2.5.3. Коригуємо питому трудомісткість то-2:

люд.год

де - - нормативна трудомісткість ТО-2, люд. год.

=11,2люд.год.

2.5.4. Визначаємо питому трудомісткість со:

люд.год

2.5.5. Коригуємо питому трудомісткість пр:

люд. год./1000 км.

Де - нормативна трудомісткість ПР, люд. год./1000 км

- коефіцієнт коригування нормативу трудомісткості залежно від умов експлуатації.

- коефіцієнт коригування нормативу трудомісткості залежно від природокліматичних умов.

- коефіцієнт коригування нормативу трудомісткості залежно від пробігу автомобілів з початку експлуатації.

Коефіцієнт визначаємо за формулою:

- коефіцієнт визначення трудомісткості для автомобіля

6. Визначаємо питому трудомісткість Д-1:

t_д-1= t₁ ∙ В₄=2,3∙ 0,1=0,23люд.год

де t₁ – розрахована трудомісткість одного ТО-1, люд. год. (пункт 2.5.2)

В₄ – доля трудомісткості діагностичних робіт при ТО-1, %.

6. Визначаємо питому трудомісткість Д-2:

t_д-2= t₂ ∙ В₅= люд.год

де t₂ – розрахована трудомісткість одного ТО-1, люд. год.

В₅ – доля трудомісткості діагностичних робіт при ТО-1, %,

6. Визначаємо річну трудомісткість ЩО:

люд.год

6. Визначаємо річну трудомісткість ТО-1:

люд.год2.5.10. Визначаємо річну трудомісткість ТО-2:

люд.год

2.5.11. Визначаємо річну трудомісткість СО:

люд.год

2.5.12. Визначаємо річну трудомісткість поточного ремонту:

люд.год

2.5.13. Визначаємо загальну трудомісткість Д-1:

Т_д-1 = t_д-1 ∙ (1,1N₁ + N₂) = люд.год

де t_д-1 – трудомісткість одного діагностування Д-1, люд.-год.

t_д-1 = 0,23

1.1 – показник, який враховує виконання Д-1 за вимогами ВТК, (10%)

N₁– кількість обслуговувань ТО-1 за рік, од.

N₂ – кількість обслуговувань ТО-2 за рік, од.

2.5.14. Визначаємо загальну трудомісткість Д-2;

Т_д-2 = t₂ ∙ 1,2 ∙ N₂= люд.год

де t_д-2 – трудомісткість одного діагностування Д-2, люд.-год.

t_д-2= 12,9

1.2 – показник, який враховує виконання Д-2 за вимогами ВТК, (20%)

N₂ – кількість обслуговувань ТО-2 за рік, од.

2.5.15. Визначаємо загальну трудомісткість профілактичних робіт:

люд.год

2.5.16. Визначаємо виробничу трудомісткість:

люд.год

2.5.17. Визначаємо трудомісткість допоміжних робіт, які складаються з робіт на самообслуговування Т_сам підприємства (поточний догляд за будівлями і спорудами, ремонт устаткування та інвентаря) і робіт загально виробничого характеру Т_заг (щоденне забезпечення виробництва автомобілями, запасними частинами, теплом).

люд.год

де - коефіцієнт допоміжних робіт

2.5.18. Визначаємо трудомісткість робіт на самообслуговування підприємства:

люд.годде 0,4-0,5 – коефіцієнт самообслуговування підприємства.

2.5.19. Визначаємо трудомісткість загальновиробничого характеру:

люд.год

де 0,5-0,6 – коефіцієнт загально-виробничого характеру.

2.5.20. Визначаємо сумарну трудомісткість робіт, що виконується на підприємстві.

люд.год

Виробничі роботи виконуються на робочих постах біля автомобіля і в цехах, де обслуговують і відновлюють деталі і вузли, зняті з автомобіля. Відповідно до цього загальну трудомісткість виробничих робіт поділяють на трудомісткість постових і цехових робіт.

2.5.21. Визначаємо виробничу трудомісткість постових робіт:

де С₂, С_пр – для постових робіт, що виконуються відповідно при ТО-2 і ПР (середні значення С₂=0,8-0,9; С_пр=0,4-0,55).

2.5.22. Визначаємо трудомісткість цехових робібт:

люд.год.

2.5.23. Визначаємо трудомісткість виробничих робібт:

люд.год

2.5.24. Визначаємо річну трудомісткість дільниці:

люд.год

де в – доля робіт від виробничої цехової трудомісткості;

в=2%

2.6. Розрахунок річних фондів часу.

2.6.1. Визначаємо дійсний фонд часу урочого:

- коефіцієнт, який враховує втрати робочого часу за рік по поважних причинах (хвороба, виконання державних обов’язків і інше);

- кількість робочих днів протягом року;

- тривалість робочого дня, год.;, а для шкідливих умов праці тривалість робочого дня – 7,2 год.

- кількість передсвяткових днів, протягом року;

= 1 год. – скорочення зміни у передсвятковий день;

- кількість робочих годин чергової відпустки.

Тривалість основної відпустки встановлена 18 робочих днів для нормальних умов праці;

21 для шкідливих умов праці;

2.6.2. Визначаємо номінальний річний фонд робочого місця при однозмінній роботі за формулою:

- кількість святкових днів за рік;

- втрати робочого часу в святковий день.

2.7.Розрахунок кількості робітників на дільниці, їх розподіл.

До виробничих робітників належать робітники різних зон і відділень, які безпосередньо виконують роботи з ТО і ремонту рухомого складу . При розрахунку відрізняють технологічно необхідну (явочну) і штатну (списочну) кількість робітників.

2.7.1. Визначаємо технологічно необхідну (явочну) кількість робітників:

чол.

де =1,051,2 - коефіцієнт перевиконання норм виробітку за рахунок впровадження прогресивної організації праці та механізації робіт протягом року;

- річна трудомісткість підрозділу, що проектуємо, люд. год.

2.7.2. Визначаємо штатну кількість робітників:

чол.

2.8. Вибір технологічного обладнання і оснащення.

При виборі технологічного обладнання необхідно користуватись табелем технологічного обладнання АТП, каталогами, прейскурантами, довідками, типовими проектами робочих місць і дільниць. Вибране обладнання представляють в трьох таблицях. Як наприклад, розглянемо вибір обладнання для шиномонтажної дільниці.

2.8.1. Технологічне обладнання:

Табл.2.8.1

Назва	Кіл	Тип або моделі	Габаритнірозміри в Плані, мм	Площа
				Од.	Загаль­­­на
Трансформатор зварювальний	1	ТД-500	520х860	0,45	0,45
Перетворювач для ручного зварювання	1	ПГС-500	1050Х620	0,65	0,65
Генератор ацетиленовий	1		446х1330	0,59	0,59
Верстатслюсарний	1	Кресл.Ø557	1020х500	0,51	0,51
Напівавтоматдлязварювання в СО2	1	ПОГ-305	362Х284	0,1	0,1
Домкрат канавочний	1	П-438	1100х1500	1,65	1,65
Пресножицікомбіновані			600х1500	0,9	0,9
Зигмашина	1	И-2712	1470х810	1,2	1,2