7.Поняття про видові числа

Якщо об’єм всього дерева (з сучками) поділити на об’єм одномірно¬го циліндра, то отримаємо видове число дерева. Поділивши об’єм стовбу¬ра на об’єм циліндра, отримаємо видове число стовбура. Таким чином, видове число має на меті охарактеризувати ступінь наближення об’єму стовбура до об’єму одномірного циліндра.

Видове число за своєю суттю є ніщо інше як перевідний коефіцієнт для переходу від об’єму циліндра до об’єму стовбура або дерева. Він ха-рактеризує повнодеревність стовбура або дерева.

Коли говоримо про одномірний зі стовбуром циліндр, необхідно домовити¬ся, який циліндр слід під цим розуміти

Як правило, циліндр будують за ви-сотою (Н) і таксаційним діаметром (<11і3) стовбура, тобто площа поперечного пере-різу такого циліндра дорівнює площі по-перечного перерізу стовбура на висоті грудей.

Об’єм стовбура буде меншим за об’єм одномірного циліндра. Порівнюючи об’єм стовбура та

Це старе видове число, яке є часткою від ділення об’єму стовбура на об’єм одномірного циліндра.

Видовим числом називається відношення об’єму стовбура до об’єму одномірного циліндра, тобто

9.Наближене визначення об’єму стовбура зростаючого дерева

Визначення об’єму стовбура за основною формулою об’ємів.

При можливості вимірювання діаметрів ростучих дерев на різних висотах їх об’єми можна було б визначати значно точніше за допомогою стереометричних формул.

Для визначення об’ємів стовбурів необхідно виміряти діаметри на висоті грудей та висоти дерев, а видові числа визначи¬ти за однією з раніше розглянутих нами формул або за таблицями проф.

Користуючись видовими числами, таблицю об’ємів циліндрів можна перетворити у таблицю об’ємів стовбурів. Для цього слід використати се-редній коефіцієнт форми ДЛЯ кожної деревної породи та за його значенням для різних висот визначити видові числа. Ці видові числа і використову-ються для перерахування об’ємів циліндрів в об’єми стовбурів. Таким чи-ном, отримується таблиця об’ємів стовбурів для певної деревної породи при середньому коефіцієнті форми.

За дослідженнями Денціна, формула справджується для стовбурів сосни, які мають висоту ЗО м, смереки - 26 м, ялиці - 25 м, дуба, бука - 26 м. На кожний метр різниці від базової висоти стовбура треба вносити поправку в отриманий за формулою об’єм: для сосни, ялини, ялиці - ±3%, дуба і бука - ±5%, причому при більшій висоті поправка вводиться зі зна¬ком і зі знаком при меншій.

11. Основні поняття про сортиментацію лісу

Вимоги планового забезпечення національної економіки деревиною визначеного сортиментного складу зумовили опрацювання наукових методів сортиментації запасів на пні. У процесі лісорозробки треба прагнути, щоб кожний стовбур був раціонально поділений на окремі частини, тобто сортименти, з урахуванням його якісних та кількісних показників.

Вихід сортиментів з деревного стовбура зумовлений вимогами виро-бництва; таксаційними ознаками стовбура - породою, розмірами за діаме¬тром, довжиною і збігом; якісною характеристикою стовбура.

Таксаційні ознаки легко піддаються обліку. Значно важче встанови¬ти якісну характеристику стовбура через приховані вади, наявність яких у стовбурі нелегко виявити і які мають вирішальне значення при визначеннівиходу сортиментів.

Раціональна розробка стовбурів відповідно до діючих вимог ставить за мету найповніше використати деревину лісосічного фонду з підвищен¬ням загального виходу ділових та високоякісних сортиментів.

Сортиментація запасів на пні - це розподіл та визначення виходу сортиментів з незрубаних окремих дерев і деревостанів, які можуть бути отримані у результаті лісорозробок насаджень, які призначені до рубки.

Найбільш якісні сортименти повинні бути отримані з відземкової ча¬стини стовбура, в якій зосереджено близько 80% загального об’єму стов¬бура. Тому раціональне розкряжування стовбура буде зумовлене правиль¬ним використанням нижньої частини стовбура. При розряжуванні стовбу¬ра слід попередньо розмітити його на сортименти, враховуючи розмір і форму стовбурів (діаметри, кривизну, збіг тощо); розміщення і ступінь ро¬звитку вад (гнилі, сучкуватість тощо); вимоги до сортиментного складу виробництва.

Об’єктами сортиментації лісу на пні можуть бути окремі стовбури, які призначаються до вибіркових рубок, та ділянки лісу, які відводяться на невеликих площах під суцільні рубки.

12 Тому такі об’єкти мають особливості при здійсненні сортиментації лісу на пні і виробництво передбачає такі методи:

1)подеревна індивідуальна сортиментація;

2)сортиментація запасу за модельними деревами;

3)сортиментація запасу за даними пробних площ;

4)сортиментація за таблицями середнього збігу;

5)використання сортиментних таблиць;

6)сортиментація за товарними таблицями.

Подеревна індивідуальна сортиментація

Його суть полягає у тому, що таксатор при здійсненні переліку дерев, які призначаються до рубки, після вимірів діаметра на висоті грудей і висоти визначав форму стовбура і вра-ховував особливості кожного стовбура за характером крони, якістю стовбура, наявністю зовнішніх вад. Потім встановлював вихід сортиментів, визначаючи їх довжину, діаметр у верхньому відрізі і сортність. Отримані дані заносив до перелікової відомості.

Сортиментація запасу за модельними деревами

Для визначення виходу сортиментів використовують метод відбору моделей за ступенями товщини. Кількість моделей, які відбираються для кожного ступеня товщини, повинна бути пропорційною кількості дерев у цих ступенях. Модельні дерева повинні відповідати середнім розмірам де¬рев у ступенях товщини та якісним показникам (ділові, напівділові, дров’яні).

Зрубані моделі розкряжовують на сортименти, об’єми їх знаходять за об’ємами 2-метрових секцій. Визначивши об’єми сортиментів з моде¬льних дерев відповідного ступеня товщини, можна визначити вихід сортиментів для дерев

Точність визначення виходу сортиментів залежить від кількості мо¬делей, а також від того, як відібрані моделі відображають середні якісні показники стовбурів. Для однорідного елементу лісу при взятті 10-15 мо¬делей точність виходу основних сортиментів становить ±10 %.

Сортиментація лісу за методом пробних площ

Метод широко застосовується для вивчення товарності деревостанів, наприклад при складанні товарних таблиць. Метод дозволяє отримати до-стовірніші дані про вихід сортиментів при розробці усіх дерев, що дозво¬ляє врахувати вплив на вихід сортиментів особливостей будови деревос- тану, фактичний його якісний стан, наявність прихованих вад та інші спе¬цифічні особливості. Перевага таксації за пробними площами порівняно з методом розробки модельних дерев на сортименти полягає у тому, що ро¬зробляються дерева кращої, середньої і гіршої якості. При розробці усіх дерев виявляється вплив вад деревини на вихід сортиментів різного приз¬начення та якості.

Точність методу залежить від точності визначення запасу деревоста- ну і частки участі окремих сортиментів у загальному запасі, а також від правильності розкряжування окремих дерев на сортименти з урахуванням технічних умов державних стандартів на готову лісову продукцію.

Сортиментація за таблицями середнього збігу

Теоретичною основою методу є закономірності розподілу стовбурів за ступенями товщини, а також за коефіцієнтом форми ц2. Встановлено, що розподіл кількості стовбурів за ступенями товщини має закономірний характер, який спостерігається як у деревостані, так і в межах ступеня

Важливо знати, чи таблиці збігу відповідають дійсності, для чого треба визначати ц2 насадження. На точність впливає суб’єктивна оцінка якісних категорій стовбурів та кваліфікація таксатора.

Сортиментація лісу за товарними таблицями

Для визначення виходу сортиментів на великих площах без здійс-нення суцільного переліку дерев застосовують товарні таблиці. Товарні таблиці містять дані про сортиментний склад деревостанів, наведений у таблицях у відсотках залежно від породи, середнього діаметра і класу то-варності. Таблиці складені для простих чистих насаджень або для частини складного насадження, яке представлено однією породою та ярусом. В ос-нові товарних таблиць закладені закономірності розподілу кількості дерев за ступенями товщини залежно від середнього діаметра.