10. Види публічного мовлення

Розрізняють такі види публічного мовлення:

• соціально(політичне (політична доповідь, промова, політичний огляд,

ділова доповідь, промова);

• академічне (наукова доповідь, лекція, наукове повідомлення, огляд,

виступ у науковій дискусії);

• судове (звинувачувальна та захисна промова);

• урочисте (ювілейна, вітальна промова, виступ на прийомі);

• церковно(богословське (проповідь, звернення до пастви).

У професійному спілкуванні залежно від змісту, призначення, способу

виголошення та обставин спілкування виділяють такі найпоширеніші жанри

публічних виступів: доповідь, промова, лекція, виступ у дискусії.

Доповідь ( це значний за обсягом документ, призначений для усного

виголошення, який обов’язково містить певні висновки і пропозиції. У

доповіді наявний значний фактичний матеріал (тому її тези часто

пропонують слухачам заздалегідь); вона, як правило, розрахована на

підготовлену аудиторію. Текст доповіді може бути предметом обговорення,

аудиторію. Текст доповіді може бути предметом обговорення,

зазнавати критики, доповнюватися новими положеннями тощо. Різновиди

доповіді: ділова, політична, звітна, наукова.

Промова ( це невеликий (до 10(15 хв.) усний виступ, що має на меті

висвітлення певної інформації, вплив не тільки на розум, а й на волю й

почуття слухачів. Давньоримська схема: що, для чого, у який спосіб ( і

зараз актуальна для промовця. Промова повинна бути логічно струнка,

переконлива, емоційно насичена. Основні різновиди промов: ділова,

ювілейна, святкова, агітаційна, мітингова.

Лекція ( це публічний виступ, основним призначенням якого є пропаганда

наукових знань. Лекція містить науково доведену й перевірену інформацію,

визнану в науковому світі. Лекції різноманітні за своїм змістом і формою

викладу. Залежно від слухацької аудиторії розрізняють два основні типи

лекцій: популярні (розраховані на непідготовленого слухача) й академічні

(розраховані на слухача, який має певний рівень знань).

Виступ у дискусії ( це лаконічний (до 2(5 хв.), чітко аргументований

виклад певного погляду на проблему. Виступ найчастіше не готується

завчасно і є спонтанною мовною реакцією на щойно почуте на зборах,

нараді, семінарі, науковій конференції тощо. Полемічність, стислість,

точність і чіткість формулювань ( основні риси виступу.

Особливості публічного мовлення пов’язані насамперед з тим, що

звернення до великої аудиторії створює специфічну атмосферу ( атмосферу

офіційності й особливої відповідальності за сказане.

Промовець повинен дотримуватися ряду вимог, зокрема пов’язаних із його

поведінкою:

( природність, позбавлена штучності;

( доброзичливість, повага, теплота у ставленні до слухачів;

( зосередженість, серйозність оратора;

( глибока внутрішня переконаність;

( відповідна інтонація, міміка, жести.

11. Реферат – жанр академічного письма

Реферат - це 1) вторинний документ, результат аналітично-синтетичного опрацювання інформації, поданий у вигляді стислого викладу наукової праці, вчення, змісту джерела із зазначенням характеру, методики, результатів дослідження та збереженням його мовностилістичних особливостей; 2) вид письмового повідомлення, короткий виклад головних думок, поєднаних однією темою, їх систематизація, узагальнення й оцінка.

Основні функції реферату:

o інформаційна - реферат подає інформацію про певний документ;

o пошукова - реферат використовується в інформаційно-пошукових й автоматизованих системах для пошуку конкретних тематичних документів та інформації.

Реферати класифікують за кількома ознаками:

1) належністю до певної галузі знань (реферати з суспільних, гуманітарних, природничих, технічних, точних та інших галузей науки);

2) способом характеристики первинного документа (загальні реферати або реферати-конспекти. що послідовно передають у загальному вигляді зміст усього первинного документа; спеціалізовані або проблемно-оріентовані реферати, що акцентують увагу читача на окремих темах або проблемах первинного документа);

3) кількістю джерел реферування (монографічні - в основу покладений один первинний документ;реферати-фрагменти, складені на окрему частину первинного документа, його розділ, підрозділ, параграф; оглядові або зведені, групові реферати, коли до роботи залучається кілька або ціла низка тематично споріднених реферованих праць);

4) формою викладу (текстові, табличні, ілюстровані або змішані);

Реферат, як доповідь на будь-яку тему, написана на основі критичного огляду літературних та інших джерел, готується за одним або кількома джерелами, у ньому автор подає чужі та власні думки. Рекомендований обсяг реферату - 10-12 сторінок друкованого тексту (0,5 друкованого аркуша).

Як писати реферат

1. Визначити тему.

2. Дібрати літературу: а) документи, першоджерела; б) монографії, довідники, збірники; в) газетні та журнальні матеріали.

3. Ґрунтовно вивчити літературу, зробити виписки цитат, основних думок.

4. Скласти список розділів, який може бути й планом реферату.

5. Продумати план реферату, можливе його розширення.

6. Систематизувати опрацьований матеріал.

7. Остаточно продумати та уточнити план реферату.

8. У кінці реферату слід подавати список використаної літератури.

9. Бібліографічний опис джерела списку літератури оформити відповідно до вимог.

Структура реферату

1. Титульна сторінка (назва міністерства, якому підпорядкована установа; назва закладу; назва кафедри, на якій виконано роботу; назва дисципліни; тема реферату; назва виду документа (реферат); посада (студент) та номер групи, у якій навчається автор; прізвище, ім'я, по батькові автора; місто і рік написання).

2. План.

3. Текст, який складається зі вступу, основної частини, висновків.

4. Список використаної літератури.