Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЩОДЕННИК лаборант ПЕРЕДДИПЛОМНА.docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
115 Кб
Скачать
☆

Характеристика

студентки (та) безпосереднім керівником по даному відділенню

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка ___________ Безпосередній керівник ____________________

(підпис)

Організація роботи в бактеріологічній лабораторії

Студенти повинні ознайомитись із:

  • структурою мікробіологічної лабораторії, її напрямками роботи, обладнанням, апаратурою, приладами тощо, організацією робочого місця лаборанта бактеріологічної лабораторії, його правами та обов'язками;

  • організацією охорони праці в галузі, протипожежної безпеки, протиепідемічного режиму, особистої гігієни, професійної безпеки на робочих місцях;

  • сучасними методами дослідження в бактеріологічній лабораторії;

  • видами обліково-звітної документації та її веденням;

  • чинними наказами та інструктивними листами МОЗ України, обласного управління охорони здоров’я, Держстандартами тощо.

Розділ 2. Імунологічні дослідження

Студенти повинні ознайомитись із:

  • організацією робочого місця для проведення серологічних досліджень;

  • основними нормативними документами на робочому місці;

  • значенням серологічних досліджень для діагностики, лікування та прогнозу бактерійних захворювань;

  • експрес-методами імунологічних досліджень;

  • формами та порядком проведення внутрішньо- та міжлабораторного контролю якості;

  • видами звітно-облікової документації;

  • чинними наказами та інструктивними листами МОЗ України, обласного управління охорони здоров’я при роботі з біологічним матеріалом.

Розділ 3. Мікробіологічні дослідження при бактерійних інфекціях

Студенти повинні ознайомитись із:

  • організацією робочого місця для проведення мікробіологічних досліджень;

  • основними нормативними документами на робочому місці;

  • значенням мікробіологічних досліджень для діагностики, лікування та прогнозу бактерійних захворювань;

  • експрес-методами, тест-системами мікробіологічних досліджень;

  • формами та порядком проведення внутрішньо- та міжлабораторного контролю якості;

  • видами звітно-облікової документації;

  • чинними наказами та інструктивними листами МОЗ України, обласного управління охорони здоров’я при роботі з біологічним матеріалом.

Розділ 4. Санітарно-бактеріологічні дослідження

Студенти повинні ознайомитись із:

  • організацією робочого місця для проведення санітарно-бактеріологічних досліджень;

  • основними нормативними документами на робочому місці;

  • значенням санітарно-бактеріологічних досліджень для оцінки стану мікробного забруднення об’єктів довкілля, харчових продуктів тощо;

  • експрес-методами, тест-системами мікробіологічних досліджень;

  • формами та порядком проведення внутрішньо- та міжлабораторного контролю якості;

  • видами звітно-облікової документації;

  • Держстандартами, чинними наказами та інструктивними листами МОЗ України, обласного управління охорони здоров’я при роботі з біологічним матеріалом.

Після завершення переддипломної практики в бактеріологічній лабораторії студенти повинні знати:

  • структуру мікробіологічної лабораторії, її обладнання;

  • правила техніки безпеки, охорони праці в галузі, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, протиепідемічного режиму, особистої гігієни в бактеріологічній лабораторії;

  • основні методи лабораторних досліджень: бактеріоскопічний, бактеріологічний, біологічний, серологічний;

  • основні принципи класифікації мікроорганізмів;

  • морфологію, хімічний склад і фізіологію мікроорганізмів;

  • поширення мікроорганізмів у природі та вплив факторів навколишнього середовища на мікроорганізми; дезінфекцію та стерилізацію;

  • генетику мікроорганізмів; антибіотики та хіміопрепарати, бактеріофаги;

  • живильні середовища, їх класифікацію; вимоги до них; етапи виготовлення;

  • інфекцію та імунітет;

  • механізм і принципи серологічних реакцій;

  • специфічну імунопрофілактику та імунотерапію інфекційних хвороб, вчення про алергію;

  • мікробіологічну характеристику та методи лабораторної діагностики: патогенних коків, ентеробактерій, умовно-патогенних мікроорганізмів, патогенних анаеробів, спірохет, збудників повітряно-краплинних, особливо-небезпечних, грибкових інфекцій тощо;

  • санітарно-бактеріологічні дослідження об’єктів довкілля, харчових продуктів тощо;

  • чинні накази та інструктивними листами МОЗ України, обласного управління охорони здоров’я, Держстандарти під час роботи з інфікованим матеріалом, культурами мікроорганізмів, обладнанням, апаратурою.

Студенти повинні вміти:

  • працювати з нормативними документами та допоміжною літературою;

  • дотримувати правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, протиепідемічного режиму, особистої гігієни в бактеріологічній лабораторії;

  • приймати, реєструвати досліджуваний матеріал; заповнювати і вести реєстраційні журнали, бланки тощо;

  • забезпечити правильне зберігання реактивів, хімічних речовин, поживних середовищ, імунобіологічних препаратів тощо;

  • мити та готувати до стерилізації лабораторний посуд;

  • виготовляти ватно- марлеві корки, тампони тощо, стерилізувати їх;

  • виготовляти дезінфекційні розчини; проводити дезінфекцію та стерилізацію; контроль стерилізації фізичними, хімічними і біологічними тестами;

  • виготовляти насичені розчини барвників; виготовляти спирто-карболові, спиртово-лужні та спиртово-водні розчини барвників;

  • виготовляти препарати із бульйонної та агарової культур мікроорганізмів та патологічного матеріалу (мокротиння, гною, слизу із зіва, крові, зубного нальоту);

  • виготовляти нативні препарати, “завислу” і “роздавлену” краплю;

  • фарбувати препарати простим та складним методами;

  • виготовляти основні, спеціальні, диференціально-діагностичні середовища та для анаеробів;

  • проводити забір, транспортування і підготовку матеріалу для бактеріологічного дослідження при бактерійних інфекціях та гнійно- запальних процесах;

  • оформляти супровідну документацію;

  • висівати патологічний матеріал на живильні середовища різними способами;

  • виділяти чисту культуру мікроорганізмів;

  • користуватися термостатом, анаеростатом, ексикатором; сушильною шафою тощо;

  • визначати чутливість мікроорганізмів до антибіотиків;

  • проводити якісні проби для виявлення фагів, враховувати фаголізис;

  • виконувати серологічні реакції (аглютинації, преципітації, гемаглютинації, непрямої гемаглютинації, лізису, реакції зв’язування комплементу тощо);

  • фіксувати, маркувати, зважувати і заражати лабораторних тварин різними способами;

  • проводити розтин трупа лабораторної тварини та вести протокол;

  • відбирати і транспортувати матеріал для дослідження при інфекціях, які спричинені патогенними коками, ентеробактеріями, умовно-патогенними мікроорганізмами, збудниками особливо- небезпечних, повітряно-краплинних, грибкових інфекцій тощо; підготовка його для дослідження;

  • виготовляти живильні середовища для культивування патогенних коків, ентеробактерій; умовно-патогенних мікроорганізмів, патогенних анаеробів, збудників повітряно-краплинних інфекцій тощо; та проводити посіви патматеріалу;

  • визначати основні морфотинкторіальні властивості збудників інфекційних хвороб.

  • оформляти і виписувати результати досліджень;

  • проводити санітарно-бактеріологічне дослідження об’єктів довкілля: повітря, ґрунту, води, змивів; забирати досліджувані проби, транспортувати в лабораторію підготовляти їх для дослідження; визначати загальне мікробне число (ЗМЧ) і санітарно-показові та патогенні мікроорганізми; титр БГКП;

  • проводити санітарно-бактеріологічне дослідження харчових продуктів: молока і молочних продуктів, виробів із кремом, кулінарних і м’ясо-ковбасних виробів, консервів, сиропів, безалкогольних і слабоалкогольних напоїв. Взяття проб, транспортування, підготовка для дослідження. Визначення ЗМЧ, титру БГКП, специфічної мікрофлори. Оцінка результатів;

  • проводити санітарно-бактеріологічне дослідження перев’язувального і хірургічного матеріалу на стерильність;

  • проводити бактеріологічний контроль за якістю дезінфекції.