Порядок розслідування та ліквідації спалаху влі серед роділь, породіль та новонароджених в акушерських стаціонарах

(затв. наказом МОЗ України № 234 від 10.05.2007 р.)

Груповим захворюванням або спалахом ВЛІ вважається виникнення 3 і більше випадків внутрішньолікарняних захворювань, якщо доведено, що збудником інфекції є певний вид мікроорганізму з ідентичними біологічними властивостями, у т.ч. профілями антибіотикорезистентності, або виникнення 2 і більше випадків внутрішньолікарняних захворювань, які сталися в межах коливань одного інкубаційного періоду та пов’язані з одним джерелом інфекції і спільними факторами передачі.

КІК акушерського стаціонару проводить попередню порівняльну оцінку випадків захворювань з фоновим рівнем ВЛІ у стаціонарі та підтверджує наявність спалаху, складає попередній план заходів з розслідування та попередження поширення інфекції. План затверджується керівником лікувального закладу та узгоджується з головним лікарем територіальної СЕС. Наказом територіального органу охорону здоров’я відділення, де виник спалах ВЛІ, негайно закривається. Новонароджені, що захворіли, переводяться до спеціалізованих неонатологічних стаціонарів. Здорові породіллі та новонароджені виписуються зі стаціонару. За ними встановлюється щоденний лікарський або сестринський патронаж за місцем проживання на термін максимального інкубаційного періоду захворювання, що виникло, але не менше ніж на 10 днів.

Для проведення розслідування причин виникнення спалаху ВЛІ та його ліквідації органами охорони здоров’я терміново створюється протиепідемічна комісія у складі начальника або заступника начальника з питань охорони материнства і дитинства, головних спеціалістів з акушерства та гінекології, педіатрії, неонатології, епідеміології, комунальної гігієни. Розслідування спалаху здійснюється під керівництвом епідеміолога територіальної СЕС. Комісія з урахуванням конкретних обставин уточнює попередній план або складає новий план заходів з розслідування та ліквідації спалаху ВЛІ, який затверджується начальником територіального управління охорони здоров’я та головним лікарем територіальної СЕС.

Основні етапи розслідування:

- збір та вивчення всієї вихідної інформації;

- верифікація діагнозу у всіх зареєстрованих випадках захворювань з використанням клініко-лабораторних, у т.ч. мікробіологічних, досліджень;

- підтвердження наявності спалаху;

- активне виявлення всіх випадків захворювання (в акушерських стаціонарах, неонатологічних відділеннях, за місцем проживання);

- складання списків осіб з підтвердженими захворюваннями та контактних осіб з урахуванням термінів і місця розвитку захворювання;

- оцінка матеріально-технічного та санітарно-протиепідемічного режиму акушерського стаціонару;

- формулювання попередньої гіпотези щодо факторів ризику виникнення спалаху;

- перевірка й оцінка гіпотези, ретроспективний аналіз історій хвороб новонароджених і породіль, даних мікробіологічного моніторингу у відділенні, де виник спалах ВЛІ, не менш ніж за 3 попередні місяці;

- проведення аналізу захворюваності на ВЛІ новонароджених і породіль, співвідношення локальних і генералізованих її форм у цьому та функціонально з’єднаному з ним стаціонарі під час спалаху, за місяць, що передував його виникненню; інфекційної захворюваності серед медичного персоналу; аналізу даних санітарно-бактеріологічного обстеження об’єктів внутрішнього середовища у ЗОЗ

- проведення цілеспрямованих мікробіологічних та інших лабораторних досліджень, у т.ч. позачергового бактеріологічного обстеження медичного персоналу (матеріалу зі слизових оболонок передніх відділів носа при стафілококовій етіології спалаху, із зіву при стрептококовій етіології; дослідження на наявність пієлонефриту та кишкових захворювань при виявленні грамнегативної умовно патогенної мікрофлори; мікробіологічні та серологічні дослідження, бактеріологічні дослідження фекалій при виникненні сальмонельозу та інших гострих кишкових інфекцій, у т.ч. вірусної етіології; виділень з носоглотки, уретри, піхви при кандідамікозній етіології спалаху), а також бактеріологічного дослідження об’єктів внутрішнього середовища стаціонару;

- проведення зіставлення збудників ВЛІ, виділених від хворих, медичного персоналу й об’єктів внутрішнього середовища стаціонару за видовою та типовою належністю, біологічними властивостями, зокрема за профілями антибіотикорезистентності;

- вивчення лікувального процесу з урахуванням змін, які могли вплинути на рівень інфекції (оновлення персоналу, переліку медичних процедур тощо);

- розроблення й організація заходів (санація джерела, зміна дезінфекційних режимів, спеціальні обмежувальні заходи) щодо призупинення розвитку та ліквідації спалаху з урахуванням властивостей визначеного збудника, характеру спалаху (харчовий, контактний, водний тощо), шляхів (харчовий, контактний, парентеральний тощо) і факторів передачі збудника (руки медичного персоналу, лікарські форми, молочні суміші, інструменти, апаратура тощо), обставин, що сприяли виникненню групових захворювань (несвоєчасна ізоляція хворих; лікування малих форм ВЛІ в стаціонарі; порушення в роботі стерилізаційного відділення, аптеки, молочної кімнати, дезінфекційних камер, пральні, у постачанні білизни; недотримання персоналом санітарно-гігієнічних і протиепідемічних правил; нерегулярне навчання персоналу з питань дотримання протиепідемічного режиму, у т.ч. правил миття рук; аварійні ситуації в системі водопостачання, каналізування, вентиляції, електромереж, перебої водопостачання; недостатня забезпеченість мийними, дезінфекційними та стерилізаційними засобами або їх використання з порушенням інструкцій; невідповідність числа пологів потужності стаціонару; недостатня матеріально-технічна оснащеність ЗОЗ);

- оцінка ефективності заходів.

Регламентовані рівні допустимої потужності дози (ДПД) при проектуванні стаціонарного захисту рентгенівського кабінету, значення коефіцієнтів зайнятості q, змінності n, тривалості опромінювання t_р і ліміту дози (ЛД) для приміщень різного призначення та території

(за ДСанПіН 6.6.3-150-2007)

Приміщення, територія	ДПД		q, відн.од.	n, відн.од.	tр, год/рік	ЛД, мЗв/рік
	мкЗв/год	мР/год
Приміщення постійного перебування осіб категорії А (процедурна, кімната управління, кімната готування барію, фотолабораторія, ординаторська)	13,3	1,3	1	1	1500	20
Приміщення, суміжні по вертикалі та горизонталі з процедурною рентге-нівського кабінету, що мають постій-ні робочі місця осіб категорії Б	1,0	0,1	1	1,3	2000	2
Приміщення, суміжні по вертикалі та горизонталі з процедурною рентге-нівського кабінету без постійних ро-бочих місць (хол, гардероб, сходовий майданчик, коридор)	4,0	0,4	0,25	1,3	2000	2
Приміщення епізодичного перебуван-ня осіб категорії Б (технічний поверх, підвал, горище)	16	1,6	0,06	1,3	2000	2
Палати стаціонару, суміжні по верти-калі та горизонталі з процедурною рентгенівського кабінету	1,3	0,13	0,25	2	3000	1
Територія, що прилягає до зовнішніх стін процедурної рентгенівського ка-бінету	2,8	0,28	0,12	2	3000	1
Житлові приміщення, суміжні з про-цедурною рентгеностоматологічного кабінету	0,3	0,03	1	2	3000	1