Охарактеризуйте життя і діяльність Михайла Грушевського.

Роки

Події та битви

22 червня 1941 р.

Німеччина напала на СРСР.

серпень 1941 р.

німецькі війська захопили Галичину, Західну Волинь, Буковину, Бессарабію.

19 вересня 1941 р.

фашисти взяли Київ, у жовтні — Одесу й Харків.

30 червня 1941 р.

прийняття Акту про незалежність України

20 серпня 1941 р.

був створений Райхскомісаріат Україна на чолі з фашистським генералом Е. Кохом.

Серпень 1941 р.

створена Українська Національна Рада — політично-громадський центр під орудою ОУН.

14 жовтня 1942 р.

Утворено Українську повстанську армію під командуванням генерала Р. Шухевича

липень 1944 р.

створено Українську головну визвольну раду.

літо—осінь 1943 р.

звільнені Харків, Чернігів, Полтава, у вересні — Донбас,

6 листопада 1943 р.

Звільнено Київ

лютий 1944 р.

м. Корсунь-Шевченківський було ліквідовано велику групу німецьких військ.

травень 1944 р.

Звільнено Крим

Травень - червень 1944 р.

Під Бродами було розбито вісім німецьких дивізій, у тому числі дивізія СС «Галичина». Звільнені Львів, Станіславів, Ужгород.

14 квітня 1944 р.

Звільнено Тернопіль

Жовтень 1944 р.

Звільнено Україну від німецьких військ.

Післявоєнна відбудова

Хрущовська «відлига»

Брежнєвський «застій»

Горбачовська «перебудова»

Серпень 1946 р. Верховна Рада УРСР прийняла Закон про п'ятирічний план відбудови й розвитку народного господарства.

1946 – 1947 рр. голод в Україні і в Поволжі.

Операція «Вісла» 1947 – 1948 роки – переселення українців і поляків на територію східної Польщі.

В 1954 р. передано Крим до складу УРСР.

14-25 лютого відбувся XX з’їзд КПРС, Хрущов виступив з промовою розвінчування культу особи Сталіна.

Реформування народного господарства.

Хрущов звертав увагу на рівень життя населення, на розвиток легкої і харчової промисловості.

До 1966 р. в системі легкої промисловості було 27 виробничих об’єднань.

У 1950 – 1965 в економіку України було вкладено 74 млрд. карбованців.

За 1959- 1965 рр. в Україні було введено в дію і реконструйовано близько 33 діючі шахти.

В 1954 -1956 рр. Хрущов починає освоєння цілинних земель. 13 млн. га земель освоюється в Заволжі і Казахстані для обробітку. 100 тис. студентів їхали в ці території для обробітку земель і її оселення.

У квітні 1958 р. опублікований закон «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР».

З 1959 – 1965 рр. виходить 17 томна праця «Української радянської енциклопедії», «Словник української мови», «Історія української літератури», «Історія місті сіл УРСР».. видавалися твори Малишка, О.Гончара, М.Рильського, Бажана, Воронька, О.Вишні і С.Олійника.

У середині 60-х рр.. в Україні назріває рух шістдесятників або дисидентів.

В березні 1962 р. Хрущов провів реорганізацію с\г комплексу.

З вересня 1965 р. децентралізовану систему управління (раднаргоспи) змінила випробувана — централізована.

Погіршувалися умови праці та життя на селі, внаслідок чого протягом 1966— 1985 рр. чисельність сільських жителів України зменшилась на 4,6 млн. осіб.

В січні—травні 1972 р. в Україні, де П.Шелеста па посту першого секретаря ЦК КПУ змінив В. Щербицький.

Жертвами стали В. Чорновіл, Є. Сверстюк, І. Світличний, І. Дзюба, М. Осадчий, В. Стус, І. Калинець, Н. Світлична, Ю. Шухевич.

В 1976 р. утворення Української Гельсінської групи, до якої входили М. Руденко, О. Бердник, П. Григоренко, І. Кандиба, Л. Лук'яненко, О. Тихий, Н. Строката, М. Матусевич.

У 1977—1978 рр. відбулися суди над провідними членами групи.

У сфері міжнаціональних відносин орієнтація йшла на злиття націй і штучне утворення так «нової історичної спільноти — радянського народу".

Посилювалася русифікаторська політика.

Глибока економічна криза, низький життєвий рівець народу, політико-ідеологічний пресинг у духовній сфері, наростання проблем у зовнішній політиці.

Швидко зростала чисельність робітників, однак приріст промислової продукції постійно падав. Якщо за 1966— 1970 рр. він становив в Україні 50%, то за 1981— 1985 рр. — лише 19%.

Безгосподарність у використанні землі призвела до того, що з 1965 по 1985 р. посівні площі в Україні зменшилися більш ніж на мільйон гектарів.

Незважаючи на шалений опір консервативної частини партійної номенклатури, М. Горбачов почав кампанію перебудови радянської системи й насамперед її застійної економіки, темпи зростання якої дедалі знижувалися. Перш ніж горбачовські реформи дійшли до України, тут сталася катастрофа глобального значення: 26 квітня 1986 р. вибухнув реактор Чорнобильської атомної електростанції. Величезна радіоактивна хмара покрила багато районів України, Росії, Білорусії, а згодом поширилася на землі Польщі та Скандинавії. В Україні, як і в цілому у Радянському Союзі, сталося багато змін: у галузі економіки — розширення самостійності підприємств, відродження приватної власності і кооперативного руху, зменшення кількості міністерств і відомств. Але ці реформи мали непослідовний характер, що у свою чергу призвело до катастрофічного зниження темпів виробництва, а отже, й рівня життя населення, що насамперед виявилось у тотальному дефіциті товарів першої необхідності та впровадженні карткової системи. У політичній галузі було взято курс на побудову «соціалістичної і правової держави», або «соціалізму з людським обличчям». Під гаслом «гласності» відбувалась лібералізація суспільно-політичного життя. 1986 р. із тюрем було випущено близько 300 політичних в'язнів, серед них В. Чорновіл, М. Горинь, Л. Лук'яненко та ін. Із Кримінального кодексу УРСР були виключені статті переслідування за ідейні переконання. Новим явищем стала політика «соціалістичного плюралізму», яка поступово переросла у свободу слова. Одною із значних подій того періоду стала свобода історичної науки. Вийшли друком численні публікації художніх, філософських творів, що тривалий час були недоступні: секретні протоколи радянсько-німецького пакту 1939 р., документи про голодомор 1932—1933 рр., про Українську національно-демократичну революцію 1917—1921 рр., діячів Центральної Ради і Директорії, про події Громадянської війни в Україні, про сталінські репресії, діяльність ОУН та УПА в роки Другої світової війни. 1987 р. в Києві виник «Український культурологічний клуб» (УКК), у роботі якого брали участь і колишні дисиденти. Тоді ж у Львові було створено «Товариство Лева» — молодіжна організація, що об'єднувала людей різних політичних поглядів, які займалися питаннями культури і політики. У 1988 р. в Україні з'являється багато громадських неформальних об'єднань: студентська організація «Громада» в Київському університеті, «Товариство української мови ім. Т. Шевченка» у Львові, а також «Спадщина», «Союз незалежної української молоді», «Демократичний союз студентів» та ін. Навесні 1989 р. у Києві виникло товариство «Меморіал», куди входили науковці, освітяни, діячі культури, що. виступали за реабілітацію жертв сталінських репресій в Україні. Наприкінці жовтня 1989 р. утворилася екологічна організація «Зелений світ». У вересні 1989 р. створення Народного Руху України за перебудову (НРУ), очоленого Іваном Драчем, який представляв різні верстви населення і виступав за розбудову незалежної України. 1990 р. розпочався новий етап демократизації і розмежування політичних сил — почали виникати політичні партії. Серед них особливо впливовими виявились Українська республіканська партія, очолена колишнім політв'язнем Левком Лук'яненком, Партія демократичного відродження України, яка об'єднала у своїх лавах тих, хто вийшов з лав КПУ, Конституційно-демократична партія, що домагалась ненасильницького реформування радянської системи, Українська селянська демократична партія, дві соціал-демократичні (СДПУ і об'єднана СДПУ).