2. Суть і аспекти політичної системи.

Подальший розвиток поняття і концепції політичної системи відбувався у напрямі усунення багатьох із названих недоліків: автори моделей уникали позаісторичності, ввели функцію утворення структури, розділили політичний процес на власне політику (політичну боротьбу) і політичне управління. Розширявся набір структурних компонентів системи, уточнювались функції, розвивалась теорія політичних підсистем.

Дослідження проблем політичної системи мають свої особливо­сті в кожній країні. В американській політичній науці основну увагу приділяють встановленню внутрішніх ресурсів і зовнішніх факторів, які впливають на стан та поведінку політичної системи, виявленню характеру взаємозв'язків і взаємозалежностей між компонентами системи, внутрішньосистемних і міжсистемних відносин та інше. Німецькі політологи традиційно приділяють увагу питанню про місце і роль держави в політичній системі, а також структурі і змісту політичного процесу, функціям політичної системи, проблемам її відносної самостійності.

В молодій українській політології особливу увагу приділяють питанням держави та інших політичних інститутів. Водночас широко досліджується функціональна сторона політичної системи, пов'язана з політичною діяльністю та політичними технологіями.

Багатогранність політичної системи зумовлює те, що її поняття не може бути вичерпане одним визначенням. Суть політичної системи, різні аспекти її функціонування найбільш адекватно можна виразити через сукупність визначень.

У найширшому розумінні політична система — цілісна впорядко­вана сукупність політичних інститутів, політичних ролей, стосунків, процесів, політико-правових норм, політичної культури, за допомогою яких утверджується і функціонує політична влада, регулюються суспільні відносини, досягається соціальна і політична стабільність.

Водночас для досягнення певних дослідницьких цілей можна використовувати і вужче її визначення, згідно з яким політична система суспільства є сукупністю політичних інституцій, взаємодія і взаємовідносини між якими забезпечують реалізацію політичної влади. Це той механізм, за допомогою якого здійснюється регулювання суспільної системи, владне управління нею. На думку Д. Белла, політична систе­ма — це арена влади і соціальної справедливості, розуміння якої втілене в конституції або традиціях народу.

Поняття політичної системи об'єднує інституційний, процесуальний і нормативно-ціннісний аспекти полі­тики, що теоретична модель політичної системи відображає взаємозв'язок між системою політичних інститутів і політичним про­цесом та що системотвірними категоріями при аналізі політичних систем є інтереси — влада — політичне управління.

Влада є центральним елементом будь-якої політичної системи. Вона надає іншим елементам системи цілеспрямованого, інтегративного характеру, зумовлює їх взаємозв'язок і взаємодію. Спосіб функціонування влади або політичний режим є визначальним критерієм типології політичних систем.

Порівняно з іншими системами — економічною, соціальною, духовною — політичну систему характеризують такі ознаки й особливості:

– визначальна роль владних відносин;

– здатність до цілеспрямованих дій, орієнтованих на інтеграцію суспільства, утвердження соціальної стабільності і злагоди;

– управління як основна субстанційна риса політичної системи, як вираження суті її функціонування;

– високий рівень інституціалізації;

– історична, економічна, соціальна, ціннісно-культурна детермінація політичної системи;

– висока мобільність, здатність швидко реагувати на впливи зовніш­ нього середовища і змінювати свою структуру.