)

Средство (с.р.) засіб (ч.р.)

Сознание (с.р.) свідомість (ж.р.)

Боль (ж.р.) біль (ч.р.)

Вещество (с.р.) речовина (ж.р.)

Прививка (ж.р.) щеплення (с.р.)

Противоядие (с.р.) протиотрута (ж.р.)

Яд (ч.р.) отрута (ж.р.)

Следствие (с.р.) наслідок (ч.р.)

Количество (с.р.) кількість (ж.р.)

Состояние (с.р.) стан (ч.р.)

Условие (с.р.) умова (ж.р.)

Расстройство (с.р.) розлад (ч.р.)

Свойство (с.р.) властивість (ж.р.)

Качество (с.р.) якість (ж.р.)

Неделя (ж.р.) тиждень (ч.р.)

Воскресенье (с.р.) неділя (ж.р.)

Подпись (ж.р.) підпис (ч.р.)

Перепись (ж.р.) перепис (ч.р.)

Пересыпь ( ж.р.) Пересип (ч.р.)

Кровообращение (с.р.) кровообіг (ч.р.)

Содержание сахара (с.р.) вміст цукру (ч.р.)

Содержание работы (с.р.) зміст роботи (ч.р.)

Средство (с.р.) засіб (ч.р.)

Обильное сльозотечение (с.р.) рясна сльозотеча (ж.р.)

ПЕРЕКЛАД СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ

Рос. укр.

Вид (внешний о человеке) Вигляд, подоба, образ, постава

Вид (внешний о предмете) вигляд (гарного вигляду крам)

Вид на жительство посвідка (дозвіл) на проживання

В виде чого-то (осадки в виде

дождя) у формі чого (опади у формі дощу)

в виде подарка як подарунок

делать вид удавати ( що), прикидатися (чим)

сделал вид глупого прикинувся дурником

для вида про людське око, для годиться

иметь вид мати гарну поставу, бути приєм-

ним для ока, зважати (на що)

иметь виды мати наміри (щодо кого)

на виду у всех прилюдно, привселюдно, перед

очима (в кого)

на виду у всех стоять бути на видноті

не подавать вида не давати й знаку

ни под каким видом у жодному разі

по виду не скажеш на око (на позір) не скажеш

под видом кого під маркою кого, прикинувшись

ким, обібравшись за кого

поставить на вид зробити зауваження

с учёным видом з міною вченого

упустить из виду спустити з ока, випустити з

уваги

Слово ВІДНОШЕННЯ в українській мові належить лише до математичної термінології. В інших випадках користуємося наступними конструкціями:

Рос. укр.

Внимательное отношение к людям Уважне ставлення до людей

Приятный во всех отношениях приємний з усіх поглядів,

Приємний як не глянути (як

не глянь)

в отношении щодо

вы не правы по отношению ви не маєте рації стосовно

ко мне мене, ви помиляєтесь у

стосунку до мене

это имеет отношение к вам це стосується вас

он имеет к этому отношение він має з цим щось спільне

это не имеет ко мне никакого я не маю з цим нічого

отношения спільного,

це до мене аж ніяк не

стосується

отношения между людьми стосунки між людьми

отношения между сторонами, відносини між сторонами,

государствами, международные державами, міжнародні

отношения відносини

отношение канцелярское лист

взаимоотношения между людьми взаємини

взаимоотношения между странами взаємозв’язки