13.2 Попит і пропозиція на землю

Відомо, що кожний ресурс має свої особливості, це накладає відбиток на попит та пропозицію ресурсу, тобто в даному випадку це на землю. Тому розглянемо пропозицію землі та попит на землю.

Пропозиція землі є абсолютно нееластичною по ціні, тобто навіть в умовах значного росту цін пропозиція землі залишається фіксованою. Графічно це означає, що крива пропозиції землі (S_L) являє собою лінію, паралельну осі ординат (рис. 13.1).

Фіксована пропозиція землі означає, що ціни на землю визначаються попитом на неї. Як же формується попит на землю?

Насамперед, слід зазначити одну важливу особливість: земля використовується як у сільськогосподарських, так і в інших цілях, що обумовлює існування двох видів попиту на землю:

– сільськогосподарський попит (D_сх);

– не сільськогосподарський попит (D_нсх).

Рисунок 13.1 – Пропозиція землі

Сукупний попит на землю D_L являє собою суму двох зазначених видів попиту:

D_L=D_сх + D_нсх (13.1)

На графіку (рис. 13.2) криві сільськогосподарського і не сільськогосподарського попиту на землю мають негативний нахил унаслідок дії закону спадної продуктивності землі, але різноманітну еластичність: крива не сільськогосподарського попиту більш еластична, оскільки навіть незначне зниження ціни викликає помітний ріст попиту на землю (для житлового будівництва, офісів і т.п.).

Рисунок 13.2 – Попит на землю

Сільськогосподарський попит на землю є похідним від попиту на продовольство. Він залежить від родючості грунту, а також від місця розташування сільськогосподарських ділянок – ступеня відаленності від центрів споживання продовольства і сировини.

Попит на продовольство нееластичний: люди не можуть жити без їжі, тому попит на основні продукти харчування мало змінюється навіть при значній зміні цін. Це означає, що в результаті збільшення пропозиції продовольства імовірніше за все зниження цін на нього і, навпаки, навіть незначне скорочення обсягу пропозиції може викликати ріст цін на продовольство.

Важливим чинником, що робить вплив на сільськогосподарський попит на землю, є поступове скорочення частки продовольства в бюджеті споживача. У міру підвищення прибутків уся велика частина їхніх витрат припадає на непродовольчі блага (житло, автомобілі, подорожі і т.д.). Це виражається в тому, що частка сільського господарства в національному доході скорочується. Тому, як підкреслює Р. Нуреев, «якщо чисельність населення, зайнятого в аграрній сфері, не буде зменшуватися тими ж темпами, що і витрати на сільськогосподарську продукцію, то прибутки цієї частини населення будуть неухильно підніматися. Природно, що це в зрештою позначається і на сільськогосподарському попиті на землю, і на її пропозиції».

Що стосується несільськогосподарського попиту на землю, то він має стійку тенденцію до росту. Існує декілька видів несільськогосподарського попиту на землю: для будівництва житла, об'єктів інфраструктури, промисловий попит і навіть інфляційний попит. При високих темпах інфляції страхування від знецінювання грошей обумовлює ріст попиту на нерухомість, у тому числі і на землю.