Програма з дисципліни економіка природокористування

Природокористування як об‘єкт вивчення: предмет, задачі, функції та методологія економіки природокористування. Основні поняття економіки природокористування. Діалектика взаємодії людини і природи. Закономірності та принципи природокористування. Посилення антропогенного впливу та його наслідки щодо розвитку соціо-еколого-економічних систем.

Поняття «природні умови», «природні ресурси», «природні фактори». Класифікація природних ресурсів та процесів впливу на природу. Природно-ресурсний потенціал: сутність і структура, участь у процесі відтворення. Загальна рівновага. Зовнішні ефекти та еколого-економічне моделювання. Закономірності збалансованого природокористування.

Економічна роль атмосферного повітря, регламентація та контроль стану повітряного басейну як методу збереження економічної вартості атмосферного ресурсу. Економіко-правові та організаційно-управлінські важелі раціонального використання й охорони атмосферного повітря. Вода як екологічно необхідний компонент функціонування організмів різного ієрархічного рівня розвитку та як економічно важлива сировина для забезпечення багатьох видів господарської діяльності людства.

Управління водними ресурсами, правове й економічне регулювання їх використання. Земельні ресурси як засіб виробництва та просторовий базис розвитку суспільства. Економічна роль мінеральних ресурсів. Еколого-економічні та організаційно-управлінські заходи раціонального використання, відновлення та охорони земельних і надрових ресурсів. Проблеми використання й охорони лісових та різних біологічних ресурсів. Еколого-економічне значення лісових та біологічних ресурсів. Лісокористування та лісовідновлення. Охорона та захист лісів, об‘єктів тваринного світу.

Економічне стимулювання раціонального лісокористування.

Взаємозв‘язок економічних і екологічних факторів. Природа людини і функції природи. Економічні функції і властивості природних факторів.

Теоретико-методологічні підходи до економічної оцінки природних ресурсів. Базові показники для екологічної оцінки природних факторів. Економічна оцінка біорізноманіття.

Поняття «економічний збиток» від порушення навколишнього природного середовища. Види еколого-економічних збитків: прямі та опосередковані; фактичні; можливі; відвернені; ліквідовані; потенційні. Групи факторів, під впливом яких формується еколого-економічний збиток. Основні методи кількісної оцінки економічного збитку.

Аналіз природоохоронних витрат (екологічних витрат): попередження (запобігання) попередніх витрат та екологічних збитків від негативних впливів антропогенної діяльності на довкілля і витрат на його компенсацію (поствитрат); їх економічна сутність.

Капітальні та поточні інвестиції в основний капітал та експлуатаційні витрати. Методика обчислення економічної ефективності капітальних вкладень в раціональне природокористування. Інтернаціоналізація зовнішніх екологічних витрат (екстерналій). Податок на забруднення (інструмент інтернаціоналізації – податок А. Пигу). Асиміляційний потенціал як особливий природний ресурс. Теорема Р.Х. Коуза. Трансакційні витрати.

Інвестування капіталу в природоохоронну діяльність. Єдина європейська стандартна статистична класифікація природоохоронних об‘єктів і витрат на охорону довкілля (документ СЕS/822). Поточна природоохоронна діяльність. Природоохоронні заходи та їх види. Сутність та основні показники економічної ефективності природоохоронних витрат. Методика розрахунку показників економічної ефективності природоохоронних витрат. Соціальна ефективність екологічних витрат та методика її визначення. Еколого-економічна ефективність у трактовці західної економічної науки.

Поняття «господарський механізм». Структура господарського механізму природокористування.

Управління природокористуванням: сутність, методи і функції. Адміністративне управління природокористуванням. Організаційні структури управління. Прогнозування і планування природоохоронної діяльності. Правове регулювання природокористуванням і природоохоронною діяльністю. Загальні основи екологічного менеджменту як сучасної спеціальної області управління, та його інструменти: екоаудит; еколіцензування; екостандартизація; екосертифікація; екопаспортизація; екострахування.

Причини ринкової та державної неефективності в охороні довкілля. Макроекономічна політика та екологічний фактор. Поняття «економічний механізм». Типи економічного механізму природокористування. Основні компоненти економічного механізму. Групи економічних інструментів (ціни на ресурси; економічні вигоди; перерозподільні платежі/виплати).

Еколого-економічні інструменти: принципи формування і механізми дії. Форми еколого-економічних інструментів (податки; субсидії; акцизи; мита; платежі; штрафи; амортизаційні відрахування; страхові внески; ціни; сприяння ринку; дотації; гранти; премії; виплати; кредити).

Ринкові механізми регулювання природокористування. Ефективність економічного механізму екологічного регулювання.

Система фінансування природоохоронної діяльності в Україні. Упровадження рекомендацій ЄЕК ООН щодо системи природоохоронного управління в Україні.

Форми міжнародного співробітництва з проблем природокористування та охорони довкілля. Відбиття глобальних проблем природокористування крізь призму єдиної глобальної еколого-економічної системи (ГЕЕС).

Стійкий розвиток: зміст та підходи до розуміння даного поняття. Напрями та інструментарій розв‘язання проблем стійкого розвитку.

Збалансоване користування природними ресурсами з урахуванням вимог міжнародного конкурентного середовища. Характер та види діяльності міжнародних фінансових інститутів в галузі природокористування та охорони довкілля.

Сутність і шляхи вирішення проблеми глобальної забезпеченості природними ресурсами – завдання вдосконалення міжнародних еколого-економічних відносин. Правовий механізм міжнародного управління природокористування та його інструменти, що мають значення для країн з початковим станом ринкової економіки.