Зміст податку

Суспільне призначення

Матеріальна основа

Суспільне призначення податків визначається перерозподілом через бюджет частини доходів конкретних платників для задоволення потреб всього суспільства

Податки - джерело формування доходів бюджету, реалізації покладених на державу функцій.

Таким чином, податки – це обов'язкові платежі, які законодавчо встановлюються державою, сплачуються юридичними і фізичними особами й акумулюються в централізованих фондах грошових коштів з метою фінансового забезпечення виконання державою своїх функцій та вирішення соціально-економічних завдань.

Суть податків проявляється у їх функціях. Податки виконують дві функції:

• фіскальну;

• розподільчо-регулюючу.

Спочатку податки у всіх державах вводились з метою виконання фіскальної функції, тобто забезпечення держави джерелами грошових коштів для фінансування державних витрат. Пізніше держави більшою або меншою мірою почали використовувати податкові ставки і податкові пільги з метою регулювання соціально-економічних процесів, і податки стали виконувати регулюючу функцію, тобто впливати на відновлення (стимулювати чи стримувати його темпи) та сприяти вирішенню різноманітних соціальних завдань (захист низькооплачуваних осіб, перерозподіл доходів для забезпечення соціально незахищених прошарків населення).

Зміст фіскальної функції полягає в тому, що за допомогою податків формуються фінансові ресурси держави. Податки є основним (найважливішим) джерелом доходів бюджетів.

Розподільно-регулююча функція полягає в тому, що:

• за допомогою податків відбувається перерозподіл вартості ВВП між платниками податків та державою і

• через елементи податку (ставка податку, податкові пільги) держава регулює вартісні пропорції такого розподілу.

Наприклад, підвищуючи ставки податків держава стримує діяльність окремих підприємств або ж скорочує споживання шкідливих товарів (алкогольні і тютюнові вироби) і навпаки, надаючи податкові пільги та звільняючи від оподаткування держава створює сприятливі умови для діяльності окремих підприємств.

Податкові відносини поєднують у собі водночас фіскальні та розподільчо-регулюючі ознаки. Тому суспільне призначення податків визначається не існуванням кожної функції окремо, а лише завдяки їх єдності.

Отже, фіскальна функція забезпечує наповнення скарбниці держави грошовими коштами, а розподільчо-регулююча – здійснює перерозподіл суспільних доходів та його регулювання за допомогою ставок податків та пільг. Сплачують більше ті, хто отримує більші доходи, тобто відбувається передача коштів на користь незахищених категорій громадян за рахунок покладання податкового тягаря на багатших.

Елементи податків.

До елементів податку відносять:

• платники податку;

• об'єкт оподаткування;

• база оподаткування;

• ставка податку;

• порядок обчислення податку;

• податковий період;

• строк та порядок сплати податку;

• строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

• платники податку - це юридичні або фізичні особи, на яких покладено обов'язки сплачувати податки до бюджету;

• об'єкт податкування - вказує на те, що саме оподатковується (дохід, земля, транспортний засіб, прибуток тощо). Назва податку практично завжди співпадає з об'єктом оподаткування;

• база оподаткування - частина доходів чи майна платника податку, яка враховується при розрахунку суми податку; це фізичний, чи вартісний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка

• ставка податку - величина податку на одиницю виміру бази оподаткування. Ставки податку можуть бути у твердих сумах та процентні;

• порядок обчислення податку (податок нараховується платником самостійно відповідно до Податкового кодексу);

- одиниця оподаткування (або масштаб вимірювання) - це одиниця виміру (фізичного чи грошового) об'єкта оподаткування. До фізичного виміру відносять: площу земельної ділянки, обсяг циліндра двигуна транспортного засобу та ін.

- податкові пільги – повне або часткове звільнення від податків.