2. Призначення глибини закладення підошви фундаменту.

Глибина закладення підошви фундаменту залежить від:

а) інженерно-геологічних умов майданчика будівництва. Фундамент повинен прорізати слабкі шари грунту і врізатися в несучий шар на глибину а = 0,5 м.

d_констр = h₁ + а = 0,9+0,5 = 1,4 м.

б) d – глибина закладення залежно від глибини промерзання грунту в даній кліматичній зоні.

d_f = k_h·d_fn; k_h = 1,1 – залежить від теплового рішення будівлі;

d_fn = d_о· ; М = 12,1– безрозмірний коефіцієнт; dо = 0,23;

d_fn = 0,3· = 1,09 м; d_f = 1,1·1,09 ≈ 1,2 м.

в) залежно від конструктивного рішення будівлі (наявності техпідпілля, підвалів). Глибина заставляння підошви фундаменту повинна бути нижчою на 0,75 – 0,9 м.

d = - 3,9 + (- 0,9) = - 4,8 м.

г) залежно від матеріалу несучих конструкцій каркаса (колони ЖБ). При МК верхній обріз фундаменту ховається нижче за планувальну відмітку на 0,6; 0,9; 1,2 м; відмітка підошви фундаменту приймається -2,1 м, -2,4 м, -2,7 м.

Таким чином, на основі комплексної оцінки інженерно-геологічних умов, ухвалено рішення, як фундаменти прийняти буронабивні палі d=600 мм, заглиблювані в глини напівтвердої консистенції з наступними характеристиками:

YL=0.24; =1,98 т/м³ ; С=85 кПа; = ; Е=20,0 МПа

Початкові дані для розробки проекту фундаменту з паль:

а) матеріали інженерно-геологічних і гідрометеорологічних вишукувань майданчика будівництва;

б) дані про конструктивні особливості будівлі з урахуванням заглиблених частин, можливої реконструкції і др.;

в) величини і характер сприйманих фундаментами навантажень.

При оцінці і аналізі цих даних особливу увагу необхідно звернути на повноту інженерних досліджень (физико-механічні властивості різновидів всіх шарів грунтів, рівень підземних вод і їх агресивність, достатню глибину і кількість проходок гірських вироблень - свердловин, шурфів, район будівництва), необхідних для вибору виду палі. В матеріалах досліджень повинні бути представлений дані польових і лабораторних досліджень грунтів, а в необхідних випадках, встановлюваних проектною організацією, - результати випробування натурних паль статичним або динамічним навантаженням /зондування/.

Для фундаментів паль глибини проходки вироблень і досліджень грунтів повинні призначатися не менше ніж на 5 м нижче глибини занурення паль, а при навантаженні на кущ паль більше 3000 кН - не - менш ніж на 10 м. При полях паль розміром більше 10 х 10 м глибини проходки вироблень і досліджень грунтів повинні перевищувати проектоване заглиблення паль не менше ніж на ширину поля паль.

Розрахунок фундаментів паль і їх підстав виконують по граничних станах:

а) першої групи –

по міцності матеріалу паль і ростверків паль відповідно до вимог норм [1; 2];

по несучій здатності грунту основи паль [1, п. 3.10];

по несучій здатності /стійкості/ основ фундаментів паль при дії значних горизонтальних навантажень або якщо основи обмежені укосами, або складені крутопадаючими шарами грунту і т.п.;

б) другої групи –

по осіданнях підстав паль і фундаментів паль від вертикальних навантажень [1, п. 3.15];

по переміщеннях паль спільно з грунтом основ від дії горизонтальних навантажень і моментів [1. прил. 1];

за появою або розкриттю тріщин в елементах залізобетонних конструкцій фундаментів паль [1, п. 3.6]

Навантаження і дії, що враховуються в розрахунках фундаментів паль, коефіцієнти надійності по навантаженню γ_f, а також можливі поєднання навантажень рекомендується застосовувати відповідно до вимог СНіП 2.01.07-85 з урахуванням вказівок [4].

Розрахунок паль і фундаментів паль і їх підстав по несучій здатності виконується на основні і особливі поєднання навантажень, по деформаціях - на основні поєднання.