1. Мета та завдання освітньої галузі «Природознавства», її основні структурні компоненти змісту.

Мета освітньої галузі «Природознавства»: формування природ. Компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики. Завдання: 1) виховання соц. активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природ. середовища, здатна мислити, бережливо ставитися до природи, людей і самого себе. 2) формування на доступному рівні цілісної природ. - наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини. 3) розвиток розумових здібностей учнів, емоц. – вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування. 4) засвоєння традицій укр. народу у відносинах людини з природою. 5) забезпечення єдності інтелект. та емоційного сприймання природи з прак. природоохоронною діяльністю. 6) оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства. Зміст природознавства реалізується з такими змістовними лініями: об’єкти природи; взаємозв’язки в природі; Земля – планета Сонячної системи; Україна на планеті Земля; рідний край; охорона і збереження природи;методи пізнання природи;

2. Інтерактивний урок природознавства.

Структура інтерактивного уроку: Мотивація; Оголошення, представлення теми та очікування результатів; Надання необхідної інформації; Інтерактивна вправа(центральна частина заняття); Підбиття підсумків (рефлексія), оцінювання результатів уроку; Мотивація. Мета етапу – сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Без виникнення мотивів учіння й мотивації навчальної діяльності не може бути ефективного пізнання. Тому на цьому етапі можуть бути використані такі прийоми: коротка розповідь; бесіда; демонстрування наочності; нескладні інтерактивні вправи (“Мозковий штурм”, “Мікрафон”, “Криголам” тощо). Оголошення, представлення мети. Другий етап інтерактивного уроку – оголошення теми та очікування навчальних результатів. Мета вчителя – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, що вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель. Формулювання очікуваних результатів уроку – це принциповий момент інтерактивного навчання, бо не усвідомивши цього, учень може сприйняти навчальний процес як ігрову форму діяльності , не пов'язану з навчальним процесом. Формулювання результатів має відповідати таким вимогам: Висвітлювати результати діяльності на уроці учнів, а не вчителя. Чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку. Чітко вказувати на способи “вимірювання” результатів. Учитель має говорити коротко й абсолютно зрозуміло для учнів. Назвати тему уроку або попросити когось ії учнів назвати її. Якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, слід звернути на це увагу учнів. Нагадати, що в кінці уроку перевірятиме. Чи досягли вони цих результатів. Надання необхідної інформації. Мета етапу – дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання, але за мінімально короткий час. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу , виконання домашнього завдання опанування інформації за допомогою технічних засобів навчання або наочності. Для економії часу на уроці і для досягнення максимального ефекту уроку можна давати інформацію для попереднього домашнього вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз звернути увагу на неї, особливо на практичні поради, якщо необхідно, прокоментувати терміни або організувати невелике опитування. Ця частина уроку займає близько 10-15% часу.Інтерактивна вправа. Інтерактивна вправа – центральна частина заняття, яка має займати близько 50-60% часу. Її мета – засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. На цьому етапі можна використати такі інтерактивні вправи: “Ажурна пилка”, Займи позицію”, “Акваріум”, “Метод “Прес”;технології “Два-чотири-всі разом”, “Ситуативне моделювання - гра”. Обов’язкозковою є така послідовність і регламент проведення інтерактивної вправи: Інструктування (2-3хвилини). Од’єднання в групи або розподіл ролей (1-2 хвилини). Виконання завдання, де вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії ( 5-15хвилин). Презентація результатів виконання вправи (3-15 хвилин). Підбиття підсумків (рефлексія). Методика проведення рефлексії на уроці містить наступні етапи: 1) Припинення діяльності (з можливістю продовження роботи). 2) Відновлення послідовності виконаних дій (навіть незначних). 3) Вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору їх ефективності, продуктивності, відповідності поставленим завданням.Виявлення і формування результатів рефлексії: 1) Предметна продукція діяльності (ідеї, пропозиції, закономірності, відповіді на запитання). 2) Способи, використовувалися чи створювалися в ході діяльності . 3) Гіпотези що до майбутньої діяльності. Рефлексія може підбиватися у вигляді малюнків, схем, графіків. Підсумок. Суть інтерактивного заняття в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності , яка має попередню конкретну мету - створити комфортні умови, за яких кожен учень відчуває свою діяльність, успішність, інтелектуальну спроможність.