Ігри для пришкільного табору Ігри на знайомство

Вітальна

Треба разом привітатись:

- Добрий день! (граючі відповідають)

Дружно, голосно сказати:

- Добрий день!

Вліво, вправо поверніться,

Туди-сюди посміхніться:

- Добрий день!

У долоні поплескайте:

- Добрий день!

Дружно, всі, не відставайте:

- Добрий день!

Наше коло мов сім`я

Наше коло мов сім`я.

Друзі ми: і ти, і я.

-Добрий день, сусіду зліва.

-Добрий день, сусіду справа.

Ми – одна сім`я.

Наше коло мов сім`я.

Друзі ми: і ти, і я.

Обніми сусіда зліва.

Обніми сусіда справа.

Ми – одна сім`я.

(далі замінюємо слова „добрий день” на посміхнись, поцілуй, приголуб,

Сценарій: Cвято Івана Купала

 

Для дітей шкільного віку 

(Лунає українська мелодія, ведуча виходить на сцену, розповідає про свято Івана Купала.)

Ведуча. З глибини віків прийшло до нас Купало — свято літнього сонцестояння, свято тепла, молодості та кохання, яке відзначається 6-7 липня. У колі річних свят Купало — одне з найголовніших. За народним повір'ям, у цей день відбуваються різні дива: трави і квіти набувають магічної сили, земля відкриває свої скарби, сонечко спускається з неба, щоб викупатись у річці, а опівночі вогнистим цвітом розквітає папороть — хто знайде той цвіт, той здобуде багатство і здоров'я.

Напередодні свята хлопці встановлювали за селом, на вигоні, обрядове дерево — вербу, яку в різних регіонах України називають Мареною, Купайлом, Купайлицего. На свято запрошують усіх людей, а хто не прийде, на того накликають різні напасті. Увечері до Купайлиці йшли з піснями, прикрашали її вінками, стрічками, запалювали вогнище, водили хороводи. Потім стрибали через велике багаття, бо вважали, що воно очищає від усього поганого. Молодята, які братимуть шлюб, стрибали парами: якщо руки не розімкнуться, то скоро одружаться.

Дівчата плели вінки, пускали їх за водою, ворожили, чи вийдуть заміж. Потім купалися в річці, пускали у воду запалене колесо, що символізувало собою сонечко.

Закінчувалося свято обрядом урочистого спалювання Купайлиці.

(Діти, пританцьовуючи і співаючи пісню "Як діждемо літа", по троє виходять на сцену.)

Діти. Як діждемо літа,

Та й нажнемо жита.

Літечко тепленьке —

Жито золотеньке.

Ой гоп-гопака жито золотеньке (двічі).

З жита та пшениці

Гарні паляниці.

Хлопцям та дівчатам —

Пиріжечки з маком.

Ой гоп-гопака пиріжечки з маком (двічі).

А старій Тетяні

Ще й млинці в сметані.

Всіх ми почастуєм,

Ще і затанцюєм.

Ой гоп-гопака ще і затанцюєм (двічі).

Дівчинка. Любі односельці! Просимо на свято!

Будемо співати, грати, танцювати!

Хлопчик. Приходьте, молодиці, беріть нам Купайлицю!

А ви, красуні-дівчата, квіток несіть багато.

Віночки звивайте, на Купала поспішайте!

Дівчинка. Чоловіки та хлопці — добрії молодці!

Ви теж часу не гайте, на свято до нас завітайте!

Хлопчик. А ще, господарі шановні, якщо в господі мотлох якийсь маєте, нам його віддавайте.

Не пошкодуйте тріски чи поліна, щоб наше багаття горіло!

(Діти заводять купальську пісню.)

Діти. Проти Івана сонце іграло.

Ой рано, на Йвана.

А де ж воно ночувало?

Ночувало у Івана.

Ой рано, на Йвана.

Вареники з цибулею,

З цибулею, з чорним маком.

Ой рано, на Йвана.

З чорним маком, пастернаком,

Із юшкою, з петрушкою.

Ой рано, на Йвана (двічі).

(Хлопчик виносить вербу, встановлює її серед сцени)

Хлопчик. Поставлю я вербу,

сам сяду зверху.

На вербі я сиджу, гукаю,

Дівчат на Купала скликаю.

Перша дівчинка. Наше Купайло з верби, з верби.

А ти, Іване, прийди, прийди.

А як не прийдеш доріжкою,

То привеземо теліжкою.

Друга дівчинка. Наше Купайло з верби, з верби.

А ти, Іване, прийди, прийди.

Наше Купайло не ламати,

А собі дівку вибирати.

 

Усі. Коло Купайла обметено.

Ще й барвінком обплетено,

Ще й васильочком обтикано,

Нас на Купайло викликано.

 

(Хлопці співають пісню.)

Стара казка на новий лад

Опубліковано Ноябрь 29, 2012

Готель „Рукавичка” Біжить Мишка-Норушка лісом, аж бачить лежить рукавичка, вив’язана дивовижними узорами з ієрогліфами, зрозуміло, що китайського виробництва. Принюхалась мишка, замислилась: як ця рукавичка сюди потрапила? Чи через митницю везли товари і сплатили податки? А можливо, це контрабанда? А річ то ніби непогана, дарма, що запах не дуже приємний, видно сировина не якісна.

Оглянулась Мишка-Норушка і ніде нікого. Вхопила рукавичку та мерщій на галявину. Була там у лісі ще одна місцинка, яку лісник оберігав від санкціонованих вирубок, щоб собі трошки навару мати, одне-друге деревцятко на дрова продати. Притулила до розкішного дуба-велетня рукавичку й вивіску причепила „Готель”. Зовсім зраділа, бо податковий інспектор Михайло Назарович Хабаров рідко полізе в такі хащі, він любить бувати в „людних” місцях: в м’ясному павільйоні, в масажному салоні, на базарній площі, у готелях, що дорожчі. Так що ніхто не буде вимагати, щоб про ліцензувати, щоб Мишка сплатила. Через деякий час і перший клієнт постукав у двері. Жабка-Шкряботушка, студентка консерваторію „Ква-Ква” імені Поплавського   зняла номер для занять з вокалу. Зайчик-Стрибайчик під’їхав на новенькому „Вольво”, взяти оренду під склад, бо законно ще робити не хотів, мовляв, нащо у казну платити, Мишка ж мене візьме. І все буде шито – крито. Підпільний бізнес розростався. Вовчик-Братик в одній із кімнат пакував цигарки, уникаючи акцизного збору, Ведмідь-Набрідь розливав медовуху, власного приготування. Тріщить рукавичка по швах, а Мишці все мало і мало. Задумала вона рахунок відкрити у швейцарському банку, щоб замести сліди тіньових прибутків. Вже спить і бачить, як відпочиває вона на Канарах, у Ніцці і Каннах. Шерсть змінила на шиншилову. Аж раптом – стук у двері! – А хто-хто у рукавичці живе? А які платежі на користь державі, виходять з розміру доходів, він сплачує? На порозі стояв Олень Благородний – новий податковий інспектор, бо Михайла Назаровича Хабарова за зловживання посадовим становищем відправили з посади та не на Канари, а на нари. Пройшло трохи часу. На спеціально виділеній державою ділянці під забудову з’явився новий готель – п’ятизірковий. Був він прибутковий, і власниця його, Сова Мудра не боялася приходу податкових інспекторів, бо дотримувалась податкового кодексу. То шийте законну „Рукавичку”, а в держави красти киньте звичку.

«Курочка Ряба»  П”єса У трьох діях Дійові особи Курочка Ряба Сусідка Курочки Ряби закохана у Кіану Рівза Півень-приятель Курочки Ряби Бабуся Дідусь Мишка-баскетболістка Дія перша Картина перша Ніч. Курятник. Після довгих балачок всі нарешті поснули. Одна лише Курочка Ряба довго над чимось міркувала. Раптом крізь тишу пролунало гучне: “Евріка”. Всі одразу прокинулися, навіть не зрозумівши, що трапилось. Курочка Ряба: Нарешті! Нарешті! Нарешті! Нарешті! Це здійснилося. Я це зробила! Після стількох років тренувань у мене це вийшло! Сусідка Курочки Ряби: Що у тебе вийшло? І чому ти горлопанеш на весь сарай? Якщо ти не підпалила курятник або не знайшла фотокартку Кіану Рівза, то про інше можеш навіть не розповідати! (Позіхнула). Такий сон мені перебила. Курочка Ряба: Це краще! На багато краще! Що тобі той Кіану Рівз? Він навіть не знає про твоє існування! А у мене тут новини краще твого красунчика буде! Сусідка Курочки Ряби: Так, він гарний (Мрійливо). Мені наснилось, що він виносить мене з пожежі так ніжно, і водночас сильно притуляє до себе… А ти все зіпсувала! Курочка Ряба: Досить літати у мріях! Краще ось дивись, що у мене є. Курочка Ряба встала зі свого місця і воно засвітило золотим промінням. Сусідка Курочки Ряби встала і побачила у сідалі Курочки Ряби золоте яйце. Сусідка Курочки Ряби: Нічого собі дивина! А хіба таке буває? Та воно ще й з камінчиками. Ніколи такого не бачила. Курочка Ряба: Ось бачиш… А ти кажеш Кіану Рівз, Кіану Рівз… Ну я не знаю чи бувають такі, чи ні, але у мене таке вийшло. Ось тобі і ди-ви-на… Сусідка Курочки Ряби: Щастить тобі…От би мені таке… Курочка Ряба: І тобі таке колись буде. Сусідка Курочки Ряби: А що ти збираєшься з ним робити? Курочка Ряба: Не знаю, що буду робити з ним далі, але точно можу сказати, що зараз його треба сховати від бабусі та дідуся. Сусідка Курочки Ряби: Так! Так! Це точно! А то ця жадібна бабуся все забере собі. Картина друга Півень: Та ви будете спати чи ні? Набридли вже своїми балачками! Розкудахкались, як кури на базарі! Курочка Ряба: Ой та годі тобі сваритись. Ще виспишся, ніч довга. Півень: Ряба, з тобою виспишся! Аякже! То слова з неї не витягнеш, то переговорити її не можливо. І все не даєш спати! Курочка Ряба: Ой та спи собі. Ніхто тобі не заважає. Хотів би, заснув би давно! Півень: (Засинаючи) Ага, заснув… вже …сплю-ю-ю…. Курочка Ряба. Нарешті. Хоча б заважати нам не буде (до Сусідки). А що ти там казала про бабусю? Картина третя Поки Курочка Ряба розмовляла з Півнем, Сусідка встигла заснути і вже дивилась десятий сон. Курочка Ряба: Ну ось і вона заснула. І нема тепер перед ким похвалитися яйцем (З сумом в голосі). Ну добре, вранці буду всім показувати свій шедевр. Нехай заздрять. Курочка заснула поряд з яйцем. Дія друга Картина перша Бабуся: Так, що тут у нас новенького? Яєчки, яєчки… обожнюю на сніданок смачненький омлетик. Зараз зберу всі яєчки і зроблю собі свято. Бабуся підійшла до місця, де сиділа Курочка Ряба. Побачивши золоте яйце, вона спочатку здивувалась, а потім почала кликати дідуся. Бабуся: Діду, діду, іди мерщій сюди. Скоріше! Я тобі тут таке покажу. До сарая заходить дідусь Картина друга Дідусь: І що тут у тебе таке термінове трапилось? Бабуся: Та у мене тут таке! Ти ще ніколи такого не бачив. Ось дивись…. (Показуючи на яйце, бабуся посміхнулась) Дідусь: Ти ба! Та воно ж золоте! Так ще ж і камінці якійсь є. А що то воно за камінці? Бабуся: Ой ти, дід, дурний! То ж діаманти. Дідусь: Так з нього ж тепер начиння не виб”єш! І навіщо нам таке яйце? Бабуся: Діду, навіщо нам взагалі те начиння, якщо ми можемо шкаралупку переплавити мені на прекраси! Дідусь: Все тобі та тобі… А мені що з того? Бабуся: А тобі ми золоті зуби вставимо! Дідусь: Ну добре забирай його звідси до хати… Забрали дід із бабою у Курочки Ряби золоте яйце. Засумувала Ряба, що не буде чим хвалитися перед іншими курками та й лягла спати. Дія третя Картина перша Дідусь: І як ти збираєшся його розбивати? Бабуся: А я його в піч покладу! Дідусь: Вже он на вулиці вечоріє! Пішли краще спати, а вже зранку все і зробиш! Бабуся: Ну добре, пішли спати, а я щось, дійсно, з цим яйцем наморилася! Картина друга А у цей саме час з тренування по баскетболу поверталася мишка. Побачила вона яйце і нумо з ним гратися! І так закрутилася, що вдаривши хвостиком яйце відлетіло до дверей і розбилося. Мишка: Ой, матінко! Що ж я накоїла? Треба швидше звідси тікати! І позбиравши всі шматочки яйця, мишка побігла до себе додому!

«Гуси-лебеді»  Дійові особи: Батько Мати Орися Подруги Орисі Іванко Кіт Сова Піч Черешня Річка Їжак Ведучий 1 Ведучий 2 Дівчатка Гуси Ялиночки

Ведучий 1 Великдень — свято навесні. Веселий гомін у шпаківнях. Прозоре небо. Дні ясні. Птахи уже вернулись з півдня. В цей день Орисині батьки кудись надумали збиратись, і каже батько до дочки.

Батько Сьогодні, доню, кидай гратись. Ось тут картопелька, звари і не відходь сама від ґанку.

Мати А головне — гляди Іванка!

Ведучий 1 Сказали так і подались. Орисі заздрять щиро діти: дівча метке, встигає скрізь, уміє братика глядіти. Пішли батьки, Орися вмилась. Іванко спав у холодку. Сіренький котичок на ґанку згорнувся бубликом і ліг, очима кидав на Іванка — дитячий сон його стеріг. І раптом від сусідів з хати кричать Орисі.

Подруги Все облиш! Не можна в свято працювати ти краще йди до нас скоріш! Ми будем крашанки катати. Дівчата, все сюди несіть!

Ведучий 1 Орися стала міркувати…

Орися Піду швиденько хоч на мить!

Ведучий 1 Схопила крашанки із миски і котику дає наказ.

Орися Сиди ось тут, гляди колиску. Побачиш, я вернуся враз.

Музика. Танок дівчаток з крашанками.

Ведучий 1 Орися крашанки катає, кладе в блискучий жолобок… Аж налетіла ціла зграя, закрила крилами садок.

Музика. Літають гуси, забирають Іванка.

Це гуси-лебеді летіли, до хлопця шиї простягли, його з колиски підхопили і аж до неба підняли. Злякався котик, що робити?! Біжить, Орисі сповіща.

Кіт Як лебедів мені зловити?

Орися Ой леле!

Ведучий 1 Скрикнуло дівча. Біжить додому що є сили — самотня люлька у саду.

Орися Де ти, Іванку? Де ти, милий? Шукати братика іду! Ти, котику, іди до хати, сиди тихенько, стережи, як тільки прийдуть батько й мати, про все їм, любий, розкажи.

Музика. З’являються ялиночки, стають у шаховому порядку. Ритмічні рухи.

Ведучий 2 Іде стежинкою до гаю, шукає у незнане путь.. Сову побачила, питає.

Орися Де гуси-лебеді живуть?

Сова Я знаю, люба,— ти в тривозі, іди праворуч, не звертай та в небезпечній цій дорозі не їж ні крихти, пам’ятай!

Ведучий Біжить Орися по травичці. Сова ж казала «не звернуть»! Аж піч стоїть. Вклонилась пічці.

Орися Де гуси-лебеді живуть?

Піч Я знаю, де вони летіли, скуштуй вареничків — скажу.

Орися Сова ж «ні крихти» не веліла… Без їжі, мабуть, добіжу.

Ведучий 2 Біжить Орися. Чує — бджілки біля черешеньки гудуть. Вклонилась їм, торкнулась гілки.

Орися Де гуси-лебеді живуть?

Черешня Я бачила, куди летіли, з’їж ці черешеньки — скажу.

Орися Сова ж «ні крихти» не веліла. Без їжі, мабуть, добіжу.

Ведучий 2 Біжить Орися, поспішає, аж бачить річку іздаля, молочна річка протікає, а бережки всі з киселя. Підбігла дівчинка, питає.

Орися Чи вірно вибрала я путь? Скажи, ти це напевно знаєш,— де гуси-лебеді живуть?

Річка Я знаю, та зажди хоч трошки, сідай, накрийся рушничком. Ось тут є мисочка і ложка, кисіль солодкий з молочком.

Орися Ні, річко люба, я не сяду, відверто я тобі скажу,— я слухаю сови поради, тому, пробач, я побіжу.

Ведучий 2 Побігла далі, ліс без краю, втомилась, сіла на пеньок… Іде доріжкою, кульгає маленький сірий їжачок.

Їжак Добридень! Чом ти тут блукаєш? Знайома вже з лісовиком? Баба Яга тут проживає, її хатина за горбком. У неї є сова-служниця, та лиш брехню від неї чуть, ще є великі білі птиці, їх гуси-лебеді зовуть.

Орися Я їх шукаю! Мій там братик! Що діяти? Як я зайду? Скажу, мабуть, прийшла забрати свого Іванка… так, піду!!!

Їжак Ти наче зовсім не злякалась, та ж людожери там сидять! Сказати правду, щоб сміялись? Вони обох вас поїдять. Бо люті дуже і неситі… Я сам піду, а ти сиди, Іванка я почну просити, щоб він приніс мені води. Як до криниці він підійде, ось тут вона, ти стережи, із-за кущів тихенько вийди, хапай Іванка — і біжи.

Ведучий 2 Домовились, і диво сталось: Орися з хлопчиком біжить, а гуси враз попрокидались, вже ціла хмара їх летить. Летить… Шумлять великі крила. Спішать Орисі навздогін, аж темно стало, небо вкрили… Зняли над лісом клекіт-дзвін.

Орися А ось і річечка молочна… Ой, річко мила, пробачай, я зголодніла, їсти хочу, ти тільки нас обох сховай!

Ведучий 1 Сховала річка. Пролетіли ті гуси-лебеді кудись… Побігли діти… Знову крила, як біла хмара, піднялись. Аж ось густі черешні віти…

Орися Ми знімемо твої плоди, зумій нас тільки добре вкрити, щоб врятувати від біди.

Музика. Гуси пролітають.

Ведучий 1 Гіллям черешня їх накрила, не ворухнеться, наче спить. Птахи над нею пролетіли, не зупинилися й на мить. А діти ягід назривали, розкидали, аби хтось їв. Побігли… Знову наздогнала їх дика зграя злих птахів. Орися з братиком тікають, а ось і піч, вогонь у ній, вклонились їй і так благають.

Орися Сховай нас, пічечко, мерщій!

Музика. Гуси пролітають.

Ведучий 1 Їх сірим димом піч накрила, до неба хмара піднялась. І знову зграя пролетіла, десь аж за обрій подалась. А тут і хата вже близенько, забігли діти у садок, їх зустрічають батько й ненька, цілують рідних діточок. І посідали всі до столу, розмов і радості було… А гуси-лебеді ніколи не завертали в те село.