Хто головний у сім’ї?

Колось казали «Батько в будинку голова, а мати - душа». Для сучасної сім'ї не має принципового значення, хто його очолює. Головним в сім'ї може бути і чоловік, і дружина. Це право вони набувають насамперед своїми моральними якостями.

Голова сім'ї повинен вміти виховувати дітей, дбати про високий громадському авторитеті членів сім'ї, підтримувати в них почуття відповідальності за моральне обличчя сім'ї та гордості за її трудові традиції. Рівноправних взаємин підтверджується більш-менш рівноцінним виконанням побутових обов'язків усіма членами сім'ї.

У сім'ях, де панують злагода, взаємодопомога і підтримка, подружжя завжди має більше часу спільного відпочинку, виховання дітей, для занять улюбленими справами. Духовна єдність, спільність поглядів і переконань зміцнюють сім'ю.

І все ж ще спостерігаються залишки нерівності подружжя в побуті. Досі жінка більше чоловіки витрачає сил і часу на роботу по дому, догляду за дітьми. У неї залишається менше можливостей для відпочинку, участі у виробничій та громадській діяльності. Нерідко й тепер «жінка за три кути будинок тримає, а чоловік - за один», як кажуть у народі.

Жіноча натура імпульсивна, і дружина часто не може прощати чоловікові, що він так легко втратив престиж годувальника: заробляє не більш неї, права глави сім'ї відстояти не може. Що ж це за чоловік?

Однак мудра жінка не принизить чоловіка, не "розвінчає» його як главу сім'ї, змушуючи, щоб він, немов школяр, кожен раз випрошував у неї грошей на обід або транспорт.

Важливі соціальні, психологічні процеси, що відбуваються в сучасній сім'ї, вимагають від подружжя високої культури взаємин. Найбільше виникає конфліктів, і від цього страждають, як правило, ті подружжя, які не можуть поділити владу в сім'ї і яким не вистачає елементарного такту і чемності .

Чоловік – голова родини

Слово "чоловік" означає - той, хто стоїть на чолі, очолює, тобто є першим. А чоло - це мудрість. Звідси випливало, що чоловік - це той, хто очолює, тому що є мудрим. За Божим законом, очолювати сім'ю мав саме чоловік. У Повчаннях Ярослава Мудрого було записано таке: "Жінку свою любіть, та не давайте їй влади над собою". Чоловік повинен тримати лад у відносинах між членами сім'ї, відповідати за негідну поведінку дружини та дітей, має захищати їх, турбуватися про хазяйство, про матеріальне забезпечення сім'ї. Основною робочою силою в сіим’ї є чоловік.

Жінка – голова родини

Психологи виділяють дві основні причини того, що головними в сім'ї стали жінки:

Перша причина — для чоловіків образлива. Адже чоловіки останнім часом здали свої позиції, жінки більше не почувається комфортно за їхніми спинами. Великий відсоток чоловіків не можуть самостійно утримувати свою сім’ю та не вміють правильно впливати на членів родини.Ще гірше, якщо жінка таємно або явно зневажає свого чоловіка за його слабість, а чоловік намагається компенсувати своє залежне становище надмірною агресивністю, прагненням довести, що головний у сім'ї — він, попри те, що аргументів для суперечки в нього зовсім немає.

Друга причина, через яку головою сім'ї стають жінки, — надмірна зайнятість чоловіка справами поза межами сім‘ї.

Ще однією з причин можу бути не бажання чоловіка бути головою родини та вирішувати будь-які проблеми.

Психосексуальна культура особистості є складовою загальної психологічної культури.

Психосексуальна культура  це складова психологічної культури особистості, що є результатом її психосексуального розвитку та виявляється в усвідомленні нею в якості суб’єктивних цінностей специфічних життєвотворчих потреб, мотивів, установок, знань, цілей, здібностей, поведінки, пов’язаних зі статевою належністю людини. При цьому психосексуальний розвиток особистості відбиває становлення біологічних потягів у взаємодії з вимогами оточуючої дійсності і характеризує головні аспекти її сексуальності: психологічний, фізичний та фізіологічний, які розглядаються як у контексті домінування психологічних важелів над соматичними, так і розуміння сексуальності в якості одного з психологічних чинників поведінки молоді.