Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТЕМА 10,11.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
115 Кб
Скачать
☆
  1. Інтеграційний потенціал євразійського співробітництва України

События на Украине стали серьезным испытанием для внешней политики России. Как скажется этот кризис на  формирование пророссийского альянса – Евразийского союза?

Изначально Украина рассматривалась как одна из главных стран-членов Евразийского союза, помимо Белоруссии и Казахстана. Такой союз мог быть очень влиятельным на мировой арене, чего не могли допустить американцы. Поэтому ими были брошены все силы на обострение отношений между Россией и Украиной, с целью препятствовать вхождению Украины в Евразийский союз.

После государственного переворота и прихода к власти неонацистов на Украине при поддержке западных стран, говорить о вхождении в Евразийский союз стало невозможным. Единственный вариант в ближайшей перспективе – это федерализация Украины, когда юго-восток страны может самостоятельно заявить о желании союза с Россией.

После событий на Украине, по моему мнению, стоит ожидать попыток государственного переворота в других странах-членах Евразийского союза: Армении, Белоруссии, Казахстане и других потенциальных стран-участниц на территории СНГ.  Западные силы сделают все возможное, чтобы не допустить формирование пророссийского альянса.

Ухудшение отношений Америки с Россией, ставит под угрозу отношения США с другими странами, желающими вступить в Евразийский союз. Поэтому лидерам этих государств придется вести себя осторожно при взаимодействии с западными странами и Россией одновременно.

Ситуация с Украиной может отпугнуть другие государства на территории СНГ сотрудничать с Россией из-за возможных санкций. Здесь мы можем упомянуть Азербайджан, Грузию, Узбекистан и др.

Важным моментом, который окажет влияние на формирование Евразийского союза, является отсутствие идеологии. Есть идея, но не идеология. Идеология необходима для сплачивания, понимания цели и будущего развития. Создание такой идеологии важнейшая задача, без которой Евразийский союз превратиться в неудавшийся проект.  Необходимо сформировать и понимание у потенциальных участников Союза преимуществ, которые он несет.

Все это говорит о том, что дальнейшее развитие Евразийского союза пройдет в атмосфере жёсткого противостояния с западными силами. Придется использовать новые инструменты, новую тактику, новые условия для формирования мощного евразийского альянса. Придется работать больше, чем ожидалось, чтобы идея Евразийского союза стала реальностью.

  1. Специфіка прикордонного економічного співробітництва України

Тема 11. Глобальні проблеми та ризики сучасного світогосподарського розвитку

Питання семінару:

Питання семінару (програмні питання):

  1. Класифікація глобальних ризиків. Зовнішні та внутрішні загрози економічної безпеки України.

30 глобальних загроз економіці 2014 року

Водна криза, антибіотикостійка бактерія, «кібергедон» і ще 28 ризиків можуть підірвати крихке відновлення світової економіки 2014 року. Список основних глобальних загроз опублікував у четвер Всесвітній економічний форум (ВЕФ)

136600

Денис Закіянов  —  17 Січня 2014, 12:00

Мені подобається

Нинішній рік розпочався з райдужних прогнозів. Минулого тижня Світовий банк випустив великий оптимістичний звіт, згідно з яким зростання глобальної економіки має прискоритися з 2,4% 2013 року до 3,2% 2014 року, завдяки чому поліпшаться справи і в України, де збільшення ВВП становитиме 2% проти уточненого торішнього показника -1,1%.

Ілюстрація Thinkstock

Вчора організатор щорічних зустрічей світових лідерів у Давосі – ВЕФ – опублікував реалістичну доповідь, показавши, що над відновленням економіки нависло три десятки дамоклових мечів. Будь-якого моменту якийсь із них може впасти, зірвавши цілу в'язку інших. Наприклад, у разі виникнення труднощів із виплатою боргів у Євросоюзу, США чи Японії, каскад фінансових проблем неодмінно впаде на країни світу, що розвиваються.

«Найбільшим розвиненим економікам, як і раніше, загрожують фіскальні кризи. Враховуючи, що державний борг США перевищує 100% ВВП цієї країни, а в Японії він зашкалює за 230%, інвестори в один момент можуть вирішити, що ці рівні непідтримувані», – наголошено в звіті ВЕФ.

Топ-10 найбільш руйнівних глобальних ризиків виглядає так:

1. Фіскальні кризи в ключових економіках. Якщо інвесторів занепокоїть надмірний борговий тягар якої-небудь держави, її уряд зіткнеться із зростанням процентних ставок, інфляційним тиском і труднощами в оплаті боргів іншим країнам.

2. Високе структурне безробіття і неповна зайнятість. Зростання безробіття не таке страшне, якщо воно має циклічний характер. Якщо ж воно триває довго, трудові ресурси втрачають навички. Такі країни, як Іспанія, де рівень безробіття серед молоді перевищує 50%, ризикують дістати «втрачене покоління» нероб.

3. Водні кризи. Значне зниження якості і кількості прісної води загострює конкуренцію в таких важливих ресурсномістких галузях, як виробництво їжі та електроенергії. Виникнення дефіциту води в якомусь регіоні може загальмувати його розвиток або спровокувати міждержавний конфлікт.

4. Нерівність доходів. Прірва, яка зростає, між найбагатшими та найбіднішими громадянами в окремих країнах може призвести до соціальних вибухів і скинення урядів, що, як правило, шкодить економічному розвитку. Свою лепту вносить і глобалізація, яка поляризує доходи розвинених економік.

5. Помилки в боротьбі зі змінами клімату. На думку ВЕФ, уряди й корпорації неефективно борються чи зовсім нічого не роблять для захисту населення або для допомоги бізнесам в адаптації до змін клімату. Якщо глобальне потепління проявиться достатньою мірою, найсильнішого удару зазнають найменш розвинені країни.

6. Почастішання повеней, штормів, пожеж та інших екстремальних погодних явищ. Зміна клімату збільшує частоту й руйнівну силу природних катаклізмів. Бурхлива стихія, ймовірно, знищуватиме дедалі більше будівель, доріг і сільськогосподарських угідь.

7. Помилки глобального управління. Для розв’язання загальних світових проблем підписано чимало угод і створено безліч міжнародних інститутів. У таких структурах завжди є конфлікт національних і політичних інтересів. Ризик ухвалення глобальними регуляторами неадекватних рішень тісно пов'язаний із великою кількістю інших загроз світовій економіці.

8. Харчові кризи. Ця загроза виникає, коли країни втрачають надійний доступ до поставок продуктів у необхідній кількості та якості. Крім найбідніших країн Африки та регіонів, постраждалих від природних катаклізмів, голод може виникнути в охопленій війною Сирії.

9. Крах великого фінансового механізму чи інституту. Через більш як п'ять років після колапсу американського інвестбанку Lehman Brothers багато економістів побоюються повторення такої біди, висловлюючи невпевненість щодо якості активів фінансових гігантів. Крах великого банку чи валютного режиму знову пустить шокові хвилі по всій світовій економічній системі, як це сталося 2008 року.

10. Поглиблення політичної та соціальної нестабільності. У багатьох важливих для світової економіки країнах руйнується довіра і взаємні зобов'язання між владою і громадянами. Це може призводити до урядових колапсів, соціальних бунтів, регіональної чи глобальної нестабільності та збройних конфліктів. Військова агресія, а також агресивна міжнародна чи торговельна політика однієї з країн може погіршити інвестування і підірвати фінансовий ринок всього регіону.

Ризики ВЕФ згруповані в п'ять категорій: економічні, природні, геополітичні, технологічні та соціальні.

Клікнутм для збільшення

До економічних ризиків, крім перерахованих вище, зараховують кризу ліквідності у банків або ринків капіталу, економічні шоки від стрибків цін на нафту, вихід з ладу великих інфраструктурних мереж, а також зниження значущості американського долара як світової резервної валюти. Експерти ВЕФ вважають, що світові центробанки можуть почати позбуватися запасів доларів, що вплине на глобальну економіку і порушить геополітичний баланс.

До групи природних ризиків належать нафтові розливи, вибухи атомних електростанцій та інші катастрофи, які можуть статися з вини людини. Також експерти остерігаються великих колапсів екосистем, пов'язаних із зменшенням біологічного різноманіття на багатьох ділянках суші та океану. Це може зашкодити таким галузям, як рибальство та лісництво, і привести до незворотних змін навколишнього середовища.

До геополітичних ризиків експерти додали зростання корупції, яке підриває авторитет влади, ескалацію добре організованої міжнародної злочинності та незаконної торгівлі, великомасштабні терористичні атаки, а також розгортання зброї масового ураження, що провокує міжнародні конфлікти. На думку ВЕФ, у світі є загрози переростання міжнародних суперечок у зіткнення армій. Тривогу також викликає ресурсна націоналізація – прагнення деяких держав експропріювати чи обмежити експорт важливих для світової економіки ресурсів.

Фото Thinkstock

Група технологічних ризиків складається з трьох пунктів. До неї входить ескалація великомасштабних кібератак, проведених урядами, кримінальними організаціями чи терористами, і масивні шахрайства чи крадіжки електронних даних. Підірвати світову економіку також може масовий вихід із ладу головних інформаційних систем, від яких сьогодні залежать промислові виробництва, сфера послуг і комунікації.

Сучасний світ стрімко розвивається в напрямку «Інтернету речей», коли дедалі більше різноманітних приладів підключається до комп'ютерних мереж і все більше аспектів людського життя потрапляє в залежність від них. Для катастрофи, пов'язаної з виходом із ладу цих мереж, уже придумано ім'я «кібергедон», однак її масштаби експерти передбачити не беруться.

До соціальних ризиків віднесені можливі спалахи пандемії. Експерти ВЕФ відзначають, що смертоносні бактерії еволюціонують і стають все більш стійкими до існуючих антибіотиків. Важким тягарем для багатьох економік стане зростання частки хронічно хворих громадян і подорожчання послуг з догляду за ними.

Істотний ризик несе і безконтрольна урбанізація. Помилки, допущені при проектуванні міст, призводять до перевантаження інфраструктури та забруднення середовища. Світові економіки несуть всі великі втрати в зв'язку з тим, що населенню мегаполісів з кожним роком стає важче переміщатися крізь дорожні затори, отримувати послуги першої необхідності, ростити дітей і зберігати здоров'я в деградуючою екологічному середовищі.

  1. Стратегічні ризики України в умовах трансформації глобальної економіки.

    Останні 10-12 років Україна знаходиться у перманентному стані політичної та соціальної напруги. Країну повсякчас, від виборів до виборів, від майданів до антимайданів, лихоманить протестна пандемія. Відбувається постійна деформація соціального та державного організму, що призводить до формування складної, майже повсюди з перекосами, соціальної матриці буденності пересічного українця.

Останні 10-12 років Україна знаходиться у перманентному стані політичної та соціальної напруги. Країну повсякчас, від виборів до виборів, від майданів до антимайданів, лихоманить протестна пандемія. Відбувається постійна деформація соціального та державного організму, що призводить до формування складної, майже повсюди з перекосами, соціальної матриці буденності пересічного українця. На фоні надзвичайно складної соціально-економічної ситуації, відсутності ефективних механізмів управління процесами, вкрай нерівномірний розподіл матеріальних благ між членами суспільства, переконцентрація ресурсів в руках обмеженого кола людей, вибіркова монополія на владу та управління, системна корупція, вибіркове судочинство, не правові дії силових органів, законодавчі «колізії», криза політичної системи, деградація гілок влади та інститутів держави, видова боротьба за виживання між групами впливу, відсутність соціального ліфту, занепад основних галузей народного господарства, гуманітарна криза, відсутність стратегічних планів розвитку країни, хиткість суверенітету, формується паталогічний психотип поведінки сучасного українця. Він не бачить себе у перспективі майбутнього, воно по великому рахунку як програма відсутнє, тому у проекції відсутня і сама людина. В українця забрали останнє – мрію, а натомість запропонували огидну химеру. В основі соціальних протестів та виступів громадян України кінця 2013 – початку 2014 лежить саме така поведінкова мотивація і саме вона є визначальною загрозою.  До всього цього додається складна глобальна шахова партія, що розігрується між геополітичними важковаговиками. У цих умовах вирішення проблем внутрішньополітичного порядку значно ускладнюється. Без жодних сумніві ми спостерігаємо системну ін’єкцію нових соціально-політичних вірусів та використання технологій соціального та політичного інжинірингу, які зазвичай тестують на нижчих соціальних видах у країнах «третього світу», використовуючи їх як мальтузіанське гетто. Україна вкотре нагадує дике політичне поле по відпрацюванню «заморських і континентальних» технологій дестабілізації ситуації в країні.  В контексті вище окреслених тенденцій ми виділяємо наступні ймовірні ризики та загрози, які можуть мати місце у найближчому майбутньому: 

1. Дефрагментація суспільства: регіональна, етнічна, мовна, світоглядна, політична тощо;  2. Соціальне протистояння всередині самого суспільстві; 

3. Масові соціальні заворушення;

  4. Тотальна анархія;

  5. Громадянська війна;

  6. Запровадження диктаторської форми правління;

  7. Демонтаж наявної політичної системи

;  8. Зміна державного ладу та устрою;

  9. Масовий відтік капіталу з України

;  10. Соціогуманітарна криза;

  11. Остаточне закріплення статусу ресурсного придатку країни;

  12. Вдосконалення та поглиблення корупційних схем; 

13. Регіоналізація, федералізація та втрата суверенітету

;  14. Руйнування інфраструктури країни;

  15. Економічний та фінансовий колапс.

  Ми опинились перед масштабним соцієтальним викликом: бути українцям монолітним соціальним і політичним видом чи ні? Чи здатні ми, в контексті глобальної цивілізаційної еволюції людства, виробити необхідні адаптаційна механізми виживання, або ж ми просто одна з сотень тупикових гілок розвитку? Межа долі країни у фізичному та віртуальному просторі вже проведена і ми стоїмо на краю прірви.  Ми можемо стверджувати наступне. Суспільно-політична напруга в країні буде залишатись на досить високому рівні, особливо зважаючи на її важливе геостратегічне значення в межах євразійського континенту (США – ЄС – РФ (+КНР)). Вочевидь, поряд із внутрішньополітичними протистояннями між групами впливу, важливим фактором загострення суспільно-політичного протистояння буде боротьба між глобальними світовими акторами. Очікування з приводу стабілізації ситуації в Україні є досить примарними, зважаючи на високий рівень конфліктогенності як на внутрішньому, так і на зовнішньому рівнях. У новому 2014 році можна очікувати продовження посилення проросійських позицій на території країни.  Більшість експертів схильні до думки про невідворотність затягування та стагнації конфліктної ситуації в Україні. Окрім того, ймовірність ризиків підвищення градусу соціальної напруги та нових міжелітарних протиборств в країні досить висока.  Як результат, ми можемо припустити, що соціальні, політичні та економічні негаразди в Україні будуть продовжуватись протягом 2014 року. Це посилить глибинну соціокультурну та гуманітарну кризу в країні і призведе до подальшої інстутиційної та управлінської деградації держави. Україна залишиться в ситуації внутрішньополітичної та зовнішньополітичної невизначеності в угоду геополітичним «ігрищам» блюстителів демократичного вектору руху України з одного боку, а з другого – всепоглинаючій настирності та амбіційності «відновленої імперії».  2014 рік може принести нам важко прогнозовані, ситуативні комбінації майбутнього. Однозначним є те, що основні перехрестя економічних, політичних та цивілізаційних протиборств залишаться полями напруги з високим відсотком ймовірності появи неочікуваних альянсів та геополітичних конфігурацій.