1.2 Природоохоронні території

В Україні прийнято важливі законодавчі акти з охорони навколишнього природного середовища. Його охорона, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки для життєдіяльності людини с невід'ємною умовою сталого економічного і соціального розвитку України як незалежної держави.

Кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоров'я навколишнє середовище. У зв'язку з цим державній охороні -й регулюванню на території України підлягають природні та природно-соціальні умови і процеси, природні компоненти і ресурси, ті, що використовуються, і ті, що не використовуються (землі, води, багатства надр, атмосфера, ґрунти, рослинний і тваринний світ), ландшафти, басейни річок, озер і водосховищ, акваторії Чорного й Азовського морів.

Охорона навколишнього середовища України має здійснюватись на основі наукових досліджень її природних умов і ресурсів, з урахуванням глобальних і регіональних прогнозів їх природних змін та змін під впливом господарського використання.

Серед цих законодавчих актів: Закон "Про природно-заповідний фонд України" (1992 р.), Програма перспективного розвитку заповідної справи в Україні ("Заповідники") (1994 р.). Закон "Про внесення змін до Закону України про природно-заповідний фонд України" (1999 р.). У цих документах подано класифікацію об'єктів природно-заповідного фонду як національного надбання, визначено соціальну, економічну, екологічну роль природоохоронних територій. В Україні зберігаються генофонд рослин і тварин, типові та унікальні ландшафти, акваторії, здійснюється моніторинг навколишнього природного середовища. 

До природно-заповідного фонду належать природні й біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Природа України щедра, багата і різноманітна. М'який помірний клімат, родючі ґрунти, значна кількість водних джерел створюють сприятливі умови для зростання лісової, лугової та степової рослинності та отримання високих врожаїв багатьох видів сільськогосподарських культур.

Зміна екосистем набуває з кожним роком більш широкі масштаби. У зв'язку з цим необхідно вжити заходів для збереження унікальних ландшафтів, рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин, усього генофонду рослинного і тваринного світу з метою пізнання законів природи та взаємозв'язку його окремих компонентів для забезпечення більш сприятливих умов науково-технічного прогресу й оптимальних екологічних умов для майбутнього покоління.

Для цих цілей на Україні існує мережа природно-заповідних об'єктів, до яких відносяться:

4 - біосферних заповідника;

Біосферні заповідники України — природно-заповідні території міжнародного значення, в яких охороняються всі шари біосфери; і доступ до яких вкрай обмежений.

16 - природних заповідників;

Природні заповідники України — це природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, покликані зберігати в природному стані типові або виняткові для даної ландшафтної зони природні комплекси з усією сукупністю їх компонентів, вивчати природні процеси і явища, що відбуваються в них, розробляти наукові засади охорони навколишнього середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

11 - національних природних парків;

Національні природні парки України — заповідні території, що є частиною природно-заповідного фонду України. В них дозволено вільний доступ туристів.

37 - регіональних ландшафтних парків;

Регіональні ландшафтні парки (РЛП) — окрема категорія територій і об'єктів природно-заповідного фонду.

2375 - заказників;

Заказники або заказники — природоохоронні об'єкти. На відміну від заповідників можуть бути постійними або тимчасовими; у заказниках можливе часткове взяття під охорону тварин, рослин та інших природних ресурсів.

2963 - пам'ятки природи;

Пам'ятка природи — природоохоронна територія, на якій розташований окремий унікальний природний об'єкт, який охороняється за своїм науковим, навчально-просвітницьким, історико-меморіальним або культурно-естетичним значенням.

746 - заповідних урочищ;

Заповідне урочище — один з природних об'єктів та територій природно-заповідного фонду України.

22 - ботанічні сади;

Ботанічний сад — науково-дослідницький та культурно-просвітницький заклад, в якому проводиться накопичення колекцій флори з метою її вивчення, збереження, культивування й акліматизації

34 - дендрологічні парки;

Дендрологічний парк — територія, на якій на відкритому уґрунті культивуються деревні рослини.

12 - зоологічних парків;

Зоопарк (зоологічний парк) — територія, спеціально створена людиною, з будівлями і обладнанням для утримання, збереження зникаючих видів та публічного показу тварин.

514 - парків пам'яток садово-паркового мистецтва.

Парк пам'ятка садово-паркового мистецтва – категорія заповідних об'єктів, що визначається Законом України про природно-заповідний фонд України.