Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Змістовий модуль 2.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
60 Кб
Скачать
☆

2.1. Суть основного капіталу та особливості його оцінки

Основні засоби в зарубіжних країнах ототожнюють з поняттям необоротні активи (довгострокові активи). Вираження необоротних активів в грошовому виразі називається основним капіталом. Поняття необоротних активів дещо ширше від поняття основних засобів, оскільки сюди ще відносять вартість землі і її родовищ, а також вартість нематеріальних активів. Отже, необоротні активи можна поділити на такі види:

  • матеріальні активи: земля, будівлі, обладнання (основні засоби);

  • природні ресурси;

  • нематеріальні активи.

Матеріальні активи мають фізичну натуральну форму. Сюди, наприклад, відносять землю. Оскільки термін її використання практично необмежений, це єдиний вид матеріальних активів, за яким не нараховують амортизацію. Будівлі, споруди, обладнання підлягають амортизації, яка становить собою розподіл вартості активу протягом терміну його експлуатації.

Природні ресурси за економічним змістом відрізняються від землі тим, що видобуваються і переробляються як початкова сировина для виробництва. Серед природних ресурсів виділяють руду, нафту, газ, лісоматеріали і т.д. Відмінною особливістю (рисою) природних ресурсів є те, що вони піддаються не зносу, а вичерпуванню (виробленню, виснаженню), що означає їх поступове зменшення внаслідок видобутку, вирубки і т.ін.

Нематеріальні активи становлять собою засоби тривалого користування, які не мають фізичної натуральної природи, а в більшості випадків слугують легалізацією прав власників або підтримкою їх переваг, які випливають з прав власності. До них відносяться патенти, авторські права, торгові знаки, торгові назви товарів, ліцензії, франшизи, гудвіл.

У США існують наступні методи оцінки основного капіталу:

а) ліквідаційна вартість;

б) відновна вартість;

в) балансова вартість;

г) поточна вартість;

д) правдива вартість.

2.2. Облік нематеріальних активів

Міжнародні стандарти практично не регулюють облік нематеріальних активів, крім стандарту 9 “Затрати на наукові дослідження і розробки” і стандарту 22 “Об’єднання підприємств (облік гудвілу при об’єднанні)”.

Нематеріальні активи мають такі властивості: відсутність матеріальної форми, тривалий термін використання, властивість приносити дохід.

В США їх ділять на такі дві групи:

  1. Патенти, авторські права, ліцензії, для яких можна визначити затрати на придбання і термін корисного використання;

  2. Нематеріальні активи типу гудвіл, які дають фірмі певні права і привілегії, але для яких неможливо однозначно визначити затрати на придбання і термін корисного використання.

При ведені обліку НМА виникають проблеми:

а) визначення початкової вартості;

б) визначення терміну корисного використання і способу амортизації;

в) визначення в обліку постійно зменшуваної вартості цих активів;

г) проблеми обліку гудвілу.

Початкова вартість нематеріальних активів дорівнює вартості придбання, яку включають у витрати поточного періоду.

Термін корисного використання нематеріальних активів визначає саме підприємство, але він не повинен перевищувати 40 років, крім авторських прав за американськими стандартами. В інших країнах термін значно нижчий. В європейських країнах термін списання гудвілу 5 років.

Амортизація нематеріальних активів звичайно проводиться методом прямолінійного списання: рівними частинами протягом корисного терміну використання.

Нематеріальні активи типу гудвіл дають фірмі певні права і привілегії, але для них неможливо однозначно визначити затрати на придбання і термін корисного використання.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]