5. Висновок

Світоглядні уявлення українського народу зумовлені насамперед історичними, психологічними, культурними та соціальними обставинами буття наших предків, що й визначило їхню національну своєрідність. Суть цих уявлень полягає в гармонії людини з довкіллям, у поетизації світу та відсутності норм і канонів, які б сковували вільний розвиток особистості, суперечили б принципам гуманізму. Вчені вказують на демократизм, поетичний характер релігійних уявлень українців, світлі, життєрадісні начала, а нерідко й ситуативність, імпровізаційність, особливо в молитвах як основі вільного світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння та ставлення до навколишньої дійсності і утвердження себе в ній.

«Народна творчість — це той ґрунт, на якому виростають і література, і театр, і музика, і образотворче і мистецтво — і без якого вони б засохли»,— підкреслював видатний поет і вчений М. Т. Рильський у своїй статті «Краса і велич народної творчості». І далі продовжував: «Звичайно, далеко не кожний художній твір будується безпосередньо на народній основі. Але кожний справді художній твір виростає неодмінно на народному ґрунті, на ґрунті народного світогляду»

Література в свою чергу збагачує фольклор. Народними піснями літературного походження стали «Дивлюся на небо» М. Петренка, «Реве та стогне Дніпр широкий» (вступ до «Причинної»), «Думи мої, думи мої», «Нащо мені чорні брови», «Як умру, то поховайте» та багато інших поезій Т. Шевченка, «Повій, вітре, на Вкраїну» С. Руданського, «Як засяду коло чари» Ю. Федьковича, «Наперед» П. Грабовського, «Вічний революціонер» І. Франка, «Коли поїзд у даль загуркоче» В. Сосюри, «Над Дніпром» П. Тичини, «Гей, ще сонце не зійшло» М. Рильського, «Клятва» М. Бажана, «Рідна мати моя» А. Малишка та ін.

Скарбниця народної творчості безнастанно поповнюється. Щедро користуючись надбаннями попередніх епох, народ ніколи не перестає складати нові пісні про сучасне йому життя. Зрозуміла річ, чимало створених у минулому зразків забувається і безповоротно втрачається, якщо вони не були своєчасно записані. А записування і збирання фольклору розпочалося фактично лише з початку XIX ст..

Скільки прекрасних дум і пісень було збережено і дійшло до нас завдяки самовідданій праці дожовтневих і радянських фольклористів, композиторів, письменників, багатьох ентузіастів-збирачів, зокрема студентів, учнів. Але немало творів лишається і незаписаними, втраченими. Неосяжне море народної поезії, і кожен, хто збирає її неоціненні скарби, робить велику і корисну справу, великий вклад в розвиток нашої славетної історії.

6. Список використаної літератури

1. Гнатюк В. Пісенні новотвори в українсько-руській народній словесності // К.: Наукова думка, 1966.

2. Героїчний епос українського народу: Хрестоматія: Навч. посіб. Упоряд. та прим. О.М.Таланчук, Ф.С.Кислого.- К.: Либідь, 1993.

3. Григор'єв-Наш. Історія України в народних думах та піснях /Худож. В.Лопата.- К.: Веселка, 1993.

4. Думи: Іст.-героїч. цикл /Упоряд. О.Дея; Ілюстр. худож. В.Лопата.- К.: Дніпро, 1982.- 159 с.:

5. Думи // Історія української музики: В 6 т. - К., 1989.- Т. 1.- С.44-60

6. Історичні пісні / Упор. Березовський І., Родіна М., Хоменко В. Нотний матеріал упор. Гуменюк А. - К., 1961.

7. Колесса Ф. Українська усна словесність. - Львів, 1983р.

8. Народні думи, пісні, балади /Вступ. ст., упоряд. та прим. В.В.Яременка.- К.: Молодь, 1970.

9. Плісецький М. Українські народні думи: Сюжет і образи. - К.: Кобза, 1994.- 363 с.

10. Правдюк О. Крути в літературі і фольклорі: До 75-річчя подвигу Київ. студ. куреня Січових Стрільців // Нар. творчість та етнографія. - 1993.- № 1

11. Українська поезія. Середина ХVII ст./ Упор. В.Крекотень, М.Сулима.-К., 1992.-С. 13.

12. Українські січові стрільці у піснях / Вступ, ст.. Левченко О. – Тернопіль, 1991р.

13. Характеристика дум, їх словесно-музичного стилю, розмаїття тем і сюжетів, творчість визначних виконавців та авторів дум-кобзарів.

14. Шевчук О. Натхненний гімн вічній красі та стилі української пісні і музики // НТЕ. – 1999. - №1.