2.2. Практична частина

(порядок оцінки збитків від наслідків НС)

Методика (Тимчасова методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. N 175) розроблена з метою визначення розмірів збитків від наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру (далі - НС), завданих здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу та об'єктам національної економіки.

Відповідно до територіального поширення та обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні НС - державний, регіональний, місцевий та об'єктовий.

Загальний обсяг збитків від наслідків НС розраховується як сума основних локальних збитків. Розрахунок збитків (З) при НС проводиться за формулою

(1)

Усі збитки поділяються на види залежно від завданої фактичної шкоди, зокрема від:

• втрати життя та здоров'я населення (Н_р);

• руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції (М_р);

• не вироблення продукції внаслідок припинення виробництва (М_п);

• вилучення або порушення сільськогосподарських угідь (Р_с/г);

• втрат тваринництва (М_тв);

• втрати деревини та інших лісових ресурсів (Р_л/г);

• втрат рибного господарства (Р_р/г);

• знищення або погіршення якості рекреаційних зон (Р_рек);

• забруднення атмосферного повітря (А_ф);

• забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря (В_ф);

• забруднення земель несільськогосподарського призначення (З_ф);

• а також збитки, заподіяні природно-заповідному фонду (Р_пзф).

Для кожного типу НС згідно з класифікатором НС встановлюється перелік основних характерних збитків щодо кожного рівня НС залежно від масштабів шкідливого впливу. Ці

види збитків за типами та масштабами НС наведені у додатку Б, табл. Б.1. (прямим шрифтом виділено збитки, які необхідно обов'язково розраховувати і включати у формулу (1), курсивом - збитки, що мають місце у деяких окремих випадках (у формулі не враховуються)).

Визначення основних локальних збитків

Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення

Розмір збитків від втрати життя та здоров'я населення визначається за формулою

, (2)

де - втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва;

- витрати на виплату допомоги на поховання;

- витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника.

а) втрати від вибуття трудових ресурсів із виробництва:

, (3)

де М_л - втрати від легкого нещасного випадку;

М_т - втрати від тяжкого нещасного випадку;

М_і - втрати від отримання людиною інвалідності;

М_з - втрати від загибелі людини;

N - кількість постраждалих від конкретного виду нещасного випадку.

Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів із виробництва наведені в додатку Б (табл. Б.2, Б.3), або в нормативно-правових документах.

б) витрати на виплату допомоги на поховання:

, (4)

де М_дп - 0,15 тис. гривень/людину - допомога на поховання (за даними органів соціального забезпечення);

N_з - кількість загиблих;

в) витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника:

, (5)

де 12 - кількість місяців у році;

М_втг - 0,037 тис. гривень - розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліття - 18 років (за даними органів соціального забезпечення);

В_д - вік дитини.

(Номінальні розміри видатків затверджуються з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових актів.)

Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції розраховуються за формулою

, (6)

де Ф_в - збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення;

Ф_г - збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення;

П_р - збитки від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції;

Пр_с - збитки від втрат незібраної сільськогосподарської продукції;

Сн - збитки від втрат запасів сировини, напівфабрикатів та проміжної продукції;

М_дг - збитки від втрат майна громадян та організацій.

Розрахунок збитків від не вироблення продукції внаслідок припинення виробництва

Даний розрахунок (Мп) визначається за експертизою.

Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

Розрахунок проводиться на базі нормативних показників збитків для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і Автономній Республіці Крим за формулою

. (7)

Збитки від вилучення сільськогосподарських угідь з користування (Р_с/г1) розраховуються за формулою

, (8)

де Н - норматив збитків (узагальнений вартісний показник розміру заподіяної шкоди, який умовно відповідає вартісному виміру унеможливлення використання продуктивності землі) для різних видів сільськогосподарських угідь по областях (додаток Б, табл. Б.4);

П - площа сільськогосподарських угідь відповідного виду, які вилучаються з користування, га.

Збитки від порушення сільськогосподарських угідь (Р_с/г2) розраховуються на базі коефіцієнта зниження продуктивності за формулою

, (9)

де Н - норматив збитків для різних видів сільськогосподарських угідь по областях;

П - площа сільськогосподарських угідь відповідного виду, які вилучаються з користування, га;

k - коефіцієнт зниження продуктивності угіддя (вихідні дані).

Розрахунок збитків від втрат тваринництва

Збитки розраховуються виходячи з вартості 1т живої ваги тварини, що зазнала пошкодження внаслідок НС, та загальної ваги постраждалих тварин. Вартісні показники відображають середні регіональні заготівельні ціни на заріз худоби. Розрахунок збитків проводиться формулою

(10)

де В - вартість 1т живої ваги постраждалої тварини за середніми цінами, які склалися на підприємстві, що зазнало втрат у період, який безпосередньо передував НС, але не більше ніж протягом 6 місяців;

N - загальна вага постраждалих тварин.

Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів

Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів внаслідок виникнення НС проводиться для груп лісів по областях з урахуванням коефіцієнта продуктивності лісів за типами лісорослинних умов за формулою

. (11)

Збитки від знищення лісу та вилучення земельних ділянок лісового фонду для цілей, не пов'язаних із веденням лісового господарства (Р_л/г1), розраховуються за формулою

, (12)

де Н - норматив збитків для груп лісів по областях (додаток Б, табл. Б.5);

К - коефіцієнт продуктивності лісів за типами лісогосподарських умов областей (вихідні дані);

П - площа лісової ділянки, що вилучається або знищується, га.

Збитки від пошкодження лісів (Р_л/г2) розраховуються на базі коефіцієнта зниження продуктивності угідь за формулою

, (13)

k - коефіцієнт зниження продуктивності угіддя (вихідні дані).

У разі переведення лісів у менш цінну групу розмір збитків розраховується за формулою

, (14)

де Н₂ та Н₁ - нормативи збитків відповідно для груп, до яких угіддя відносилися до та після шкідливого впливу НС (додаток Б, табл. Б.5);

П - площа лісової ділянки, що зазнала шкідливого впливу НС;

К - коефіцієнт продуктивності лісів за типами лісорослинних умов (вихідні дані).

Розрахунок збитків рибного господарства

Розрахунок збитків рибного господарства провадиться спочатку в натуральному (вага втрачених рибних ресурсів), а потім - у вартісному виразі. Вартісний вираз збитків обчислюється виходячи з цін на певні види риби для даного регіону у визначений період.

Збитки рибного господарства внаслідок забруднення водоймищ визначаються як прямі, так і непрямі - від втрати потомства.

Розрахунок провадиться окремо щодо кожного виду (або за групою біологічно близьких видів) та щодо кожної стадії розвитку риб за формулою

(15)

N - величина збитків у натуральному виразі, кілограмів.

Розрахунок збитків від знищення або погіршення якості рекреаційних зон

До природних ресурсів рекреаційних зон належать ділянки суші та водного простору, призначені для організованого масового відпочинку і туризму, на яких розташовані санаторії, будинки та бази відпочинку, пансіонати, мотелі, кемпінги, дитячі та молодіжні табори, інші установи, що використовуються для туризму, лікування і відпочинку.

Збитки від наслідків НС оцінюються на основі визначення втрат природних ресурсів та ресурсів антропогенного походження. Збитки залежать від обсягів витрат на відновлення первісного стану рекреаційних зон.

До ресурсів антропогенного походження належать об'єкти культурної спадщини, класифікація яких за типами і видами визначається Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Для розрахунку збитків рекреаційних зон внаслідок НС визначається прибуток, що отримується підприємством за відповідний розрахунковий період. Визначається кількість відпочиваючих на об'єкті рекреаційної зони протягом місяця після НС, а також за цей же термін протягом відповідного календарного місяця в середньому за останні три роки (за даними фінансової звітної документації установи). Витрати на відновлення рекреаційних зон визначаються шляхом експертного оцінювання.

Розрахунок збитків від наслідків НС для одного об'єкта рекреаційної зони проводиться за формулою

, (16)

де Т - термін, необхідний для відновлення рекреаційної зони;

П - прибуток у цілому від діяльності установи за одиницю розрахункового терміну на одному об'єкті рекреаційної зони.

Негативний вплив наслідків НС на стан рекреаційних зон призводить до економічного ефекту від їх експлуатації. Рівень збитків від наслідків НС залежить від ступеня негативних змін у рекреаційних зонах та необхідного терміну для їх відновлення.

Розрахунок збитків від втрат природно-заповідного фонду

Втрати природно-заповідного фонду від наслідків НС поділяються на невідновлювані та відновлювані.

До невідновлюваних втрат природно-заповідного фонду належать знищені унікальні ендемічні види тваринного та рослинного світу або унікальні та неповторні природні ландшафти. Невідновлюваними також є втрати окремих видів тваринного та рослинного світу, пам'ятки природи, що не мають аналогів у світі і у разі знищення не можуть бути відтворені.

До відновлюваних втрат природно-заповідного фонду належать такі втрати, що можуть бути ліквідовані, а первісний стан заповідних територій чи об'єктів може бути відновлений.

Загальні економічні втрати об'єкта природно-заповідного фонду від наслідків НС (Р_пзф) визначаються як сума витрат на відновлення природного стану та сума збитків від недоотриманих надходжень від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної та іншої діяльності установи і розраховуються за формулою

, (17)

де П_з - сума витрат на відновлення природного стану об'єкта природно-заповідного фонду;

Р_з - недоотримані надходження від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної та іншої діяльності установи природно-заповідного фонду.

Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря

Розрахунок проводиться на основі показника базової ставки компенсації збитків за викид 1т умовної забруднюючої речовини з урахуванням обсягу фактичного забруднення, відносної небезпечності забруднюючих речовин та регулюючих коефіцієнтів.

Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря провадиться за формулою

, (18)

де М_і - маса i-ої забруднюючої речовини, що була викинута в повітря внаслідок НС, тонн. Розраховується експертним шляхом;

П_i - базова ставка компенсації збитків у частках мінімальної заробітної плати за одну тонну умовної забруднюючої речовини, грн/т;

А_i - безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини;

К_т - коефіцієнт урахування територіальних соціально-екологічних особливостей;

К_зі - коефіцієнт забруднення атмосферного повітря в населеному пункті.

Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря

Розрахунок проводиться на основі показника базової ставки відшкодування збитків у частках неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (далі - НМД) з урахуванням відносної небезпечності забруднюючої речовини та інтенсивності її викиду або загальної маси викинутої речовини відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Мінекобезпеки, за формулою

. (19)

Збитки від наднормативного скидання забруднених стоків, викликаних НС, розраховуються за формулою

, (20)

де V - витрати зворотних вод, м³/год.;

Т - тривалість наднормативного скидання, годин;

С_с.ф. - середня фактична концентрація забруднюючих речовин у зворотних водах, г/м³;

С_д - дозволена для скидання концентрація забруднюючих речовин, визначена при затвердженні ГДС (ТУС), г/м³.

У разі скидання речовин, не включених до переліку речовин допустимих для скидання, фактична концентрація яких перевищує ГДК для водного об'єкта, що приймає зворотні води, для розрахунку С_д береться таким, що дорівнює ГДК; 0,003 - базова ставка відшкодування збитків у частках неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, НМД/кг (розрахована як середня вартість знешкодження різних забруднюючих речовин у частках неоподатковуваного мінімуму доходів за одиницю маси речовини);

А_і - показник відносної небезпечності речовин. Визначається як

співвідношення 1/С_гдк, де С_гдк - гранично допустима концентрація цієї речовини згідно з Санітарними правилами і нормами N 4630-88 або узагальненим переліком ГДК шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм.

Розрахунок збитків від забруднення водного об'єкта сміттям провадиться за формулою

, (21)

де К_х - коефіцієнт, що характеризує ступінь забруднення поверхні води сміттям;

0,17 - вартість перевезення та утилізації сміття в НМД, одиниць;

А_i - показник небезпечності сміття (визначається як співвідношення 1/ГДК найбільш небезпечної забруднюючої речовини, яка була виявлена в складі скинутого сміття);

Т - термін роботи спецсуден (судна) під час збирання сміття, годин;

0,1 - вартість 1 години роботи спецсудна в НМД, одиниць;

М - маса сміття, ц зібраного судном-сміттєзбірником.

Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення

Збитки розраховуються аналогічно до збитків від забруднення підземних вод на базі питомого показника збитків у частках НМД з урахуванням відносної екологічної небезпечності забруднюючої речовини та природної захищеності підземних вод у розрахунку на

1т нафтопродуктів за формулою

(22)

де Y_n - питома величина збитків, завданих навколишньому природному середовищу, в НМД;

n - розмір НМД, грн;

М - маса скинутої забруднюючої сировини, кілограмів;

L - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод (для ґрунтових - 1, для міжпластових безнапірних - 1,3, для міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6).

Розрахунок величини збитків внаслідок забруднення земель іншими (крім нафтопродуктів) речовинами проводиться шляхом введення до формули (22) коефіцієнта, який враховує екологічну небезпечність забруднюючої речовини (К_і), за формулою

(23)

ГДК_i - величини гранично допустимої концентрації або безпечного рівня впливу i-ої забруднюючої речовини.

Розрахункова формула має вид:

(24)

Виявлення факту безпосереднього забруднення земель здійснюється візуально та за допомогою хіміко-аналітичних досліджень проб ґрунтів.

Література

1. ДСТУ Б А.2.2-7:2010. Проектування. Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації об'єктів. Київ. – Мінрегіонбуд. України, -2010.

2. Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України від 14 січня 1998 р. – К., 1998.

3. Про охорону здоров'я: Закон України. – К., 1992.

4. Про пожежну безпеку: Закон України. – К., 1993.

5. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27.

6. ДСТУ 3891-99 “Безпека у надзвичайних ситуаціях”. Київ. Держ. Стандарт.1999р.

7. Закон України “Про цивільну оборону України”. – К.: Голос України,

06.03.1993.(додаток – 24.03.1999р).

8. Положення про цивільну оборону України. Постанова кабміну України від 10.05.1994.-№299.

9. Закон України “Про державний матеріальний резерв” від 24.01.97 № 51/97-ВР (Із зм. і доп., внесеними Законами України від 18.11.97 № 642/97-ВР, від 16.07.99 №988-XIV,від 11.05.00 №1709-III, від 16.02.98 №174).

10. Закон України “Про захист людини від інфекційних хвороб”. – К. 06.04.2000. №1645-III.

11. Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації”. – К.13.07.2000.-№1908- III.

12. Закон України "Про охорону атмосферного повітря". – К.: Відомості Верховної Ради України, 1992. – № 50.– Ст. 678.

13. Закон України “ Про зону надзвичайної екологічної ситуації” від 13.07.00. №08-III.

14. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища". – К.: Відомості Верховної Ради України, 1991. – № 41. – Ст. 546.

15. Закон України “Про правовий режим надзвичайного стану”. - К.: Урядовий кур’єр, 14.06.2000.-№107.

16. Закон України “Про аварійно – рятувальні служби”. - К.: Урядовий кур’єр, 14.12.1999. - №1281.

17. Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”. - К.: Урядовий кур’єр, 16.09.2000. - №149.

18. Постанова КМ України “ Про затвердження особливостей формування та проведення операцій з матеріальними цінностями мобілізаційного резерву” від 29.01.98 року №100-03.

19. Постанова КМ України “ Про затвердження Положення про організацію оповіщення і звя’зку у надзвичайних ситуаціях” від 15.02.99 №2.

20. Постанова кабміну України ”Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру” К.03.08.1998.-№1198.

21. Бикова О.В. Болієв О.В., Деревинський Д.М., Єлісеєв В.Н., Миронець С.М., Осипенко С.І., Півень Ю.О. та ін. Основи цивільного захисту: Навч. посібник К: 2008.– 223 с.

22. Васійчук В.О., Гончарук В.Є., Качан С.І., Мохняк С.М. Основи цивільного захисту: Навч. посібник / Львів, 2010.- 384 с.

23. Євдін О.М., Могильниченко В.В. та ін. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Т.1. "Техногенна та природна небезпека". Т.3."Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) та містобудування".Посібник.- К.: КІМ, 2007, 2008.- 636 с.,- 152 с.

24. Михайлюк В.О. Цивільний захист: Навчальній посібник. Ч.3: Цивільна оборона. – Миколаїв: УДМТУ, 2002.- 155 с.

25. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник.– К: Знання-Прес, 2007.– 487 с.

26. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С., Цивільна оборона. Навчальний посібник / За ред. Кашина П.І. - Львів, "П.П. Васильович К.І.", 2005-338 с.

27. Збірник нормативно-правових актів з питань надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.Вип.3.Під заг.ред. В.В.Дурдинця- Київ: Агенство “Чорнобильінтерінформ”, 2001.-532с.

28. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). - Київ: Відділ поліграфії Українського центру держсанепіднагляду МОЗ України, 1998. - 125 с.

Додатки

Додаток А

Вихідні дані для практичної частини

Таблиця А.1

Вид події та її вплив на працівників і населення

Остання цифра шифру	Вид події та місце (область) виникнення	Рівень НС	Вплив НС на працівників об’єкта та населення
			Кількість					Утриманці загиблих
			загиблих	постраждалих				кількість		вік
				легкі НВ	тяжкі НВ без інвалід-ності	отримали інвалі-дність
1 21	2	3	4	5	6	7	8		9
1	Транспортна аварія (Львівська)	М	5	3	7	2	2		13/14
2	Вибух на ПНО (Харківська)	Р	10	30	5	5	6		1/6/9/10/15/18
3	Аварія на ПНО з викидом СДОР (Рівненська)	Д	3	24	15	6	2		5/7/
4	Аварії на комунальних системах життєзабезпечення (Донецька)	Д	2	7	4	1	1		12
5	Аварія на очисних спорудах (Чернівецька)	Р	2	5	2	1	3		4/8/16
6	Гідродинамічна аварія (Запорізька)	Р	15	11	17	3	6		1/2/3/5/6/8
7	Геофізично небезпечне явище (Закарпатська)	Р	25	27	16	4	6		10/11/13/15/16/17
8	Метеорологічно небезпечне явище (Волинська)	Д	7	18	25	2	5		2/5/8/10/14

Продовження табл. А.1

1	2	3	4	5	6	7	8	9
9	Пожежа лісова (Херсонська)	М	3	5	3	1	3	5/8/9
0	Аварія на РНО з викидом РР (Миколаївська)	Р	9	7	16	5	6	1/2/7/8/9/17

Примітка: Д – державний рівень НС; Р – регіональний рівень НС; М – місцевий рівень НС; О – об’єктовий рівень НС.

Таблиця А.2

Вплив події на об’єкт господарювання

О 22 стання цифра шифру	Збитки, що виникли внаслідок дії чинників надзвичайної ситуації, тис. грн.
	руйнування та пошкодження основних фондів вир. призначення	руйнування та пошкодження основних фондів невир. призначення	від втрат готової продукції	від втрат запасів сировини	від втрат майна громадян та організацій	від не вироблення продукції
1	2	3	4	5	6	7
1	-	25,3	75,6	-	17,8	-
2	652,7	78,4	254,5	88,5	35,3	452,1
3	52,36	15,3	165,9	35,9	17,1	230,1
4	15,6	4,96	1,1	-	8,8	-
5	120,3	78,32	-	10,6	54,5	-
6	1856,52	810,5	-	-	247,9	120,6
7	2563,56	1129,36	823,6	462,3	1562,4	712,3
8	58,36	156,39	62,1	83,2	2354,2	1228,3

Продовження табл. А.2

1	2	3	4	5	6	7
9	65,86	87,45	6,2	115,3	77,8	-
0	109,6	163,98	44,2	-	155,7	1172,6

Таблиця А.3

Вплив події на навколишнє середовище

П 23 ередостання цифра шифру	Вплив НС на навколишнє середовище
	k - коеф. зниження продуктивності угіддя	площа угідь, га		ліси, що вилучаються або знищуються (1 група)		термін відновлення рекреаційної зони, років	збитки тис. грн.
		рілля	пасовища	площа, га	К – коеф. продуктивності лісів		від забруднення атмосферного повітря	від забруднення пов. і підз. вод та джерел
1	0,12	5,2	5,36	1,36	0,496	1	8,6	15,6
2	0,23	27,5	14,63	5,32	0,6	2	10,2	33,1
3	0,56	17,30	24,3	4,10	0,548	4	15,3	21,5
4	0,42	12,10	18,96	2,36	0,734	1	14,2	24,6
5	0,15	52,25	13,32	3,55	0,584	3	10,3	18,8
6	0,18	123,89	15,60	9,12	0,971	2	16,2	19,3
7	0,26	44,63	8,63	5,30	1,53	4	9,6	20,9
8	0,24	16,2	6,28	1,62	0,896	1	6,9	29,3
9	0,20	19,63	8,32	1,36	1,21	3	9,5	39,5
0	0,30	4,52	11,22	2,22	0,867	6	7,9	27,6

Таблиця А.4

Додаткові вихідні дані

Передостання цифра шифру	Середньомісячна заробітна плата загиблих, грн.	Середньомісячна заробітна плата постраждалих, грн.	Прибуток від діяльності на одному об'єкті рекреаційної зони за рік, тис. грн.
1	2200	1900	89,6
2	3520	2130	90,1
3	2700	2400	108,9
4	1890	2800	67,3
5	2450	3200	55,6
6	2100	3000	117,3
7	1900	2500	83,1
8	1750	2800	66,0
9	2400	3000	90,1
0	2600	2900	100,6

Додаток Б

Номінальні розміри показників та коефіцієнтів затверджених відповідними нормативно-правовими актами

Таблиця Б.1

Основні види збитків, характерних для різних типів НС

Типи НС	Рівень НС
	об'єктовий	місцевий	регіональний	державний
1	2	3	4	5
Надзвичайні ситуації техногенного характеру
Транспортні аварії	Нр Мр Мп; Аф Вф Зф	Нр Мр Мп; Рр/г Аф Вф Зф
Пожежі та вибухи	Нр Мр Мп; Аф Вф Зф	Нр Мр Мп Аф; Рр/г Вф Зф	Нр Мр Мп Аф Вф Зф; Рс/г Рл/г Рр/г Ррек Рпзф
Аварії з викидом СДОР, РР, БНР	Нр Мп Мр Аф Вф; Рр/г Ррек Рс/г Рл/г	Нр Мр Рр/г Ррек Мп Аф Вф; Рс/г Рл/г Рпзф Зф	Нр Мр Рр/г Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Мп Аф Вф Зф	Нр Мр Рр/г Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Аф Вф Зф

Продовження табл. Б.1

1	2	3	4	5
Аварії на комунальних системах життє-забезпечення	Мр Нр Мп Вф; Зф	Мр Нр Мп Вф Зф	Нр Мр Рр/г Ррек Мп Вф Зф	Нр Мр Рр/г Ррек Мп Вф Зф; Рс/г Рл/г Рпзф
Аварії на очисних спорудах	Мр Нр Мп Аф Вф Зф	Мр Нр Мп Аф Вф Зф	Нр Мр Рр/г Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Мп Аф Вф Зф	Нр Мр Рр/г Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Мп Аф Вф Зф
Гідро-динамічні аварії	Мр Нр Мп; Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Вф	Мр Нр Мп Вф; Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Зф	Нр Мр Рс/г Рл/г Мп Вф Зф; Рр/г Ррек Рпзф	Нр Мр Рс/г Рл/г Рр/г Ррек Рпзф Вф Зф; Мп
Надзвичайні ситуації природного характеру
Геологічно та геофізично небезпечні явища	Нр Мр Мп; Аф Вф Зф	Нр Мр Мп; Аф Вф Зф	Нр Мр Рр/г Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Мп Аф Вф Зф	Нр Мр Рр/г Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Мп Аф Вф Зф
Метеороло-гічні та агрометео-рологічні небезпечні явища	Мр Нр Мп; Рл/г	Мр Нр Мп; Рл/г	Мр Нр Рс/г; Рл/г Мп Аф Вф Зф	Мр Рс/г Нр Рл/г; Рпзф Рр/г Ррек Мп Аф Вф Зф
Пожежі лісо-ві, степові	Мр Нр Рс/г Рл/г Мп; Аф Зф	Мр Нр Рс/г Рл/г Мп Аф; Ррек Рпзф Зф	Мр Нр Рс/г Рл/г Ррек Рпзф Мп Аф Зф; Рр/г	Мр Нр Рс/г Рл/г Ррек Рпзф Рр/г Мп Аф Зф

Примітка: прямим шрифтом виділено збитки, які необхідно обов'язково розраховувати, курсивом - збитки, що мають місце у деяких окремих випадках.

Таблиця Б.2

Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва

№ з/п	Вид нещасного випадку	Втрати на одну людину, тис. грн.
1	Легкий нещасний випадок з втратою працездатності до 9 днів	Мл = 0,28
2	Тяжкий нещасний випадок без встановлення інвалідності з втратою працездатності понад 9 днів	Мт = 6,5
3	Тяжкий нещасний випадок, внаслідок якого потерпілий отримав інвалідність з втратою працездатності понад 3980 днів	Мі = 37
4	Нещасний випадок, що призвів до загибелі: дорослої людини віком до 60 років дитини віком до 16 років	Мз = 47 Мз = 22

Примітка. Втрати, зазначені у пунктах 1 - 3 цієї таблиці, розраховуються для громадян, які в період отримання травми були працевлаштовані. Для непрацевлаштованих громадян віком до 60 років розраховуються лише втрати, зазначені у пункті 4. Збитки від загибелі працюючого не повинні бути менше ніж його п'ятирічний заробіток, тобто сума втрат від загибелі дорослої людини може бути більшою, ніж зазначена у пункті 4.

Таблиця Б.3

Шкала розмірів одноразової допомоги

Категорія потерпілих від нещасних випадків на виробництві (профзахворювань)	Розмір одноразової допомоги
	на сім'ю	додатково на кожного утриманця
1	2	3
1. 3 тимчасовою непрацез­датністю: — до 10 календарних днів включно — від 10 календарних днів до 1 місяця включно — від 1 місяця до 2 місяців включно — від 2 місяців до 4 міся­ців	0,2 середньомісячного заробітку 0,5 середньомісячного заробітку 1,5 середньомісячного заробітку 3 середньомісячні заробітки	20% від суми у графі 2 20% від суми у графі 2 20% від суми у графі 2

Продовження табл. Б.3

1	2	3
2. Із стійкою втратою пра­цездатності (без встанов­лення інвалідності)	Середньомісячний за­робіток за кожен про­цент втрати професій­ної працездатності	10% від суми у графі 2
3. Із стійкою втратою пра­цездатності та визнанням потерпілого інвалідом	1,1 середньомісячного заробітку за кожен про­цент втрати професій­ної працездатності	10% від суми у графі 2
4. Із смертельним наслід­ком	П'ятирічний заробіток потерпілого	Річний заробі-ток (на кожного утриманця потер-пілого, а також на його дитину, яка наро­дилася після його смерті)

Таблиця Б.4

Нормативи збитків для різних видів с.-г. угідь (тис. грн/га)

Регіон	Види сільськогосподарських угідь
	рілля і багаторічні насадження	сіножаті	пасовища
1	2	3	4
Вінницька	502,3	261,3	228,3
Волинська	466,5	226,5	198,8
Дніпропетровська	537,6	225,6	198,4
Донецька	509,1	215,6	188,9
Житомирська	424,4	215,1	188,4
Закарпатська	368,2	124,6	108,7
Запорізька	587	269	235,5
Івано-Франківська	374,6	175,3	153,5
Київська	481	225,6	198,8
Кіровоградська	516,3	241,9	212,9
Луганська	481	225,6	198,8
Львівська	424,4	220,1	192,5
Миколаївська	473,8	173,9	152,6
Одеська	459,7	165,3	142,2
Полтавська	502,3	240,5	211,1

Продовження табл. Б.4

1	2	3	4
Рівненська	445,7	231,5	202,5
Сумська	495,5	276,7	241,4
Тернопільська	481	267	234,6
Харківська	523,1	250,9	220,6
Херсонська	445,7	199,3	174,4
Хмельницька	509,1	247,8	218,3
Черкаська	551,7	324,8	283,5
Чернівецька	424,4	233,3	203,4
Чернігівська	523,1	286,3	253,6

Таблиця Б.5

Нормативи збитків для груп лісових угідь України (тис. грн/га)

Регіон	Нормативи збитків
	для лісів 1 групи	для лісів 2 групи
1	2	3
Вінницька	84,7	50,2
Волинська	77,7	46
Дніпропетровська	145	-
Донецька	163	-
Житомирська	75	44,4
Закарпатська	29,8	17,9
Запорізька	250,9	-
Івано-Франківська	31,9	19,9
Київська	80,5	47,7
Кіровоградська	159,1	94,3
Луганська	118,6	-
Львівська	70,1	41,6
Миколаївська	241,6	-
Одеська	141,8	-
Полтавська	135	-
Рівненська	74,1	43,9
Сумська	79,6	47,1
Тернопільська	100,4	59,5
Харківська	91,9	-
Херсонська	167,3	-
Хмельницька	93,2	55,2
Черкаська	75,8	44,9
Чернівецька	31,1	18,7
Чернігівська	75	44,4

Додаток В

Оцінювання знань студентів заочної форми навчання

Поточний контроль

Оцінювання навчальних досягнень студентів за усіма видами навчальних робіт проводиться за поточним та підсумковим контролями.

Поточний контроль та оцінювання навчальних досягнень студентів заочної форми навчання здійснюється на основі виконаних кожним студентом індивідуального завдання (контрольної роботи), її захисту та виконання завдань під час аудиторних занять.

Індивідуальне завдання видається студентам під час настановчої сесії або у міжсесійний період.

Викладач кафедри перевіряє контрольну роботи студентів у семиденний термін з дати отримання, і у разі недопущення їх до захисту, повертають студентам для доопрацювання з відповідним записом у журналі.

Захист контрольної роботи відбувається під час екзаменаційної сесії у формі співбесіди з викладачем.

Шкала оцінювання індивідуальної (контрольної) роботи

Підготовка контрольної роботи			Захист	Усього
теоретичний розділ	практичний розділ	оформлення
0-20	0-40	0-10	0-10	0-80

Підсумковий контроль

Студент може одержати позитивну оцінку з семестрового контролю, якщо він виконав усі види робіт, передбачені робочою програмою, та накопичив не менше 60 % балів, відведених для їх оцінювання.

Шкала оцінювання студентів заочної форми навчання

Контрольна робота	Аудиторна робота	Усього
0-80	0-20	0-100

У заліковій відомості результати навчання проставляються за двома шкалами (табл. 8.4). Позитивні оцінки виставляють тільки тим студентам, які виконали всі види навчальної роботи, передбачені робочою програмою навчальної дисципліни і набрали за результатами контролів не менше 60 балів.