1. Коломієць б.Т. Типологічні риси української літературної мови на фоні інших слов’янських // Мовознавство. – 1992. - №4. – с. 3 – 10.

2. Кочерган М.П. Гілки слов’янських мов. Порівняльна характеристика //Відродження. - 1994. - №8. - С. 56-59.

3. Лучик В.В. Вступ до слов'янської філології: Підручник.- К.: ВЦ "Академія", 2008.-344с.

Практичне заняття № 4

Виникнення слов’янської писемності

План:

1. Походження слов’янської писемності.

2. Діяльність слов'янських просвітителів Костянтина (Кирила) і Мефодія.

3. Слов'янські азбуки: кирилиця і глаголиця.

4. Поширення книжності в Болгарії, Паннонії, Сербії, у Київській Русі.

5. Поняття про старослов'янську мову.

6. Алфавіт і писемність у сучасних слов’янських народів.

7. Елементи старослов’янської мови в загальноосвітньому навчальному закладі.

Завдання

1. Ознайомтеся з різними підходами-оцінками вчених стосовно просвітницької діяльності Кирила і Мефодія. Які Ваші припущення стосовно створення слов’янськоїабетки?

З іменами Кирила і Мефодія пов’язують створення слов’янської абетки. Ґрунтовне дослідження абетки, яку умовно названо кирилицею, зробив український філолог, відомий також як Митрополит Іларіон. Його праця «Слов’янське письмо перед Костянтином» переконливо доводить правдивість оповіді ченця Храбра, який писав, що Костянтин (Кирило) знайшов у Херсонесі Таврійському Євангеліє і Псалтир «руськими письменами писані». Ця подія датується зимою 860– 861 pp. Якщо це вже була сформована писемність, то що ж тоді створив Кирило? Це питання не дає спокою вченим ось уже протягом кількох століть.

2. Які народи користуються кирилицею?

3. Що означають подані старослов'янізми, в якому стилі вони вживаються: здравие, злато, врата?

4. Випишіть старослов’янізми з твору «Афонський пройдисвіт» І. Нечуя-Левицького. Поясніть їх значення, доберіть українські відповідники.

Література

1. Коломієць б.Т. Типологічні риси української літературної мови на фоні інших слов’янських // Мовознавство. – 1992. - №4. – с. 3 – 10.

2. Кочерган М.П. Гілки слов’янських мов. Порівняльна характеристика //Відродження. - 1994. - №8. - С. 56-59.

3. Лучик В.В. Вступ до слов'янської філології: Підручник.- К.: ВЦ "Академія", 2008.-344с.

Практичне заняття № 5.

Мова звичаєвої культури слов’янських народів.

План

1. Короткі відомості про українську, білоруську, російську мови.

2. Звичаї, обряди українців, росіян, білорусів.

3. Короткі відомості про розвиток польської, чеської, словацької, серболужицької мови.

4. Традиції, звичаї, обряди жителів західнослов’янських країн.

5. Короткі відомості про розвиток словенської, сербської і хорватської, болгарської, македонської мови.

6. Болгарські традиції і звичаї.

7. Традиції, звичаї, обряди жителів Македонії.

Завдання

1. Ознайомтеся із словниковою статею "Українізм". Випишіть з тексту українізми, поясніть їх значення.

УКРАЇНІЗМ — слово, окреме його значення, вислів, грамат. форма тощо, запозичені з укр. мовиін. мовою. Українізми є в російській мові — стерня (жнивье), плугатарь (пахарь); польській czerep (czaszka) «череп», czeresnia (trzesnia) «черешня»; білоруській травень (май), вагітная (цяжарная) «вагітна»; румунській carboánţą, carboávă «карбованець»; угорській munka «праця, робота»; верхньолужицькій коzak, чес. kozák, сербській і хорватській козак та ін.

Найбільше українізмів у польській мові (hopak «гопак», holubce «притупування (у танці, переважно українському)», prysiudy «присядки (у танці)», porohy «річкові пороги», Zaporożec «запорожець»), куди вони входили найінтенсивніше в 16 - 17 ст., і російській, у яку почали проникати з кін. 17 ст.: сердюки, бунчук, булава, горелка, галушки, вареники) або ж такі, що вживаються длянадання поняттю певного емоц. відтінку чи місц. колориту на тлі питомих рос. слів: дивчина (девушка), девчата (девушки), жинка (жена), добре (хороше) тощо. (В.Бріцин).