- •3. Пасажиропотоки і методи їхнього вивчення
- •3.1. Параметри, що характеризують потоки пасажирів.
- •3.2. Методи обстеження пасажиропотоків з використанням обліковців.
- •3.2.1. Табличний метод.
- •3.2.2. Талонний метод.
- •3.2.3. Таблично-опитувальний
- •3.2.4. Візуальні методи
- •3.3. Автоматизовані методи обстеження пасажиропотоків.
- •3.4. Анкетні методи вивчення попиту на перевезення пасажирів.
- •3.4.1. Анкетні методи з опитуванням населення.
- •3.4.2. Анкетні методи з одержанням укрупненої інформації.
- •3.5. Вибір методу обстеження.
3.2. Методи обстеження пасажиропотоків з використанням обліковців.
3.2.1. Табличний метод.
Табличний метод обстеження пасажиропотоків полягає в реєстрації обліковцями кількості що ввійшли і зійшли відповідно в транспортний засіб і з нього кількості пасажирів на кожному зупинному пункті. Внаслідок того, що одному обліковцю важко фіксувати пасажирів, що увійшли і зійшли за всіма дверима рухливої одиниці, кількість обліковців відповідає кількості дверей. Сумарні результати спостережень обліковців однозначно визначають пасажирообмін у транспортному засобі, кількість перевезених пасажирів і пасажиропотоки на перегонах маршруту.
Кожен обліковець має таблиці обліку вхідних і вихідних пасажирів (табл. 3.1, 3.2). Причому в одній з них (табл. 3.1) обліковець фіксує параметри перевезень пасажирів у прямому напрямку маршруту, а в іншій (табл. 3.2) - у зворотному. Слід зазначити, що особлива кваліфікація обліковців не потрібна. Досить провести якісний інструктаж осіб, що зовсім не мають відношень до пасажирського транспорту і вони з успіхом можуть справитися з покладеними на них обов'язками.
Заповнюючи під час руху транспортного засобу по маршруті таблиці, обліковці на кожнім зупинному пункті в стовпці "У" записують кількість пасажирів, що ввійшли, на відповідній зупинці, а в стовпці "З" - кількість пасажирів, що зійшли. Перед початком кожного рейсу фіксується час його початку, а після його закінчення - час закінчення. Причому закінчення кожної поточної години доби обліковець відзначає у відповідній таблиці. Це дуже істотно для полегшення обробки результатів обстеження.
У загальному випадку час рейсу в прямому напрямку, як і кількість зупинних пунктів, не збігається з часом рейсу і кількістю зупинних пунктів у зворотному напрямку маршруту.
Пасажирообмін на маршруті в прямому напрямку. Таблиця. 3.1
№ маршруту _______ випуск ______ дата ______
ПІБ обліковця _____________ напрямок __________________________________________
Найменування й номер зупинного пункту |
Час початку рейсу |
||||||||
(1)1 |
(1) |
(1) |
(1) |
||||||
В |
С |
В |
С |
В |
С |
В |
С |
||
1 |
Площа |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
Садок |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
Универмаг |
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
Школа |
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
Ринок |
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
Вокзал |
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
Н. пункт |
|
|
|
|
|
|
|
|
В - кількість вошедших пасажирів, що ввійшли С – кількість пасажирів, що зійшли |
(2) |
(2) |
(2) |
(2) |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Час закінчення рейсу |
|||||||||
Пасажирообмін на маршруті в зворотному напрямку. Таблиця. 3.2
№ маршруту _______ випуск ______ дата ______
ПІБ обліковця _____________ напрямок __________________________________________
Найменування й номер зупинного пункту |
Час початку рейсу |
||||||||
(1)2 |
(1) |
(1) |
(1) |
||||||
В |
С |
В |
С |
В |
С |
В |
С |
||
1 |
Н. Пункт |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
Вокзал |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
Ринок |
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
Школа |
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
Універмаг |
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
Сад |
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
Площадь |
|
|
|
|
|
|
|
|
В - кількість вошедших пасажирів, що ввійшли С – кількість пасажирів, що зійшли |
(2) |
(2) |
(2) |
(2) |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Час закінчення рейсу |
|||||||||
Рис. 3.5. Пасажирообмін на зупинних пунктах маршруту
а) у прямому напрямку; б) у зворотному напрямку, де N - номер зупинного пункту; - кількість пасажирів, що ввійшли; - кількість пасажирів, що зійшли.
Обробка таблиць обстеження пасажиропотоків на маршруті починається з того, що всі таблиці обліковців одного транспортного засобу зводяться в загальну по відповідним напрямках, з яких легко визначити і відобразити (мал. 3.5) пасажирообмін на маршруті. Припустимо, що на якомусь маршруті він має вид, представлений на мал. 2.1. Очевидно, що сумарна кількість пасажирів, що ввійшли в рухливу одиницю, повинна відповідати сумарній кількості пасажирів, що зійшли з нього, за рейс.
де n - кількість зупинних пунктів. Ця ж величина відповідає рейсовому обсягу перевезень. На підставі пасажирообміну зупинних пунктів легко визначити потоки пасажирів F на перегонах маршруту як у прямому так і зворотному напрямку.
де Fi,i+1 - пасажиропотік на перегоні i, i+1.
Інформація про потік та пасажирообміних на маршруті в будь-який рейс дозволяє визначити ці величини на маршруті в цілому в будь-яку годину доби ,+1.
де m - кількість рейсів, здійснених цілком чи частково в ,+1 година доби. Слід зазначити, що кількість пасажирів, що ввійшли за будь-який поточний час доби (,(+1, не відповідає кількості пасажирів, що зійшли за цей період із транспортних засобів маршруту. Це пояснюється тим, що ті самі пасажири можуть ввійти в рухливі одиниці маршруту в ,+1 година доби, а вийти в +1,+2 година доби. Знаючи пасажиропотоки на перегонах маршруту, можна легко обчислити коефіцієнти заповнення салонів рухливих одиниць на кожнім з них у будь-яку годину доби
де m- кількість рухливих одиниць, що проїхали в ,+1 година доби перегін i, i+1.
Чисельно mз відповідає кількості складових, що відмінні від нуля у формулі визначення пасажиропотоків на перегоні i, i+1 у ,+1 - I година доби;
g- місткість транспортних засобів.
Визначення коефіцієнтів заповнення салонів рухливих одиниць на перегонах маршрутів дуже бажано, оскільки в цьому випадку можна робити висновки про недолік чи надлишок транспортних засобів на маршруті в ту чи іншу годину доби.
