2. Усдрп:

а) Петлюра - підтримував Росію у війні, а саме:

Зі статті-відозви Симона Петлюри "Війна і українці"

«...Вороги Росії при переході кордону будуть, звичайно, намагатися прихилити українську людність на свій бік і різними політичними обіцянками та національними принадами посіяти неспокій серед неї. Українці не піддадуться провокаційним впливам і виконають свій обов'язок громадан Росії в цей тяжкий час до кінця і не тільки на полі бою, в шеренгах війська, що бореться проти порушників світового миру і права, але й як громадяни обивателі, що повинні в міру своїх сил і спроможностей сприяти успішному виконанню російською армією виїмково відповідального завдання, що випало на її долю. ...Національна проблема, зокрема українська, вимагає свого невідкладного розв'язання.»

б) В. Винниченко:

Засудив війну і виступив проти допомоги Російській імперії.

3. Карпатсько-руський визвольний комітет

Створений 29 липня 1914 року в Києві з емігрантів, галицьких ватажків-москвофілів, які виступали за возз’єднання українських земель зі Східною Україною у складі Російської імперії.

1. Видав відозву до галицьких українців, закликаючи їх зустрічати царські війська хлібом-сіллю, як визволителів.

2. Поширював серед українців Галичини пропагандистсько-інформаційну літературу.

Микола II привітав Карпатсько-руський визвольний комітет телеграмою. Відомий москвофіл Володимир Дудикевич мав навіть особисту розмову з царем у Петербурзі.

Політика Росії та Австро-Угорщини на окупованих територіях

Поведінка російських властей на окупованих землях Західної України:

1. На окупованих землях Західної України створено Галицько-Буковинське генерал-губернаторство на чолі з графом О. Бобринським.

2. Проводилася насильницька русифікація.

3. Обмежувалося вживання української мови.

4. Було закрито українські громадські установи, школи, гімназії, "Просвіти".

5. Проводилися арешти неблагонадійних (за 4 місяці окупації Галичини проведено 1000 обшуків, 1200 арештів).

6. Проводилася масова депортація на Схід (із Галичини було вивезено 12 тисяч осіб, у тому числі 578 діячів українського руху, 34 греко-католицьких священиків).

7. Почалося переслідування греко-католиків, примушення їх переходити до православної віри.

Було заарештовано і вивезено до Суздаля митрополита греко-католицької церкви А. Шептицького.

Ставлення австро-угорських властей до українців

Тільки-но розпочалася війна, як австро-угорські власті почали розправу над українцями за їхнє прагнення до возз'єднання з тією частиною українського народу, що проживала під владою Російської імперії:

- тисячі українців було кинуто до в'язниць;

- українців запроторювали в концентраційні табори;

- запідозрених у шпигунстві відправляли на шибеницю (у вересні 1914 р. в Мукачеві було повішено трьох чоловік - священика, писаря, селянина);

- у Закарпатті власті проводили мадяризацію українців, перевівши всю шкільну освіту на угорську мову навчання.

Григорій Бобринський - рос. державний діяч. В 1914-1915 рр. під час російської окупації Галичини і Буковини очолював Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, проводячи антиукраїнську політику, яку П. Мілюкова розцінив як "європейський скандал".

Кость Левицький - (1859-1941) - Глава першого уряду ЗУНР - Державного секретаріату. Адвокат, публіцист. В 1907-1908 рр. - посол до австрійського парламенту, польського сейму. В 1914 р. очолив ГУР у Львові, з 1915 р. - Загальну Укр. Раду у Відні. В 1918 р. очолив уряд ЗУНР. Член УНДО. У 1939 р. після вступу рад. військ у Галичину арештований, 20 місяців перебував у в'язниці, в 1941 р. - голова Укр. Національної Ради.