- •Хід уроку
- •I. Організаційна частина
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Вивчення нового матеріалу Сільське господарство. Становище й повсякденне життя селян
- •Перехід до фільваркового господарства
- •IV. Закріплення вивченого матеріалу
- •V. Домашнє завдання
- •Робота із джерелом
- •2) Чому міста бажали його отримати?
- •3) Складіть схему, яка б відображала систему самоврядування за магдебурзьким правом.
- •1) Поясніть, що таке «магдебурзьке право».
IV. Закріплення вивченого матеріалу
V. Домашнє завдання
§ 31
Додатковий матеріал – читати
Робота із джерелом
Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання.
(Це місто) дуже багате на іноземні товари, бо нема шляху більш звичного, як давня, давно прокладена і добре відома дорога, що веде з чорноморського порту, міста Кафи, через ворота Таврики, на Таванську переправу на Дніпрі, а звідти степом у (це місто); цією дорогою відправляють з Азії, Персії, Індії, Аравії і Сирії на північ у Московію, Псков, Новгород, Швецію і Данію всі східні товари, а саме: коштовні камені, шовк і шовкові тканини, ладан, пахощі, шафран, перець й інші прянощі. Цією дорогою часто їдуть іноземні купці; вони створюють загони, іноді в тисячу осіб, які називають караванами, і супроводять обози, що складаються з численних навантажених возів і нав’ючених верблюдів. Раніше такі каравани платили значне мито… при переправі через Борисфен у Тавані; там і до цього часу збереглась у цілості кам’яна будівля зі склепіннями, яку і наші, і татари, і греки називають Вітовтовою банею, і розповідають, що в ній жив колись митник Великого князівства Литовського, що збирав мито…
У непоказних київських хатах зустрічається не тільки достаток, але навіть величезна кількість плодів, овочів, меду, м’яса, риби… Мені самому доводилося бачити шовк, який обходився дешевше, ніж льон у Вільні, і перець, дешевший за сіль.
1) Про яке місто йдеться у спогадах сучасника?
2) Яку роль воно відігравало в міжнародній торгівлі в ХV-ХVІ ст.?
3) Який «звичний шлях» пригадує автор?
4) Із якими країнами українські землі були пов’язані торговельними шляхами?
5) Чому для перевезення товарів купці об’єднувалися в каравани? Що їм загрожувало?
6) Як наведене джерело відображає розвиток торгівлі в місті?
Робота із джерелом
Прочитайте уривок із юридичного коментаря 1565 р. про права і обов’язки міської ради та дайте відповіді на запитання.
Обов’язком ради і бурмістрів є принаймні раз на тиждень, або кожний раз, коли вимагатиме потреба, збиратися в ратушу, радитися про добро громади, здобувати нові користі для громади і запобігати шкодам, залагоджувати й розсуджувати всілякі спори, вишукувати способи, щоб їжа і напої у місті не були дорогими, і карати продавців, які порушуватимуть розпорядження райців або загальні ухвали. Окрім цього, вони мають наглядати за пекарями, різниками, шинкарями, пильнувати обману в мірах і вагах під час продажу їжі, напоїв та іншого товару… Рада також має запобігати сваркам у місті, боронити від кривд сиріт і вдів та викорінювати шкідливі і безчесні ігри — карти, кості й таке інше негідне. Кожного року рада мусить складати рахунки з усіх міських прибутків перед старшими й впливовими людьми з громади.
1) Поясніть значення слів «рада», «бурмістр», «ратуша», «райці».
2) Визначте основні обов’язки міської ради.
3) Які порушення зустрічалися в середньовічних містах найчастіше?
4) Чи необхідно розв’язувати перелічені у джерелі проблеми в сучасному місті? Який орган самоврядування займається основними проблемами вашого міста?
Робота із джерелом
Прочитайте уривок із книги М. Аркаса «Історія України-Руси» та дайте відповіді на запитання.
Багато городів за ті часи дістали од князів Литовських так зване «магдебурзьке право». Це право давало городянам велику самостійність і незалежність од влади державної; по тому праву міська рада порядкувала усіма справами в городі: громада вибирала з-поміж себе «бургомістра» і «лаву», в котрій було чотири «райці», 12 «лавників» (присяжні засідателі) і «війт»; війта обирали до смерті — він був судією для городян. «Рада» і «лава» звалися заразом «магістрат».
