1,3. Недоліки в організації роботи зварювальної дільниці та пропозиції проекту щодо поліпшення роботи.

Основні недоліки в дільниці:

• Кабіна зварювальника розміщена з порушенням технічних вимог;

• Вентиляція не відповідає технічним вимогам;

• Освітлення дільниці недостатнє;

• Спецодяг зварювальника потребує заміни;

• Захисний щиток зварювальника із тріснутим склом;

• Проводи від трансформатора мають пориви, зв’язані і недостатній контакт у з’єднаннях;

• Від’єднується технологічна документація на технологічні умови виконання операції зварювання;

• Відсутній возик для перевезення балонів із киснем;

• Приміщення дільниці потребує ремонту і підготовки до зимнього періоду.

Для поліпшення роботи зварювальника на дільниці дипломним проектом пропонуються такі пропозиції:

• Влаштувати кабіну зварювальника відповідно технічних вимог так, щоб відстань від зварювального стола до стінок кабіни була 0,8-1м., а відстань від зварювального трансформатора до стінок кабіни була 0,2-0,3м. Висота стінок кабіни повинна бути не менше 2м. і залишати зазор між підлогою і стінкою 200мм;

• Відремонтувати вентиляцію та освітлення;

• Замінити спецодяг зварювальника;

• Замінити скло у щитку зварювальника;

• Закупити нові проводи від трансформатора до тримача електродів;

• Виготовити технологічну документацію і повісити її на видному місці біля зварювальника;

• Виготовити возик для перевезення балонів із киснем;

• Виконати ремонт приміщення дільниці і підготувати її до зимнього періоду:

– заклеїти вікна;

– утеплити двері, ворота.

2. Технологічний розділ

2.1. Вибір вихідних даних для розрахунку виробничої програми.

Вихідні дані вибираймо з виробничо – технічного паспорту АТП.

2.1.1. Спосіб зберігання автомобілів: відкритий;

2.1.2. Тип підприємства: вантажне, комплексне;

2.1.3. Види технічних дій, які виконуються в даному АТП: ЩО, ТО-1,

ТО-2, ПР-100%;

2.1.4. Категорія умов експлуатації та кліматична зона, в якій працюють автомобілі: КУЕ–3; помірна зона;

2.1.5. Середньодобовий пробіг автомобілів:

ℓ_cд = 170км;

2.1.6. Кількість днів роботи автомобілів на лінії протягом року:

Д_ра = 251дн;

2.1.7. Кількість змін роботи автомобілів на лінії, або час перебування автомобілів на лінії:

N_зм = 1зм;

2.1.8. Режим роботи протягом року дільниці АТП, що проектується:

Д_рд = 251дн.

2.2. Приведення рухомого складу підприємства до однієї (основної) моделі автомобіля.

В зв’язку з різноманітністю рухомого складу в АТП, для спрощення розрахунків в проекті приводимо ДТЗ до однієї (основної) моделі автомобіля.

_n t^і_км ∙ t^і_що ∙ t^і_сд

А_пр = А₀ + ∑ А_і ∙

ⁱ⁼¹ t°_км ∙ t°_що ∙ t°_сд

де, А₀ – кількість автомобілів основної моделі, до якої приводяться інші;

А_і – кількість автомобілів в групі (сімействі), яка приводиться;

t′_км – сумарна питома трудомісткість ТО-1, ТО-2 і ПР на 1 км. пробігу

моделі, яка приводиться, (люд. год.). Для цього потрібні нормативні

пробіги до ТО-1, ТО-2 даної моделі.

Питомі трудомісткості: t₁, t₂, t_пр;

t₁ – питома трудомісткість ТО-1, люд. год.;

t₂ – питома трудомісткість ТО-2, люд. год.;

t_пр – питома трудомісткість ПР на кожну тисячу кілометрів пробігу:

Для визначення сумарної трудомісткості використовуємо формулу:

t₁ t₂ t_пр

t ¹_км = + + (люд. год./км.)

L₁ L₂ 1000

де L₁ – нормативний пробіг до ТО-1, км.;

L₂ – нормативний пробіг до ТО-2, км.;

t^і_що – трудомісткість одного ЩО моделі автомобіля, яка приводиться,

люд. год.;

ℓ^і_сд – середньодобовий пробіг моделі автомобіля, який приводиться (км);

t°_км – сумарна трудомісткість ТО-1, ТО-2 і ПР на 1 км пробігу основної

моделі, до якої приводяться інші (люд. год./км.);

t°_що – трудомісткість одного ЩО основної моделі до якої приводяться

інші, (люд. год.);

ℓ_сд – середньодобовий пробіг основної моделі, до якої приводяться інші,

км;

Після визначення кількості приведених автомобілів (А_пр) їх необхідно розбити на дві групи по пробігу з початку експлуатації.

А′_пр – кількість автомобілів з пробігом до капітального ремонту;

А′′_пр – кількість автомобілів з пробігом після капітального ремонту.

Групуємо всі автомобілі автопідприємства за сімействами:

А₀ – ЗІЛ-4331 – 30од., ℓ_сд = 180км.

А₁ – КрАЗ-6130 – 12од., ℓ_сд = 160км.

А₂ – ГАЗ-3307 – 18од. ℓ_сд = 190км.

Визначаємо сумарну трудомісткість ТО-1, ТО-2 і ПР на 1 км. пробігу кожного сімейства автомобілів за формулою:

t₁ t₂ t_пр 3,5 12,6 4,0

t^зіл_км = + + = + + = 0,005662

L₁ L₂ 1000 4000 16000 1000

4,04 16,91 7,13

t^краз_км = + + 0,009108 люд. год./км.;

4000 16000 1000

1,9 11,2 3,2

t ^газ_км = + + = 0,004375 люд. год./км.;

1000 16000 1000

Підставляємо всі значення у формулу приведення і визначаємо

кількість приведених автомобілів моделі:

0,009108 ∙ 0,55 ∙ 190 0,004375 ∙ 0,5 ∙ 200

А _пр = 30 + 12 + 18 =

0,005662 ∙ 0,5 ∙ 180 0,005662 ∙ 0,5 ∙ 170

= 30 + 23 + 26 = 80 од.;

А_пр – ЗІЛ-4331 = 80 од.;

Приведені автомобілі розбивають на дві групи за пробігом з початку експлуатації :

А′_пр – кількість автомобілів з пробігом до капітального ремонту, од.;

А′_пр = А_пр ∙ П = 80 ∙ 0,63 = 50 од.;

де П відсоток автомобілів з пробігом до капітального ремонту, %;

П=63%

А′′_пр – кількість автомобілів з пробігом після капітального

ремонту, од;

А′′_пр = А_пр – А′_пр = 80– 50= 30 од.

2.3 Коротка технічна характеристика автомобілів основної моделі. ЗІЛ-4331

Характеристика складається на основі даних, які можна вибрати з автомобільних довідників («Краткий автомобильный справочник» М., Транспорт. 1984г.)

№		Величини	Числові значення
1.	Колісна формула		4х2
2.	Вантажопідємність	кг	6000
	(пасажиромісткість для автобусів)	чол.	––––––
3.	Власна маса	кг	4300
4.	Максимальна швидкість	км/год	90
5.	Радіус повороту	м	8,4/8,9
6.	Тип двигуна ЗІЛ-508, карб. V-подібн., 4-тактний, 8-циліндровий.
7.	Контрольна витрата палива на 100 км пробігу	л	29
8.	Габаритні розміри
	– висота	мм	2400
	– ширина	мм	2500
	– довжина	мм	6675
9.	Дорожній проміжок (кліренс)	мм	340/270
10.	Вид палива для двигуна		А-76
11.	База	мм	3800
12.	Заправка паливом	л	170
13.	Ємність системи охолодження двигуна	л	26
14.	Заправка картера двигуна маслом	л	8,5
15.	Система гальм. Гальмівна система
	– стоянкова – барабан на трансмісію
	– робоча – барабан на всі колеса із пневматичним приводом.

2.4. Розрахунок виробничої програми з ТО і ПР автомобілів.

Розрахунок починаємо з корегування періодичності технічних дій на автомобіль.

2.4.1. Визначаємо кориговану періодичність ТО-1:

L′₁ = L_1Н ∙ k₁ ∙ k₃; 4000 ∙ 0,8 ∙ 1,0 = 3200км,

де L_1Н – нормативна періодичність пробігу до ТО-1, км;

L_1Н = 4000 км [11] табл.1.

k₁ – коефіцієнт коригування нормативу періодичності залежно від умов експлуатації: k₁ = 0,8 [6] табл. 2,8.

k₃ = k′₃ ∙ k′′₃ – коефіцієнт коригування нормативу періодичності залежно від природокліматичних умов. k₃ = 1,0 [12] табл. 2.10.

2.4.2. Визначаємо показник кратності пробігу до ТО-1 до середньодобового пробігу:

L′₁ 3200

n₁ = = = 18,8;

ℓ_сд 170

приймаємо n₁ = 19;

2.4.3. Уточнюємо періодичність ТО-1:

L₁ = ℓ_сд ∙ n₁ = 170 ∙ 19 = 3230км.

2.4.4. Корегуємо періодичність пробігу до ТО-2:

L′′₁ = L_2Н ∙ k₁ ∙ k₃ = 16000 ∙ 0,8 ∙ 1,0 = 12800км.

де L′_2Н = 16000км [11] табл. 1.

2.4.5. Визначаємо показник кратності пробігу до ТО-2 до пробігу ТО-1:

L′₂ 12800

n₂ = = = 3,97;

L₁ 3230

Приймаємо n₂ = 4;

2 .4.6. Уточнюємо періодичність пробігу до ТО-2:

L₂ = L₁ ∙ n₂ = 3230 ∙ 4 = 12920 км.

2.4.7. Коригуємо пробіг за цикл нових автомобілів, які не пройшли КР:

L′_цн = L_крн ∙ k₁ ∙ k₂ ∙ k₃ = 600000 ∙ 0,8 ∙ 1,0 ∙ 1,0 = 480000 км.

де L_крн – нормативний пробіг автомобіля до КР, км;

L_крн = 600000км [6] додаток В.1.

k₂ – коефіцієнт корегування нормативу залежно від модифікації рухомого складу та організації його роботи;

k₂ = 1,0; [12] табл. 2.9.

2.4.8. Визначаємо пробіг до КР автомобілів, які раніше пройшли КР:

b

L ′_цк = L′_цн ∙ = 480000 ∙ 0,8 = 384000 км;

100

де b = 80 – відсоток пробігу автомобілів, які раніше пройшли КР.

2.4.9. Визначаємо середній скорегований пробіг автомобілів у підприємстві за цикл:

L′_цн ∙ А′_пр + L′_цк ∙ А′′_пр 480000 ∙ 50 + 384000 ∙ 30

L′_ц = = = 444000км.

А′_пр + А′′_пр 50 + 30

д е А′_пр – кількість нових автомобілів з пробігом до капітального ремонту;

А′′_пр – кількість автомобілів з пробігом після капітального ремонту.

2.4.10. Визначаємо показник кратності пробігу за цикл до ТО-2:

L′_ц 444000

n_k = = = 34,5;

L₂ 12880

Приймаємо n_k = 35;

2.4.11. Уточнюємо пробіг автомобілів за цикл:

L_ц = L₂ ∙ n_k = 12880 ∙ 35 = 450800 км.

2 .4.12. Коригуємо максимально-допустимий простій автомобіля в ТО і ПР на 1000 км пробігу:

d_торн = d_торн ∙ k′_4ср = 0,35 ∙ 1,1 = 0,39 дн / 100км.

де d_торн – нормативний простій автомобіля, ТО і ПР на 1000 км пробігу, дн/1000 км.;

d_торн = 0,35 дн/1000 км. [11. додаток В].

k′_4ср – коефіцієнт корегування тривалості простою на ТО і ремонті залежно від пробігу з початку експлуатації автомобілів.

Коефіцієнт k′_4ср визначаємо за формулою:

_n

∑ А_пр ∙ k′₄

ⁿ⁼¹ А′_пр ∙ k′_4Н + А ′′ ∙ k′_4k 50 ∙ 0,9 + 30 ∙ 1,3

k ′_4ср = = = = 1,1;

_n А′_пр + А′′_пр 50 + 30

∑ А_пр

ⁿ⁼¹

0,7 + 0,7 + 1,0 + 1,2

k ′_4Н = = 0,9;

4

K′_4k = 1,3;

де k′_4Н – середній коефіцієнт обліку автомобілів, які не пройшли КР;

k′_4k – коефіцієнт обліку пробігу автомобілів, які пройшли КР.

2.4.13. Визначаємо плановий простій автомобіля в даному КР:

Д_кр = 0дн [11. додаток В]

2.4.14. Визначаємо простій автомобіля в ТО і ПР за цикл:

L_ц 450800

D _пц = ∙ d_ТОР + D_кр, ∙ 0,39 + 0 = 176 дн.

1000 1000

2.4.15. Визначаємо кількість днів експлуатації автомобілів за цикл:

L_ц 450800

D_ец = = = 2652 дн.;

ℓ_сд 120

2 .4.16. Визначаємо коефіцієнт технічної готовності авто-підприємства:

Д_ец 2652

а_ТГ = = = 0,938;

Д_ец + Д_пц 2652 + 176

2.4.17. Визначаємо коефіцієнт використання автомобілів на підприємстві:

Д_ра 251

а_в = ∙ а_ТГ ∙ к_в = ∙ 0,938 ∙ 0,96 = 0,581;

Д_к 365

де к_в – коефіцієнт врахування зниження використання технічно-справних автомобілів у робочі дні автопідприємства з експлуатаційних причин.

К_в = 0,96 [11. додаток В].

2.4.18. Визначаємо пробіг автомобілів підприємства за рік:

L_пр = D_к ∙ А_пр ∙ ℓ_сд ∙ а_в = 365 ∙ 80 ∙ 170 ∙ 0,581 = 288408км = 3000000км;

Розрахунок кількості технічних дій на автомобіль на підприємстві за рік.

2.4.19. Визначаємо кількість капітальних ремонтів і списань за рік:

N_крс = А_пр ∙ А_пр ∙ К_крс = 80 ∙ 0,09 = 7 од.

де к_крс – коефіцієнт планування необхідності КР.

К_крс = 0,09 [11. додаток В].

2.4.20. Визначаємо кількість сезонних обслуговувань за рік:

N_со = 2 ∙ А_пр = 2 ∙ 80 = 160 од.;

2.4.21. Визначаємо кількість ТО-2 за рік:

L_рn 3000000

N₂ = – N_крс = – 7 = 225 од.;

L₂ 12920

2 .4.22. Визначаємо кількість ТО-1 за рік:

L_рn 3000000

N ₁ = – (N₂ + N_крс) = – (225 + 7) = 697 од.;

L ₁ 3230

2.4.23. Контрольно діагностичні роботи – невід’ємна складова частина ТО, тому немає рації роботи аналогічні розрахунки виробничої програми за видами діагностики Д-1 і Д-2. Кількість Д-1 і Д-2 відповідно.

2.4.24. Визначаємо кількість ЩО за рік:

L_рn ∙ к_що 3000000 ∙ 0,6

N _що = = = 10588 од.;

ℓ_сд 170

де к_що – коефіцієнт виконання частоти ЩО;

к_що = 0,6 [1. с. 16].

2.4.25. Визначаємо кількість СО, які необхідно сумістити з ТО-2:

N₂ ∙ і_n 225 ∙ 2

N _СО-2 = = = 38 од.;

і_r 12

де і_n = 2 – число місяців виконання СО за рік;

і_r = 12 – кількість календарних місяців за рік.

2 .4.26. Визначаємо кількість СО, які необхідно сумістити з ТО-1:

N_СО-1 = N_СО – N_СО-2 = 160 – 38 = 122од.

Визначаємо добову виробничу програму.

2.4.27. Визначаємо кількість ТО-2 за зміну:

N₂ 225

N_2зм = = = 1од.;

D_р2 251

де D_р2 – дні роботи зони ТО-2 за рік, дн.

Дні роботи зони обслуговування за рік можна взяти у межах 251=365 залежно від кількості вихідних і святкових днів у році.

2 .4.28. Визначаємо кількість ТО-1 за зміну:

N₁ 697

N_1зм = = = 3 од.;

D_р1 251

2.4.29. Визначаємо кількість ЩО за зміну:

N_що 10588

N _щозм = = = 42 од.;

D_рщо 251