Полінози (сінна пропасниця).

Епідеміологія та етіологія.

Полінози – захворювання, що розвиваються під дією пилку рослин. Найвищий рівень захво­рюваності припадає на весняно-літній період, коли цвітуть тополя, липа, ліщина, береза, бурхливо розростаються бур'яни та квітують польові трави (тимофіївка, полин, амброзія, лобода).

Перебіг. У хворого підвищується температура до 37,5-38°С, закладає ніс, внас­лідок чого утруднюється носове дихання, з'являється головний біль, нездужання.

Нерідко перед підвищенням температури розвиваються при­ступи чхання, що тривають до 15-20 хвилин і більше, червоніють очі, те­чуть сльози, потім починається сильний нежить. Ніс набрякає, червоніє. Виділення спочатку рідкі, прозорі, їх багато.

Іноді діти скаржаться на свер­біння в носі або кінчика носа. Виділення з носа поступово густішають, набирають слизового, а потім слизово-гнійного характеру. Розвивається кон'юнктивіт. Обличчя дитини стає одутлим, повіки набрякають, склери червоніють. Стан хворого нагадує застуду або ГРВІ.

Тривалість хвороби залежить від контакту дитини з пилком, до якого в неї підвищена чутливість, причому можлива чутливість одночасно до кількох його видів, наприклад, пуху тополі і пилку тимофіївки або лободи, квіток ясена і пилку амброзії тощо.

При тяжкому пере­бігові полінозу в дитини погіршується самопочуття, з'являються свербін­ня шкіри або кропив'янка, нестерпний кашель, утруднене дихання і навіть приступ ядухи.

Профілактика. При підозрі на поліноз дитину треба обстежити в алер­гологічному кабінеті для виявлення алергену та призначення відповідного лікування під наглядом лікаря-алерголога. Самолікування та безконтроль­не застосування народних засобів може призвести до формування тяжких хвороб.

Набряк Квінке, кропив'янка.

Епідеміологія та етіологія. Розвивається набряк Квінке і кропив'янка як результат розширення кровоносних судин шкіри і збільшення їх проникності.

Найчастіше причиною їх виникнення є харчові і лікарські (антибактеріальні препарати) алергени. Вони також можуть бути результатом дії фізичних факторів (холод, сонячні промені, морська вода), хімічних речовин.

Перебіг та долікарська допомога

Набряк Квінке – це виражений набряк підшкірної клітковини. Раптом цілком несподівано набрякає повіко одного ока, губа, щока, кисть, ступня.

Набряк різко обмежений, шкіра над ним бліда, не свербить і не болить. Можливі набряки внутрішніх органів, кишок, мозку, гортані.

Набряк підшкірної основи швидко і безслідно проходить, а набряк гортані і мозку мають дуже тяжкий перебіг, супроводяться ядухою або корчами, підви­щенням температури, головним болем, нудотою і навіть блюванням.

Виникає набряк Квінке завжди раптово. Характерно, що набряк майже ніколи не захоплює одночасно обидві губи чи обидва ока, тобто ураження має асиметричний характер. Нерідко при вираженому набряку Квінке са­мопочуття дитини залишається задовільним, з'являються тільки неприємні відчуття в місці ураження.

Не завжди набряк Квінке має легкий перебіг. При ураженні гортані ди­тина задихається, стає неспокійною, обличчя набрякає, можуть з'явитися кровотечі й ядуха зі смертельним кінцем. Такий стан розвивається дуже швидко, протягом кількох хвилин.

У подібних випадках треба терміново викликати швидку допомогу, кра­ще реанімаційну бригаду, бо при набряку гортані потрібні невідкладні захо­ди, при показаннях навіть операція.

До прибуття лікаря дитині треба подати першу допомогу: ноги до середини гомілки опустити в гарячу воду, на ділянку поперека поставити гірчичники. Для припливу свіжого повітря тре­ба відкрити навстіж вікно.

Кропив'янка.

Нерідко набряк Квінке супроводжується шкірною алер­гією, найчастіше кропив'янкою, що за характером висипу нагадує опік кропивою.

На шкірі раптово з'являються великі рожеві пухирі, більш бліді у центрі і рожеві по краях, розміром від вишневої кісточки до грецького горіха і більше.

Іноді, зливаючись, вони досягають розміру дитячої до­лоні. Пухирі можуть бути на обличчі, волосяній частині голови, тулубі, руках і ногах, виступають над поверхнею шкіри і дуже сверблять.

Поява пухирів часто супроводиться підвищенням температури, незду­жанням, дитину морозить. Іноді ці явища передують ураженню шкіри.

На фоні будь-якого виду алергії в дитини може виникнути кропив'янка внаслідок сильного хвилювання, носіння синтетичного одягу, натирання шкіри одягом чи дії сонячних променів.

Часом вона розвивається після купання в морській воді. Як правило, кропив'янка тримається від 2-3 до 24-30 годин, а іноді й кілька днів, набуваючи рецидивуючого перебігу. Дитину мучить нестерпне свербіння.

Лікувати кропив'янку повинні тільки лікарі. У домашніх умовах на по­чатку захворювання треба опорожнити кишечник дитини за допомогою про­носного і надалі потрібно, щоб випорожнення у дитини були щоденними.

Потрібно дотримуватись правильного режиму харчування (елімінаційна дієта). Не перегодовувати дитину, молочні продукти давати в кислому ви­гляді (кефір, кисле молоко), рекомендується сир, овочеві страви, фрукти.

Анафілактичний шок.

Епідеміологія та етіологія.

Анафілактичний шок – генералізована алергічна реакція негайного типу, яка виникає внаслідок нераціонального застосування лікарських засобів.

На лікарську алергію припадає 30-45% серед різноманітних проявів алергії. Вона трапляється у дітей будь-якого віку, починаючи від одного місяця життя і закінчуючи підлітковим періодом. Проте найчастіше лікарська алергія буває в 5-6-річних дітей, хоча нерідко трапляється і у немовлят.

Потрапляючи в організм, ліки, що є хімічними речовинами, сполучаються з білками і стають алергенами. Підвищена чут­ливість до лікарських препаратів має індивідуальний характер. Проте най­частіше алергія розвивається при нераціональному застосуванні антибіотиків.

Іноді після споживання деяких видів їжі раптово з'являються біль у горлі, кволість, виразки на слизових оболонках губ і рота, дитину моро­зить. Це супроводиться збільшенням лімфатичних вузлів на шиї, різними висипами, блідістю, збільшенням селезінки й своєрідними змінами в крові.

Нарешті, при вживанні харчового алергену в сенсибілізованих дітей може розвинутись анафілактичний шок – найтяжчий прояв алергії.

При харчовій алергії це буває порівняно рідко. Іноді шоку передує кропив'янка, набряк Квінке, кволість, похолодіння рук, різка блідість, синюшність губ, крапли­ни поту на обличчі, сповільнення пульсу, важке дихання.

Перебіг та долікарська допомога. Анафілактичний шок – стан, не­безпечний для життя. Навіть при одноразовому прийманні ліків всередину або внутрішньом'язово в разі підвищеної чутливості до них протягом кількох хвилин дитина стає дуже блідою, її обличчя вкривається великими крап­линами поту, голос слабшає, пульс ледве промацується, знижується арте­ріальний тиск, порушується ритм дихання і серцевої діяльності.

Можуть настати корчі. У таких випадках треба терміново викликати машину швид­кої допомоги. До приходу лікаря слід відчинити вікно, покласти до ніг грілку, роздягти дитину, напоїти міцним гарячим чаєм.