7.2 Промислова санітарія в комп’ютерному класі

7.2.1 Мікроклімат

Під мікрокліматом виробничого приміщення розуміють клімат внутрішнього середовища цих приміщень, що визначається дією на організм людини поєднанням температури, вологості й швидкості руху повітря, а також температурою навколишніх поверхонь

По енерговитратах організму, проведення науково – дослідницької роботи ставиться до категорії 1а (легкої), тому що робота дослідника виробляється сидячи, не вимагає систематичної фізичної напруги або підняття й переносу ваг (витрата енергії при виконанні роботи до 150 ккал/година).

Метеорологічні умови в обчислювальному центрі (мікроклімат) визначають наступні параметри: температура (С), рухливість (м/с), відносна вологість повітря (%) і теплове випромінювання.

Оскільки науково - дослідницька робота ставиться до легких фізичних робіт, але характеризується напруженою розумовою працею, то, керуючись, ГОСТ 12.1.005 - 88 [13], встановлюється оптимальний температурний режим, вологість, швидкість повітря для даного приміщення, робочої зони. Оптимальні параметри мікроклімату наведені в табл. 7.1

Таблиця 7.1 Значення оптимальних параметрів мікроклімату в робочій зоні

Категорія робіт	Період року	Температураt,°С(оптимальна)	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Легка (1а)	Холодний	22-24	40-60	0,1
Легка (1а)	Теплий	23-25	40-60	0,1

Значення надлишку явного тепла не перевищує 23 Дж/м. Для підтримки в приміщенні даного температурного режиму в холодний період є відповідно до вимоги СНиП 2.04.05 – 92 є централізоване опалення (загальне парове). [14].

7.2.2 Освітлення

Для забезпечення нормального освітлення застосовуються природне й штучне освітлення, а також скомпоноване, яке нормуються будівельними нормами й правилами СНиП П– 4 – 79[15].

По характері зорової роботи, робота ставиться до середньої точності, розряд зорової роботи IV, підрозряд б, найменший розмір об'єкта розходження 0,5 -1 мм.

Природне освітлення

Всі виробничі приміщення, з постійним знаходженням у них людей, відповідно до санітарних норм і правилами, мають природне освітлення.

У нашому випадку використається бічне природне освітлення. Природне освітлення нормується коефіцієнтом природної освітленості (КПО) по СНиП П - 4 – 79. Нормовані значення КПО для будинків, розташованих в I, II, III, IV, V поясах світлового клімату визначаються по формулі

(7.1);

де – значення КЕО для Ш пояса світлового клімату й становить 1,5% ;

m – коефіцієнт світлового клімату (для м. Харкова m= 0,9 згідно СНиП П – 4 – 79);

c – коефіцієнт сонячності клімату, дорівнює 1,0, тому що вікна виходять на північ.

;

Штучне освітлення.

В електровимірювальній лабораторії в темний період доби застосовується загальне штучне освітлення. Штучне освітлення нормується СНиП П – 4 – 79. Для створення комфортних умов зорової роботи малої точності необхідні наступні дані по нормах освітлення. Дані по нормах освітлення наведені в табл. 7.2

Таблиця 7.2 – Характеристика виробничого висвітлення

Точність зорових робіт	Мінімальний розмір об’єкту розрізнення	Розряд зорової роботи	Характе-ристика фону	Контраст об’єкта з фоном	Підроз-ряд зорової роботи	Нормоване значення при освітленні
						Природному	Штучному
							, лк	, лк
Середня	0,5–1	IV	Темний	Малий	Б	1,35	1150	1150