2.Інтерпретація даних нейтронних методів

В даний час в промисловому масштабі в нафтових і газових свердловинах виконуються дослідження нейтронними гамма методами НГК в однозондовому варіанті із зондом НГК 60, нейтрон-нейтронний методом по тепловим нейтронах ННК-Т в однозондовому варіанті із зондом ННК-Т 50 нейтрон-нейтронний методом по тепловим нейтронах ННК-Т в багатозондовому і двозондовому

Результати цих досліджень використовуються для літологічного розчленування розрізу свердловин, виділення продуктивних колекторів, визначення коефіцієнта загальної пористості порід.

Розрізняють основні етапи інтерпретації діаграм, які отримані за допомогою зондів НГК-60 та НГК-50.

3.Залежність показів Іnγі Ннм від водневого індексу середовища

Покази на діаграмах НГК та НКТ в розробці нафтових і газових свердловин визначається в основному обємним вмістом водню СН у породах Як еталонне середовище СН₁-прийнята дистильована вода при атмосферних умовах (Р=0,1 МПа; t=20⁰С)

Вміст водню в інших середовищах, зокрема в гірських породах характеризують водневим індексом і позначаються W або B₁

Водневий індекс визначається відношенням СН_х у даному середовищі до обємного вмісту його у воді СН_н2о

W=Cн_х/Сн_н2о

Величину водневого індексу можна розглядати як обємний водневий вміст або обємну вологість середовища : Покази приладу НГК або НКТ в еталоні приймають за 1 познаяається як умовна одиниця.

Всі об’єкти які досліджуються в розрізах свердловини нейтронними методами звичайно мають W<1 Основою кількісної інтерпритації діаграм НГК та НКТ залежністю показів Ін_у та І_нн які виражені в мовах од. від величини водневоневого індексу.

Для побудови залежності використовують відношення.

∆Інɣ=Інɣ/Інɣ_етал

∆Інн=Інн∕Інн_етал

де Інɣ і Інɣ_етал швидкість рахунку в дослідженні та еталонному середовищах при дослідженнях НГК∆

Інн та Інн еталоне – те саме при дослідженні НКТ

Дані залежності отримані на природних моделях для стандартних умов.

Порода – чистий вапняк із густиною скелета -2,71 г/см³ насичена прісною водою з _ρ =3 г/п.св.заповнена такою ж водою.

Для цих умов параметр Ві – рівний коеф.загальна пористість.

В залежності:

Інз = f(Кп)

випологується в обл.низьких (Кп 5%) та високих (Кп 25) значень коеф.пористості

Іноді використовуються залежності обертової величини

від Кп

оскільки вони практично лінійні на всьому діапазоні Кп, дані залежності є еталонами. Ними можна користуватися за величиною Інз або Інн тільки для умов при яких вони отримані.

Якщо умови в св.(_ρ і Сбр наявність глин.к ) і в пласті (склад і _ρ мін скелету Спл.води)від різн.від еталоних, то шукана величина Кп розрах за ф-лою:

Кп = Кп** + ∆Кп

де Кп** - уявний (ефект.) коеф.пористості, ∆Кп – сумарне випр.., яке враховує вплив техн..умов і відм.літології дослідже.пласта від чистого вапняка, який викор.в еталон.моделі

Величину ∆Кп можна вираз.сумою

∆Кп =

де кожний додаток суси може мати знак «+» або «-»

Це сума звичайно розбив. на 2 складовві, з яких 1 забеспечує врахування техн..умові інше врахування літології породи.

Розглянемо послідовність процедури к-ої інтерпретації діаграм НГК і НКТ, які отрим.за допомогою відповідних однозондових приладів:

1)Визначення границь пластів. Зняття показів

Границі пластів з аномальними показами відносно вміщуючи порід Інз, Інн (макс. або мін) визн.,за правилом, яке викор.при інтерпретації діаграм ГК

Покази НГК,НКТ, так само, як і покази ГК знімають

а)у потужності пласта з h V /1200, знаходячи сер.значення І у межех частини пласта за винятком зони з товщиною h V /1200,

б) у пластах де 1 h V /1200 за макс. або мін. аномалії

2) Врахування впливу інерційності радіоц. або привед. показів до умов пласта не обмеж.товщини

Викон.так само. як і при інтерпретації діаграм ІК для пластів з h<V /1200. Виправлене значення І∞ розраховують за ф-ю

І∞= І – Івм/ + Івм = - Івм

де І, Івм – інтенсивності, які реєстр. навпроти пласта, _υ – навпроти коефіц( завжди _<< 1) який визн., а палеткою для заданих h,І,V

3)Врахув. впливу дану природ.радіоактивністі.Викон тільки при інтерпрет.діаграм НГК і розрах:

Ін = Ін – k І

Де І_нr, І­_r зареєстровані покази НГК та ГК, що виправлені за вплив радіації радіометра.

k- відношення ефективного рахунку в каналах НГК і ГК.

Для приладів з газозрядними лічильниками величина k визначається відношенням кількості лічильників у каналі НГК і ГК і складає 0,5.

Для ДРСТ-1 k=0,3-0,35;

ДРСТ-3 k=0,15

4) Врахування технічних умов впливу вимірювання (r, C­­­­­­­­­­­­­­_r, d_c, H_гк, Р,t ) виконується наступним шляхом:

Кпн= Кпн*+ Кп

де Кпн*- уявна нейтральна пористість, яка знайдена за графіком.

Кп- сумарна виправлена, що враховує вплив технічних умов:

Кп=Кпс+Кпd+Кпt+Кпp

які знаходяться за спеціальними палетками або монограмами.

Отримаре значення Кпн відповідає шуканому параметру Кпзаг. тільки в розрізі, в розрізі який представлений чистими вапняками. У всіх інших випадках значення Кпн необхідно вводити поправку за літологію.

5)Врахування впливу літології.

Кпзаг= Кпн+Кпі

Де Кпі- поправка яка враховує вплив літологічного фактора. На практиці врахування найважливіших факторів проводиться окремо.

6) врахування вмісту елементів за аномальними нейтр. властивостями.

Найбільш розповсюдженими елементами з аномальними нейтр. властивостями, які є присутні у розрізах н і г родовищ є бор і залізо, якщо не вважати хлор у складі хлоридів пластової води. Бор входить до складу глинистих мінералів, залізо до складу піриту, а також хлориту, сидериту, лімоніту, гематиту, магнетиту.

Складені спеціальні палетки за допомогою яких знаходять дані поправки залежно від вмісту в породі бору та заліза. Якщо зневажати даними поправками , то то будемо отримувати завищені значення загальної пористості.