1.2 Суб'єкти комерційної діяльності торгово-виробничого підприємства

Суб’єктами комерційної діяльності відповідно до чинного законодавства України можуть бути фізичні та юридичні особи.

Фізичні особи – громадяни України або інших держав здійснюють комерційну діяльність за таких вимог:

- вони повинні бути правоздатними та дієздатними;

- не мати заборон або обмежень на заняття комерційною діяльністю у зв’язку зі своїм службовим становищем і з інших причин. Це стосується військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, осіб з непогашеною судимістю та ін.;

- бути зареєстрованими як суб’єктами підприємницької діяльності.

Фізична особа може бути зареєстрована як підприємець зі створенням юридичної особи і без створення юридичної особи. Як правило, підприємці не створюють юридичну особу, а виступають як приватні підприємці. У такому випадку для державної реєстрації фізичні особи подають паспорт, реєстраційну картку, документ, що засвідчує оплату за державну реєстрацію. Орган державної реєстрації вносить відповідні дані в Реєстр суб’єктів підприємницької діяльності і видає свідоцтво про державну реєстрацію, а також ідентифікаційний номер фізичної особи [10,с.111].

Підприємець, який створює юридичну особу, подає установчі документи – статут, реєстраційну картку встановленого зразка, квитанцію про оплату реєстрації.

Юридичною особою визнається організація, підприємство, які наділені відокремленою власністю і можуть відповідати майном за свої зобов’язання.

Юридична особа повинна мати самостійний баланс, поточні рахунки, від свого імені виступати у суді, набувати майнові і немайнові права. Господарюючий суб’єкт набуває права юридичної особи лише після його державної реєстрації.

Класифікація суб’єктів комерційної діяльності наведена у Додатку А.

Наведена класифікація охоплює основні ознаки, за якими суб’єкти комерційної діяльності поділяються на два види і типи, характерні для всіх трьох функціональних сфер торгівлі: роздрібної, оптової і посередництва.

Суб’єкти комерційної діяльності постійно видозмінюються, трансформуються, максимально пристосовуються до конкурентного середовища.

В той же час лібералізація комерційної діяльності, глобалізація міжнародної торгівлі породжують принципово нові форми і види суб’єктів ринку. Серед них слід виділити віртуальні магазини і дистриб’ютори у системі електронної комерції, фінансово-промислово-торгові групи, транснаціональні торговельні компанії та інші. В українській економіці ці формування тільки починають свій розвиток.

1.3 Принципи комерційної діяльності торгово-виробничого підприємства

Для досягнення поставлених в комерційній діяльності завдань необхідно керуватися такими основними принципами:

• нерозривний зв'язок комерції з принципами маркетингу;

• гнучкість комерції, її спрямованість на облік постійно змінних вимог ринку;

• уміння передбачати комерційні ризики;

• виділення пріоритетів;

• прояв особистої ініціативи;

• висока відповідальність за виконання прийнятих зобов'язань щодо торгових операцій;

• націленість на досягнення кінцевого результату - прибутку.

Тісний зв'язок комерції з маркетингом визначається перш за все суттю сучасної концепції маркетингу, переважаючої на більшості ринків і втіленої в гаслі: «Продавати потрібно тільки те, що можна продати». До середини минулого століття діяла концепція маркетингу, що робила ос-новний наголос на активізацію комерційних зусиль. Значення цієї кон-цепції до теперішнього часу ще не втрачено в Україні [16,с.97].

Гнучкість комерції повинна проявлятися насамперед у своєчасному обліку вимог ринку, для чого необхідно вивчати і прогнозувати товарні ринки, розвивати і удосконалювати збутову рекламу, а також упроваджувати в комерційну діяльність інновації, за необхідності - змінювати профіль діяльності, вносити зміни в організаційні структури комерції.

Уміння передбачати комерційні ризики є дуже важливим принципом для підприємця у сфері торгівлі. Ризик - це ступінь невизначеності результату. Комерційний ризик - це можливі збитки в комерційній роботі. Він може бути визначений як сума збитку, понесеного внаслідок неправильного рішення і витрат до його реалізації. Комерційний ризик може виникнути внаслідок інфляції (у зв'язку з падінням купівельної спроможності грошей), з погіршенням фінансового становища фірми, а також внаслідок висновку ризикованої операції, невиконання договірних зобов'язань контрагентами, пов'язаних з діями конкурентів, через знищення або псування вантажу при транспортуванні, від стихійних бід, від можливої нечесності працівників фірми. Крім того, комерційний ризик може виникнути внаслідок нестабільності соціальне-політичної ситуації. Комерційна діяльність без ризиків неможлива, проте, при її плануванні важливо передбачити вплив комерційного ризику. Для того щоб ризик був «зважений», необхідно використовувати максимально можливий обсяг інформації, всебічний аналіз комерційної діяльності, фінансових результатів, партнерських зв'язків, всебічне дослідження ринку, ретельний підбір персоналу.

Виділення пріоритетів у комерційній діяльності не менше важли-ве, ніж у виробництві. Реалізація цього принципу припускає постійне вивчення і знання всіх деталей комерційної діяльності.

Особиста ініціатива залежить безпосередньо від кожної людини, що працює у сфері комерції, і визначається не тільки особовими ха-рактеристиками, але й культурою праці. Особові характеристики формують основу ділових якостей комерсанта. Під культурою праці мається на увазі певний рівень загальної організації праці, відмова від застарілих і здатність до нових, більш ефективних методів і прийомів спілкування з колегами і підлеглими, пошук і залучення в сферу праці нових науково-технічних досягнень, дбайливе ставлення до власності, а також готовність швидко сприймати все нове, що може спри-яти підвищенню ефективності діяльності.

Висока відповідальність за виконання прийнятих зобов'язань що-до торгових операцій - це принцип, який створює репутацію комер-санту в діловому світі. Реалізація цього принципу - запорука ефективної комерційної діяльності.

Робота комерційної організації у сфері товарного обігу оцінюється за допомогою різних показників: обсягом реалізації товарів, рівнем витрат обігу, показниками товарообігу та рядом інших. Проте найбільш точно відображає ефективність комерційної роботи показник прибутку. Тому націленість комерційного підприємства на досягнення в кінцевому результаті прибутку є одним із основних принципів комерційної діяльності.