- •Глава 13. Мензульна топогpафічна зйомка
- •13.1. Сутність зйомки
- •13.2. Прилади, які застосовуються при мензульній зйомці
- •13.3. Пеpевіpки мензули
- •13.4. Пеpевіpки кіпpегеля кн
- •13.5. Підготовка планшета
- •13.6. Встановлення мензули на станції
- •13.7. Створення мережі зйомочної основи
- •13.8. Побудова геометричної мережі
- •13.9. Мензульні ходи
- •13.10. Зйомка ситуації і рельєфу
13.9. Мензульні ходи
Мензульні ходи служать для згущення зйомочної основи у закритій або напівзакритій (залісненій та забудованій) місцевості, коли побудова геометричної мережі неможлива. Ходи прокладають між точками зйомочної основи і опорної геодезичної мережі. При використанні номогpамного кіпрегеля положення вершин мензульного ходу визначається у такому порядку:
1. Встановивши мензулу у початкову точку А, центрують і орієнтують планшет по твердій лінії АМ (рис. 13.21). Приклавши лінійку кіпрегеля до точки а планшета, візують при КЛ на рейку, встановлену у точці 1 і прокреслюють лінію а - 1. По номогpамних кривих знаходять горизонтальне прокладання і перевищення, відкладають у масштабі виміряну горизонтальну довжину лінії і намічають положення точки 1 на планшеті.
Рисунок13.21
- Прокладання мензульних ходів.
3. Наводять трубу на точку 2, прокреслюють напрямок 1 - 2 і вимірюють горизонтальне прокладання і перевищення. Відкладають горизонтальну відстань, намічають на планшеті точку 2. На наступних точках робота продовжується в тій самій послідовності.
Точки мензульного ходу використовуються для зйомки після ув'язки ходу в плані і по висоті. Відносна похибка повинна бути не більшою 1/300 його довжини, а абсолютна лінійна нев'язка - не перевищувати 0.8мм на плані. Допустиму лінійну нев'язку розподіляють графічно. Ув'язка перевищень та обчислення відміток ходу виконується так само, як і у тахеометричному ході.
13.10. Зйомка ситуації і рельєфу
Для виконання зйомки застосовують номогpамні кіпрегелі і рейки з висувними підставками. Після приведення мензули у робоче положення вимірюють висоту приладу і встановлюють нуль рейки на цю висоту. Головним способом зйомки є полярний спосіб.
Починаючи виконувати зйомку, спостерігач вирізає частину "сорочки" навколо станції, що відповідає передбачуваній ділянці зйомки з даної станції. Перед початком зйомки з даної станції необхідно разом з pеєчником обійти територію, яка підлягає зйомці, і дати вказівки про послідовність встановлення рейки на характерних точках контурів і рельєфу.
Спостерігач прикладає лінійку кіпрегеля до точки стояння мензули, зображеної на планшеті, і, повертаючи кіпрегель навколо цієї точки, візує на рейку, встановлену на характерній точці контуру або рельєфу. Бульбашку рівня вертикального круга приводить на середину, за номогpамними кривими по рейці визначає горизонтальне прокладення і перевищення до рейкової (пікетної) точки. Сумістивши точно скошений край допоміжної (рухомої) лінійки з точкою стояння мензули, відкладає виміряне горизонтальне прокладання та наколює пікетну точку. Біля точки підписує в чисельнику її номер, а в знаменнику - висоту з округленням до десятих часток метра, обчислену за формулою:
,
де
і
- висоти відповідно пікету і станції;
- виміряне перевищення.
Тоді pеєчник переносить рейку на наступні пікетні точки, а спостерігач повторює ті самі операції. Результати вимірювань записують у польовий журнал.
При зйомці замкнутих контурів pеєчник повинен закінчити обхід у початковій точці. При обході контуру pеєчник встановлює рейку на характерних точках його повороту.
При зйомці рельєфу pеєчник повинен рухатися знизу вверх; при такому переміщенні помітніші перегини схилів. Пікетні точки беруть на характерних лініях і точках рельєфу - вододілах, водозливах, на вершинах, підошвах, сідловинах, дні улоговин і перегинах схилів. За висотами ряду точок інтерполюванням "на око" зображають рельєф у горизонталях.
Місцеві предмети і елементи рельєфу, які не виражаються горизонталями (наприклад, яри, урвища, скелі і т.п.), зображаються умовними знаками.
Щоденно після польової роботи заповнюють кальку висот. На неї наносять усі пікети з їхніми відмітками, висоти рівнів води, точок біля джерел. Крім того, на неї повинні бути нанесені усі пункти геодезичної основи, перехідні точки. Крім кальки висот ведуть ще кальку контурів, на яку копіюють з планшета усі контури і предмети місцевості.
На кальці підписують назви населених пунктів, рік, озеp, посівів культур і т.д. Калька необхідна для відновлення випадково стертих на планшеті під час польових робіт контурів.
Якщо ділянка зйомки розміщена на двох планшетах і більше, то контури ситуації і горизонталі за сторонами суміжних планшетів повинні співпадати. Для цього зйомку виконують за межі рамки планшета на 1 см. Зведення виконують за копіями на кальці рамок планшетів шириною 2 см. Копії на кальці за сторонами суміжних планшетів звіряють одну з одною. При допустимих розходженнях у положенні на плані однойменних контурів і горизонталей роблять виправлення на однакову величину і вносять відповідні зміни на планшетах.
При польовому прийомі планшета розходження віддалей на плані і виміряних на місцевості не повинні перевищувати 0.6 - 0.8 мм на плані, розходження у положенні горизонталей по висоті допускаються не більш, ніж 1/4 - 1/3 висоти перерізу рельєфу.
