- •Поняття конституційного права як галузі права
- •Конституційне право як наука та навчальна дисципліна
- •Конституційно-правова відповідальність
- •Система галузі конституційного права
- •Джерела конституційного права України: загальна характеристика
- •Закони як джерела конституційного права України. Поняття та зміст конституційних законів.
- •8. Поняття та сутність конституції, її правова природа
- •9.Загальна характеристика юридичних властивостей конституції.
- •10.Функції конституції.
- •11.Об`єкти конституційного регулювання.Структура Конституції України
- •12. Конституціоналізм: поняття та засади
- •13.Становлення конституціоналізму в Україні
- •14. Поняття та сутність інституту правової охорони Конституції
- •16. Суб’єкти правової охорони конституції
- •19.Акти Конституційного Суду України
- •21.Поняття та особливості засад конституційного ладу України
- •22.Конституційна держава
- •24. Захист конституційного ладу України.
- •25. Загальна характеристика системи засад конституційного ладу України.
- •26. Засади взаємовідносин людини, суспільства (народу) та держави
- •27. Конституційні засади організації держави
- •28. Державна мова та державні символи як ознаки державного суверенітету України
- •29. Поняття громадянського суспільства
- •30. Конституційно-правова характеристика структури громадянського суспільства. Конституційні засади економічної, політичної діяльності, духовної сфери
- •33. Конституційно-правовий статус людини і громадянина
- •34. Структура та принципи конституційно-правового статусу людини та громадянина
- •35. Поняття і зміст громадянства України. Принципи громадянства України
- •36. Набуття громадянства України: підстави та умови
- •39.Поняття та система основних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина
- •40. Міжнародно-правові стандарти прав та свобод людини і громадянина
- •44. Конституційні обов'язки людини і громадянина.
- •47. Конституційно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства в Україні
- •48. Конституційно-правовий статус біженців в України
- •49. Конституційно-правовий статус іммігрантів в Україні
- •50. Конституційно-правовий статус закордонних українців.
- •54. Конституційні засади державно-територіального устрою України
- •55. Загальна характеристика системи адміністративно-територіального устрою України.
- •62. Поняття виборчої системи. Види виборчих систем
- •63. Виборча система Укрваїни
- •64. Поняття та види референдумів в Україні
- •67. Реалізація рішень референдумів в Україні.
- •69. Конституційні засади організації державної влади.
- •71. Система органів державної влади в Україні
- •72. Способи формування органів державної влади.
- •73. Функції органів державної влади в Україні.
- •74.Конституційно-правова природа інституту глави держави – Президента України
- •75. Місце Президента України в системі органів державної влади України. Гарантії діяльності Президента України.
- •76.Представницький мандат глави держави – Президента України. Порядок
- •78. Конституційні підстави припинення повноважень Президента України
- •79. Зміст і класифікація функцій і повноважень Президента України.
- •85. Поняття парламенту, його правова природа
- •87.Місце парламенту в системі органів публічної влади.
- •88. Поняття парламентаризму. Парламентаризм в Україні.
- •89.Уповноважений верховної ради з прав людини
- •90. Структура вру.
- •91. Парламентська фракція. Парламентська більшість, парламентська меншість.
- •92. Погоджувальна рада депутатських фракцій (груп)
- •93. Голова і заступники Голови Верховної Ради України. Апарат Верховної Ради України.
- •94. Парламентські комітети і комісії.
- •96. Депутатський мандат.
- •109. Конституційно-правовий статус прокуратури України
- •111. Конституційно-правові принципи місцевого самоврядування
- •112. Міжнародні стандарти місцевого самоврядування
- •113. Конституційно-правові гарантії місцевого самоврядування
- •114. Загальна характеристика системи місцевого самоврядування
- •115. Тариторіальна громада – первинний суб’єкт місцевого самоврядування
- •116. Правова природа та компетенція сільських, селищних, міських, районних у містах рад та їх виконавчих органах
- •117. Правова природа та компетенція сільського, селищного, міського голови
- •118. Повноваження органів місцевого самоврядування регіонального рівня
- •119. Загальна характеристика конституційн-правового статусу арк. Передумови відновлення арк в складі України.
- •120. Правова природа Конституції арк
- •121. Система органів публічної влади в арк
- •122. Контоль за конституційністю та законністю діяльності органів влади арк
76.Представницький мандат глави держави – Президента України. Порядок
обрання та вимоги до кандидата на пост Президента.
Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Президентом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років.
Не може бути висунутим кандидатом на пост Президента України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більш як два строки підряд.
ПУ обирається за мажоритарною системою абсолютної більшості.
Право висування кандидата на пост Президента України належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними через політичні партії та їх виборчі блоки (далі - партії (блоки), а також самовисуванням у порядку, визначеному цим Законом.
Партія (блок) може висунути лише одного кандидата на пост Президента України.
Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.
Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України.
Президент України складає таку присягу:
"Я, (ім'я та прізвище), волею народу обраний Президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі".
Президент України, обраний на позачергових виборах, складає присягу у п'ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів.
Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.
Народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі.
Народний депутат не має права: 1) бути членом Кабінету Міністрів України, керівником центрального органу виконавчої влади; 2) мати інший представницький мандат чи одночасно бути на державній службі; 3) обіймати посаду міського, сільського, селищного голови; 4) займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов'язків народного депутата час;
5) залучатись як експерт органами досудового слідства, прокуратури, суду, а також займатися адвокатською діяльністю; 6) входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку.
Володимир ШАПОВАЛ: Визначаючи президента як одноосібний орган дер-жавної влади (один із вищих органів держави) або як вищу посадову особу держави, слід констатувати наяв-ність у нього мандата. У разі обрання президента на за-гальних виборах такий мандат має всенародний харак-тер, а, враховуючи відсутність практики відкликання президента виборцями, – вільний характер. Проте наяв-ність у президента відповідного мандата не надає йому ознак представницького органу у зв’язку з відсутністю ознаки колегіальності. Саме колегіальність, що дотично відображає різно-манітність існуючих у суспільстві політичних інтересів, які покликані реалізовувати депутати парламенту та їх групи, забезпечує парламенту властивість органу народного представництва. Ця властивість також притаманна установчим зборам, сформованим за результатами загальних виборів і призначеним для прийняття конституції або для її ревізії.
Обраний на загальних виборах президент прямо співвіднесений з поняттям народного представництва, насамперед, у зв’язку з характером мандата, однак органом народного представництва він не є.
