1.3.3. Комісія з питань охорони праці підприємства

Комісія з питань охорони праці підприємства може створювати­ся у відповідності з Законом України «Про охорону праці» неза­лежно від форм власності та видів господарської діяльності згід­но з Типовим положенням НПАОП 0.00-4.09-07. Комісія є по­стійно діючим консультативно-дорадчим органом трудового ко­лективу та власника або уповноваженого ним органу і створю­ється з метою залучення представників власника та трудового колективу (безпосередніх виконавців робіт, представників проф­спілок) до співробітництва в галузі управління охороною праці на підприємстві, узгодженого вирішення питань, що виникають у цій сфері.

Рішення про доцільність створення комісії, її кількісний та персональний склад, строк повноважень приймається трудовим колективом на загальних зборах (конференції) за поданням вла­сника, органу трудового колективу та профспілкового комітету. Загальні збори (конференція) затверджують Положення про комі­сію з питань охорони праці підприємства, яке розробляється за участю сторін на основі Типового положення. Комісія формується на засадах рівного представництва осіб від власника та трудового колективу. До складу Комісії від власника включаються спеціалі­сти з безпеки і гігієни праці, виробничої, юридичної та інших служб підприємства, від трудового колективу - рекомендуються праців­ники усіх професій, уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, представники профспілки (профспілок).

Комісія у своїй діяльності керується законодавством про пра­цю, міжгалузевими і галузевими нормативними актами з охоро­ни праці, а також Положенням про комісію з питань охорони праці підприємства.

Основним завданням комісії є: - захист законних прав та інтересів працівників у сфері охоро­ни праці;

4

підготовка на основі аналізу стану безпеки та умов пращ на виробництві рекомендацій власнику та працівникам щодо профілактики виробничого травматизму та професійних за­хворювань, практичної реалізації принципів державної полі­тики в галузі охорони праці на підприємстві; узгодження шляхом двосторонніх консультацій позицій сто­рін у вирішенні практичних питань у сфері охорони праці з метою забезпечення поєднання Інтересів держави, власника та трудового колективу, кожного працівника, запобігання кон­фліктам;

вироблення пропозицій щодо включення до колективного до­говору окремих питань з охорони праці та використання ко­штів фонду охорони праці підприємства. Комісія має право:

звертатися до власника або уповноваженого ним органу, ор­гану самоврядування трудового колективу, профспілкового ко­мітету з пропозиціями щодо регулювання відносин у сфері охорони праці;

створювати робочі групи з числа членів комісії для вироблен­ня узгоджених рішень з конкретних питань охорони праці з залученням до їх складу на договірній основі за погодженням сторін відповідних фахівців, експертів, інспекторів державно­го нагляду за охороною праці;

одержувати від окремих працівників, служб підприємства, проф­спілкового комітету (комітетів) інформацію, необхідну для виконання функцій і завдань, передбачених Типовим поло­женням;

встановлювати ступінь вини потерпілого та винуватця (у т. ч. і власника) нещасного випадку в порядку, що визначається трудовим колективом за поданням власника та профспілко­вого комітету, при вирішенні питання про розмір одноразової допомоги, коли нещасний випадок стався внаслідок невико­нання потерпілим вимог нормативних актів з охорони праці і факт наявності його вини встановлено комісією із розсліду­вання нещасних випадків;

здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства з питань охорони праці безпосередньо на робочих місцях, за­безпечення працюючих засобами колективного та індивідуа­льного захисту, змивальними та знешкоджувальними засоба­ми, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком рівноцінними харчовими продуктами, газованою підсоленою водою та за станом використання санітарно-побутових при­міщень;

- знайомитися з будь-якими матеріалами з питань охорони пра­ці, аналізувати стан умов і безпеки праці на підприємстві, виконання відповідних програм і колективних договорів;

- вільного доступу на всі дільниці виробництва і обговорення з працюючими питань охорони праці.

Комісія може делегувати своїх представників для участі:

- у розв'язуванні разом з представниками державного нагляду за охороною праці конфліктів, пов'язаних з відмовою праців­ника виконувати доручену роботу з мотивів небезпечної для його здоров'я чи життя виробничої ситуації на підприємстві, де відсутня профспілкова організація;

- в обговоренні питань охорони праці власником або уповно­важеним ним органом, профспілковим комітетом чи органом самоврядування трудового колективу (за погодженням з цими органами).

Члени комісії виконують свої обов'язки, як правило, на гро­мадських засадах. При залученні до окремих перевірок, прове­денні навчання вони можуть звільнятися від основної роботи на передбачений колективним договором термін із збереженням за ними середнього заробітку.

Комісія здійснює свою діяльність на основі планів, що розроб­ляють на квартал, півріччя чи рік. Рішення комісії оформляють­ся протоколами і мають рекомендаційний характер, впроваджу­ються в життя наказами власника. При незгоді власника з реко­мендаціями Комісії він дає аргументовану відповідь. Комісія не менше одного разу на рік звітує про свою роботу на загальних зборах (конференції) трудового колективу.

Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обо­в'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збере­ження заробітної плати.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок поза­черговий медичний огляд працівників:

- за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;

- за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не до­зволяє йому виконувати свої трудові обов'язки.

5

За час проходження медичного огляду за працівниками збері­гаються місце роботи (посада) і середній заробіток.

Питання обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій, фінансування охорони праці, навчання з охорони праці і розслідування та обліку нещасних випадків, професійних за­хворювань і аварій наведені в практичних роботах.

1.3.4. Планування охорони праці

Планування робіт з охорони праці включає розроблення таких планів: довгострокових - на декілька років; річних - розділів «Охорона праці» колективного договору і комплексних заходів, що додаються до нього; оперативних (квартальних місячних) планів по цехах і ділянках.

Вихідними для розроблення проекту довгострокового плану і комплексних заходів із охорони праці є результати паспорти­зації та атестації умов праці на робочих місцях і в цехах, резуль­тати вивчення причини травматизму і цільових перевірок стану охороди праці, матеріали аналізу виконання попередніх планів, пропозицій робітників та службовців, матеріали прогнозування та цільових програм з охорони праці.

Довгостроковий план може містити чисельність працівників, яким будуть поліпшені умови праці, а також загальну вартість їх виконання, план заходів з приведення умов праці у відповід­ність до вимог і норм охорони праці; план організаційних захо­дів для попередження виробничого травматизму; план будівниц­тва і розширення санітарно-побутових приміщень, лікувально-профілактичних і оздоровчих установ тощо.

Колективний договір (угода) є найважливішим документом у системі нормативного регулювання взаємовідносин між робото­давцем і працівниками з першочергових соціальних питань, у тому числі з охорони праці.

У колективному договорі, угоді сторони передбачають забез­печення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони пра­ці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обо­в'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановле­них нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середови­ща, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання ви­падкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.

Оперативний план на квартал і місяць складається для ви рішення повсякденних актуальних завдань для усунення вияв лених недоліків і вжиття заходів для усунення причин нешас них випадків.