Оболонки спинного мозку

• М'яка оболонка

• Павутинна оболонка

• Тверда оболонка

Спинний і головний мозок вкриті трьома сполучнотканними оболонками, які розвиваються з оточуючої мозкову трубку мезодерми. Ззовні розташована тверда оболона , яка утворена щільною волокнистою сполучною тканиною. Глибше знаходиться павутинна оболона (arachnoidea), яка є тонким, безсудинним листком рихлої волокнистої сполучної тканини. Безпосередньо до речовини мозку прилягає м'яка (судинна) оболонка, яка утворена також волокнистою сполучною тканиною, але на відміну від павутинової оболонки містить мережі кровоносних судин мозку. Всі три оболонки у вигляді єдиного, безперервного футляра покривають спинний і головний мозок.

Тверда оболонка спинного мозку являє собою мішок циліндрової форми, який вільно покриває спинний мозок. В ділянці великого потиличного отвору вона щільно зрощена з його краєм, а на рівні II поперекового хребця загострюється і переходить в кінцеву нитку твердої оболонки спинного мозку . Вона доходить до II поперекового хребця, де і прикріпляється. Між твердою оболонкою і окістям хребтового каналу, яке називають зовнішнім листком твердої оболонки, є значний за об'ємом надтвердооболонний (епідуральний) простір ,який заповнене жировою клітковиною і венозним сплетенням. У епідуральному просторі також проходять покриті відрогами твердої оболонки корінці спинномозкових нервів. Ці відроги мають вид рукава і зазвичай містять обидва корінці. Відроги твердої оболонки, її нитка і фіброзні пучки волокон, які сполучають її передню поверхню із задньою поздовжньою зв'язкою хребта, фіксують тверду оболонку в хребтовому каналі. Між внутрішньою поверхнею твердої оболонки, яка покрита ендотелієм, і глибше розташованою павутиновою оболонкою є вузький субдуралъний простір .

Павутинна оболонка спинного мозку повторює форму твердої оболонки і місцями міцно з нею зв'язана сполучнотканинними волокнами. Створюючий її тонкий, прозорий листок з обох боків покритий ендотелієм. Між павутинною і судинною оболонками є широкий підпавутиновий простір заповнене спинномозковою рідиною . Цей простір особливо широкий в ділянці кінського хвоста спинного мозку. Краніально підпавутинний простір спинного мозку безпосередньо продовжується в однойменний простір головного мозку.

Павутинна і судинна оболонки сполучені між собою тонкими сполучнотканинними нитками, які пронизують підпавутинний простір. Спинний мозок зв'язаний з твердою оболонкою симетрично розташованими з боків зубчастими зв'язками.

Судинна оболонка спинного мозку безпосередньо прилежить до мозкової речовини і утворює розташовану в передній серединній щілині передню поздовжню перегородку . Судинна оболонка разом з мозковими судинами проникає в мозкову тканину.

Екзамінаційний білет №7

1.Основні види з єднань кісток скелету.

Синдесмологія — наука про з'єднання кісток.

• Синартрози — безпереривні з'єднання кісток, більш ранні по розвитку, нерухомі або малорухомі за функцією.

• Синдесмоз — кістки з'єднані посередництвом з'єднувальної тканини.

• міжкісткові перетинки (між кістками передпліччя або гомілки);

• зв'язки (у всіх суглобах);

• роднички;

• шви(зубчасті (більшість кісток купола черепа ),лускаті (між краями скроневої і тім'яної кісток),гладкі (між кістками лицьового черепа)).

• Синхондроз— кістки з'єднані через хрящову тканину.

За властивістю хрящової тканини: гіаліновий (між ребрами і грудиною), волокнистий.

За довжиною існування розрізняють синхондрози: тимчасові, постійні.

• Синостоз — кістки з'єднані через кісткову тканину.

• Диартрози — переривні з'єднання, пізніші по розвитку і рухливіші за функцією.

Геміартроз — перехідна від безпереривних до переривних або навпаки

2.Передній відділ м язів гомілки(відділ розгиначів).

• Передній великогомілковий м’яз-розміщенний уздовж передньої поверхні великогомілкової кістки,займаючи медіальне положення відносно інших м язів цієї групи,починається від верхньої частини великогомілкової кістки і переходить у довгий сухожилок.

Прикріплюється до першої плеснової і медіальної клиноподібної кісток.

Функція:розгинає і супінує стопу.

• Довгий розгинач пальців-проходить поряд із переднім велигомілковим м язом,але дещо латеральніше,починається від верхної частини великої і малої гомілок.У нижній частині гомілки переходить у чотири сухожилки.

Прикріплюється до II-V пальців стопи.Від нижньої частини довгого розгинача пальців відокремлюється невеликий м язовий пучок,що отримав назву третього малогомілкового м яза,сухожилок якого прикріплюється до V плеснової кістки.

Функції:розгинає пальці.Третій малогомілковий м яз піднімає латеральний край стопи(пронує стопу).

• Довгий розгинач великого пальця-розміщений між переднім великогомілковим м язом та довгим розгиначем пальців і частково прикритий ними спереду,починається від малогомілкової кістки,переходить у сухожилок.

Прикріплюється до великого пальця.

Функції:розгина великий палець стопи.

3.Черепно-мозкові нерви(чутливі,рухомі,змішані).

Дванадцять пар черепних нервів (nn. craniales) починаються або закінчуються в різних відділах головного мозку, що залежить від ембріонального розвитку:

I – нюховий нерв (n. olfactorius) з thelencephalon (чутливий);

II – зоровий нерв (n. opticus) з diencephalon (чутливий);

III – окоруховий нерв (n. oculomotorius) з mesencephalon (змішаний: руховий, парасимпатический);

IV – блоковий нерв (n. trochlearis) з metencephalon (руховий);

V – трійчастий нерв (n. trigeminis) з metencephalon (змішаний: чутливий, руховий);

VI – відвідний нерв (n. abducens) з metencephalon (руховий);

VII – лицевий нерв (n. facialis) з metencephalon (змішаний: чутливий, руховий, парасимпатический);

VIII – переддверно-улітковий нерв (n. vestibulocochlearis) з metencephalon (чутливий);

IX – мовно-глотковий нерв (n. glossopharyngeus) з myelencephalon (змішаний: чутливий, руховий, парасимпатический);

X – блукаючий нерв (n. vagus) із myelencephalon (змішаний: чутливий, руховий, парасимпатический);

XI – додатковий нерв (n. accessorius) з myelencephalon (руховий);

XII – під’язиковий нерв (n. hypoglossus) з myelencephalon (руховий).

Чутливі, рухові, симпатичні і парасимпатичні волокна черепних нервів володіють специфічними функціями, незважаючи на анатомічне об’єднання в змішані черепні нерви. Кожен черепної нерв має особливості філогенетичного походження і ембріонального розвитку, які викладаються нижче.