1.1Поняття та суть економічної ефективності виробництва ячменю.

Ефективність сільськогосподарського виробництва є результатом діяльності різних категорій господарств, взаємодії різних організаційно-економічних факторів, використання сукупності матеріально-технічних та інших ресурсів.

Наслідки фінансової кризи далися в знаки. Сільськогосподарські підприємства зіткнулись із значним зростанням у вартості позичкових фінансових ресурсів та з різким обмеженням доступу до кредитів. Разом із зростанням відсоткових ставок зросли ціни на виробничі ресурси (добрива, дизельне пальне). Ціни на сільськогосподарську продукцію знизилися, що ще більше виснажило ресурси для фінансування наступної посівної кампанії. Це призвело до певних змін у виробництві сільськогосподарських культур: зміщення в бік вирощування менш інтенсивних культур та знижений рівень використання мінеральних добрив.

Для забезпечення виробничого процесу підприємства змушені задовольняти в першу чергу найбільш нагальні потреби виходячи з фінансових можливостей. Так, у 2009 році в порівнянні з попереднім роком, незважаючи на зростання посівної площі ячменю на 6%, можна спостерігати зменшення матеріальних витрат на 8%, (насінна та посадковий матеріал на 12%, мінеральні добрива - на 26%, нафтопродукти - на 14%). Зменшилися витрати на оплату праці на 5%, а натомість зросли загальновиробничі витрати на 30%. Урожайність у 2007 і 2009 році була майже однаковою, але витрати виробництва в 1,5-2 рази більші у 2009 році в порівнянні з 2007р.

Для дослідження впливу витрат на формування прибутковості нами було проведено групування районів Хмельницької області за рівнем витрат на виробництво ячменю (табл.1) 2009 рік для більшості підприємств, які вирощували ячмінь, став збитковим. Низька урожайність і ціна реалізації 1ц ячменю, висока собівартість 1га призвели до збитковості вирощування даної культури в області. Райони, в яких затрати становили до 1500 грн/га отримали рівень збитковості 26,2%. Райони, в яких затрати склали 2101-2500 грн/га, не дивлячись на найвищу ціну реалізації (83,86 грн/ц) і не погану урожайність (27,1 ц/га) отримали збиток у розмірі 4636,9 тис. грн.. При витратах, які перевищують 2500 грн/га найменша урожайність і найбільший рівень збитковості. Отже, з таблиці видно, група районів, де затрати склали 1801-2100 грн/га мають найвищу урожайність (27,5 ц/га), непогану ціну реалізації (76,80 грн/ц) і рівень рентабельності склав 6,03%. Тобто це найбільш оптимальний варіант.

1.2 Показники економічної ефективності виробництва ячменю

Особливості сільського господарства як галузі впливають на кінцеві результати, а тому і на саму систему показників, що використовуються для їх оцінки. Оскільки виробнича діяльність сільськогосподарських підприємств безпосередньо пов’язана з живими організмами та землею, то в значній мірі залежить від родючості та рівня використання. Так, як в різних регіонах країни земля має різну родючість, то відповідно, однаковий обсяг виробничих ресурсів, використаний у різних умовах, дає різні результати. Також значний вплив мають кліматичні умови .

Показники ефективності розраховують не задля самих показників, а й для обґрунтування управлінських рішень. Тому, від правильного вибору методики дослідження, буде в кінцевому підсумку залежати правильність висновків, на основі яких розробляється подальша стратегія економічного розвитку як будь-якої галузі, так і підприємства в цілому.

Для оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва використовують натуральні та вартісні показники. Натуральні показники досить повно характеризують економічну ефективність, але вони самі по собі ще не вказують на рівень економічної ефективності виробництва, хоча є вихідними для її вимірювання. Урожайність культур та продуктивність худоби і птиці досить об’єктивно характеризують рівень ефекту, одержаного в процесі виробництва .

В процесі опрацювання даних по темі дослідження були застосовані наступні методичні підходи:

1) для аналізу рівня спеціалізації підприємства використано коефіцієнт спеціалізації (КС) :

КС=100/Р (2/і-1), де

Р – питома вага кожного продукту чи галузі в структурі товарної продукції, %

і – порядковий номер виду продукції в ранжированому ряді питомій вазі в структурі товарної продукції, починаючи з найвищого;

2) аналіз ефективності використання земельних угідь підприємства стає можливим на основі розрахунку:

- рівня освоєності землі (питома вага сільськогосподарських угідь в загальній земельній площі);

- рівня розораності земель (питома вага ріллі в площі сільськогосподарських угідь);

- натуральних показників (урожайність сільськогосподарських культур, виробництво продуктів скотарства (молока, м’яса), вівчарства та м’яса всіх видів тварин на 100 га ріллі, продукції птахівництва на 100 га зернових);

- вартісних показників (обсягу валової продукції в спів ставних цінах, валового і чистого доходу, прибутку на 100 га сільськогосподарських угідь);

3) рівень продуктивності праці як узагальнюючий показник робочої сили в підприємстві визначається системою основних показників:

- в цілому по підприємству:

як виробництво валової продукції в поріняних цінах в розрахунку на одного середньорічного працівника та в розрахунку на 1 люд.-год. загальних затрат праці;

- при виробництві зернових культур:

виробництво продукції в натуральному вираженні в розрахунку на 1 люд.-год. та трудомісткість виробництва продукції – затрати праці в люд.-год. на виробництво 1ц зерна різних культур.

3) забезпеченість підприємства енергетичними ресурсами та основними виробничими фондами визначається на основі показників:

- енергозабезпеченість – відношення кількості енергетичних ресурсів до площі сільськогосподарських угідь (на 100 га);

- енергоозброєність – відношення кількості енергетичних ресурсів до середньорічної чисельності робітників ;

- фондозабезпеченість – відношення середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до площі сільськогосподарських угідь (на 100 га);

- фондоозброєність - відношення середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до середньорічної чисельності робітників ;

4) показниками економічної ефективності використання виробничих фондів є:

- фондовіддача – відношення вартості валової продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення;

- фондомісткість – зворотний показник фондовіддачі, що характеризує укладення основних фондів у виробництво одиниці вартості валової продукції;

- норма прибутку – відношення річного прибутку, як різниці між виручкою від реалізації продукції та її собівартістю , до середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення і оборотних засобів (у відсотках);

5) рівень інтенсивності в цілому по підприємству дозволяють визначити показники:

- фондозабезпеченість;

- енергозабезпеченість;

- електрозабезпеченість ;

- затрати живої праці в люд.-год. в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь;

6) показниками економічної ефективності інтенсифікації є :

- розмір валової продукції в порівняних цінах, валового і чистого прибутку на одиницю виробничих витрат ;

- фондовіддача і фондомісткість продукції;

- розмір валової продукції, валового і чистого доходу, прибутку на 100 або 1 га сільгоспугідь ;

- собівартість продукції ;

- продуктивність праці;

- урожайність сільськогосподарських культур та продуктивність худоби;

- рівень рентабельності – відношення прибутку до собівартості реалізованої продукції у відсотках;

7) фінансовий стан підприємства визначається системою показників:

- коефіцієнт незалежності ;

- коефіцієнт оборотності оборотних коштів;

- час обороту оборотних засобів;

- коефіцієнт платоспроможності;

- коефіцієнт заборгованості ;

- коефіцієнт забезпеченості власними коштами [63].

Розвиток зернового господарства відбувається на основі підвищення економічної ефективності виробництва ячменю. За таких умов збільшується виробництво валової і товарної продукції зернових культур, зміцнюється матеріально-технічна база галузі. Економічна ефективність виробництва ячменю характеризується системою таких показників: урожайність, собівартість продукції, ціна реалізації, прибуток, рівень рентабельності виробництва ячменю.

Отже, з метою аналізу економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції використовується система взаємопов’язаних показників економічної ефективності, що доповнюють один одного і дають змогу правильно оцінити виробництво того чи іншого виду продукції і доцільності подальшого її випуску.