16.2. Сутність, принципи та методи планування

Планування діяльності підприємства – це функція управління підприємством, метою якої є визначення цілей, що їх підприємство передбачає досягнути за певний період, а також способів досягнення цих цілей.

Планування об'єднує структурні підрозділи підприємства спільною метою, надає всім процесам однонаправленості і скоординованості, що дає змогу найбільш повно й ефективно використовувати наявні ресурси, комплексно, якісно та своєчасно вирішувати різноманітні завдання управління. Таким чином план підприємства – це заздалегідь розроблена система заходів, яка визначає мету, зміст, збалансовану взаємодію ресурсів, обсяги виробництва, методи і терміни виконання робіт з усіх видів діяльності підприємства.

Процес розробки планів діяльності підприємства повинен базуватись на низці принципів, основними з яких є:

1) принцип обґрунтування цілей та результатів діяльності підприємства, який полягає в необхідності забезпечення високої ефективності виробничої системи, відображення основного функціонального призначення підприємства, постійного поліпшення якості продукції та оновлення технічної бази виробництва;

2) принцип системності, який передба­чає охоплення плануванням всіх сфер діяльності підприємства, тенденцій, змін та зворотніх зв'язків в його системі;

3) принцип безперервності, який означає підтримування безперервної планової перспективи, формування й періодичну зміну горизонту планування, взаємопогодження довго-, середньо- та короткострокових планів;

4) принцип гнучкості, який передбачає своєчасне коригування поточних планів, відповідно до зовнішніх та внутрішніх змін умов господарювання;

5) принцип збалансованості, що є визначальною умовою обгрунтованості планів, реальності їхнього виконання, який обумовлює складання відповідних балансів для досягнення мети і здійснення програм (баланси сировини, матеріального забезпечення, виробничої потужності, робочого часу та ін.). Головним його проявом є відповідність між потребами в ресурсах та наявністю таких;

6) принцип конкретності, що передбачає формування конкретної величини планових показників і відповідальність за їх досягнення;

7) принцип адекватності системи планування щодо об'єкта та умов його діяльності, який виходить із того, що, в умовах динамічного ринкового середовища методи планування, показники та розділи планів, організація самого процесу їхньої розробки підлягають постійному перегляду, а за необхідності - застосуванню поліпшених або принципово нових методів та процедур планування.

Планування діяльності підприємства може здійснюватись за допомогою різних методів. Методи планування – це способи розрахунку планових показників діяльності підприємства на певні періоди часу. Методи планування можна згрупувати за певними класифікаційними ознаками, зокрема:

1. За логікою побудови плану використовують: програмно-цільовий та ресурсний методи планування. За першим з них розробка планів здійснюється в такій послідовності - визначається мета планування, розробляється програма досягнення цілей, визначаються ресурси для здійснення програм. За ресурсного підходу до планування - визначаються ресурси, планується мета на підставі цих ресурсів, розробляється програма використання ресурсів. За умов ринку при плануванні діяльності підприємств переважно використовуються два підходи одночасно: на стадії стратегічного планування використовується програмно-цільовий метод, а на стадії оперативного планування – ресурсний метод.

2. За принципами визначення планових показників розрізняють: метод екстраполяцій - найбільш простий метод планування, що передбачає встановлення планових показників на підставі їх динаміки у попередніх періодах; факторний метод планування, згідно з яким пла­нові значення показників визначають на підставі розрахунку впливу найважливіших чинників, що обумовлюють зміни цих показників; нормативний метод планування, суть якого полягає в тім, що планові показники розраховуються на підставі прогресивних норм використання ресурсів із врахуванням їхніх змін в результаті впровадження організаційно-технічних заходів у пла­новому періоді.

3. За узгодженістю ресурсів і потреб розрізняють: балансовий метод, суть якого полягає в розробці спеціальних таблиць-балансів витрачання та надходження ресурсів на підприємстві; матричний метод плану­вання, що є подальшим розвитком балансового методу і полягає в побудові моделей взаємозв'язків між виробничими підрозділами та показниками діяльності підприємства.

Також можна поділяти методи планування за способом виконання розрахункових операцій (ручний і автоматизований), варіантністю планів (одно-, поліваріантні, оптимізовані плани), формою подання планових показників (табличні, лінійно-графічні, логіко-структурні або сіткові) тощо.