- •Харківський національний аграрний університет імені в.В.Докучаєва
- •«Дендрологія» і «Декоративна дендрологія»
- •2. Розділ-2
- •1.1.Місцезнаходження і площа лісівництва
- •1.2Природно-кліматичні умови лісівництва
- •1.3 Основні галузі народного господарства в районі розташування лмг
- •1.4 Потреба в деревині
- •1.5 Характеристика шляхів транспорту
- •1.6 Рівень інтенсивності введення лісового господарства і виробнича потужність лмг
- •1.7 Екологічне обґрунтування лісокористування та інших запроектованих заходів
- •1.8 Екологічний стан лісів
- •1 Поняття про вид. Поняття про популяцію.
- •3. Докладно охарактеризуйте такі деревні рослини:
- •3.1 . Секвойя вічнозелена
- •3.2. Лимонник китайський
- •3.3. Верба ламка
3. Докладно охарактеризуйте такі деревні рослини:
3.1 . Секвойя вічнозелена
Секво́йя вічнозелена (Sequoia sempervirens)
— є єдиним живим видом деревних рослин з монотипового роду Секвойя (Sequoia) . Цей вид включає в себе найвищі дерева на Землі. Вважається, що більше 95% від первісної частини старовікових лісів червоного дерева було вирубано для деревини. Два інших роди,Секвойядендрон і Метасеквойя, у підродині Sequoioideae тісно пов'язані з Секвойя.
Природний ареал роду — Тихоокеанське узбережжя Північної Америки. Окремі екземпляри секвойї досягають висоти понад 110 м — це одні з найбільших дерев на Землі. Максимальний вік — понад 3 000 років (секвойя росте до шести тисяч років).
Секвойю вічнозелену розводять як декоративну рослину на південному-сході США і в європейських областях з помірним кліматом. Середня висота секвої вічнозеленої — близько 90 м, а рекордна — 135 м. Це було дерево "Батько Лісів".Одразу після визначення висоти дерево зрубали. Діаметр стовбура часто сягає 6-7,6 м і може збільшуватися в рік на 2,5 см. Зрілість секвої вічнозеленої настає в 400–500 років, причому нерідкі екземпляри віком понад 1500 років (найстаршому серед відомих — біля 2200 років). Дерево добре розмножується кореневими нащадками, пиньковими пагонами і насінням, яке після проростання дає швидко зростаючі сходи. Крона вузька, починається вище нижньої третини стовбура. Овальні шишки і короткі пагони з пласкою, блакитно-сірою хвоєю надають їй красу і пишність. Кора товста, червонувата, з глибокими борознми. Заболонь блідо-жовтого або білого кольору, а ядерна деревина — різних відтінків червоного. Коренева система утворена бічним корінням, неглибоко проникає в грунт.
Крона конічної форми, гілки ростуть горизонтально або з легким нахилом вниз. Кора дуже товста, до 30 см завтовшки, і порівняно м'яка, волокниста, червоно-коричневого кольору відразу після її зняття (звідси англійська назва redwood, «червоне дерево»), з часом темніє. Коренева система складається з неглибоких, широко розкинутих бічних коренів. Листя 15-25 мм в довжину, витягнуті і плоскі у молодих дерев, зі стрілками в тінистій нижньої кроні у старих дерев, і лускоподібний 5-10 мм в довжину в верху крони старих дерев. Шишки яйцевидної форми, 15-32 мм у довжину, з 15-25 спірально закрученими лусочками; запилення в кінці зими, дозрівання через 8-9 місяців. У кожній шишці 3-7 насіння, кожне з яких 3-4 мм в довжину і 0,5 мм в ширину. Насіння висипаються, коли шишка висихає і відкривається
Поширена в північноамериканських лісах вздовж берега Тихого океану. Росте в Каліфорнії
Ліси з секвої вічнозеленої тягнуться вузькою смугою довжиною, близько 720 км тихоокеанським узбережжям США від округу Монтерей на півночі Каліфорнії до річки Чітко на півдні штату Орегон. Секвойя вічнозелена потребує дуже вологого клімату, тому не росте від берега далі ніж на 32-48 км, залишаючись в смузі впливу морського туману. Колись секвої разом з іншими представниками таксодієвиє були поширені в багатьох областях Північної півкулі, проте останнє заледеніння зберегло їх тільки на західному узбережжі Північної Америки разом з близьким видом секвойядендрон гігантський, мамонтове дерево, або веллингтонія (Sequoiadendron giganteum), також єдиним представником свого роду, званим іноді секвойя гігантська.
Секвоя вирощується не тільки в парках, а й в лісах.Дає рясну памолодь від пеньків, яка дуже росте швидко .Секвоєві ліси в Америці в більшості вегетативного походження, порослеві. Сіянці секвої в 1841 році в виростив Нікітський ботанічний сад. Їх посадили в Криму і на Кавказі 50-60 років вони досягали висоти 30 метрів і 1,5 метра в діаметрі. Потерпає від атмосферної посухи. Об’єм окремих стовбурів досягає 1800м³. З деревини одного стовбура можно побудувати 40 будинків з 5 кімнат кожний. Запас деревини 1 га становить 20-25 тисяч кубометрів.
Секвоя дає найціннішу серед токсодієвих деревину з червоним ядром і жовтувато-білою заболонню. Це будівельний і столярний матеріл, з якого виготовляють меблі, папір і черепицю, бочка для зберігання меду, коробку для сигар і тютюну, багато інших виробів. Деревина секвої придатна для використання в усіх галузях виробництва, дуже цінна для підводних споруд. Це єдиний вид із хвойних , який розмножується методом пагонів від пеньків і утворює вегетативні лісостани.
