2. Поняття валюти, конвертованість валют, валютний курс і фактори, що впливають на його формування.

Основою національної валютної системи є національна валюта – це встановлена законом грошова одиниця даної держави.

Резервна (ключова) валюта – це особлива категорія конвертованої національної валюти, що виконує функції міжнародного платіжного резервного засобу і слугує базою для визначення валютного паритету і валютного курсу для інших країн. Також резервна валюта широко використовується для проведення валютної інтервенції з метою регулювання курсу валют країн-учасниць світової валютної системи.

Конвертованість – здатність національної валюти обмінюватись на іноземні. За ступенем конвертованості розрізняють:

• вільно конвертовані валюти;

• частково конвертовані

• неконвертовані (замкнуті) валюти.

Вільно конвертованими є валюти країн де не існує обмежень за поточними операціями платіжного балансу. До вільно конвертованих валют МВФ відносить долар США, євро, фунт стерлінг, японська йєна, що обмінюються на будь-які іноземні валюти без обмежень. Частково конвертовані валюти країн, де зберігаються валютні обмеження. Неконвертовані (замкнуті) валюти країн, де для резидентів та нерезидентів введено заборону на обмін валют.

Валютним курсом називається співвідношення обміну двох гро­шових одиниць або ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни.

У міжнародній практиці використовуються два методи встановлення валютних курсів:

• режим фіксованих курсів валют;

• режим плаваючих курсів.

Перший метод діяв до 70-х років у межах Бреттон-Вудської ва­лютної системи і передбачав обмеження коливання національних валют відносно встановленого між ними співвідношення. На сучасному етапі використовується другий метод, за якого курси визначаються на валютному ринку під впливом попиту та пропозиції.

Фіксування курсу національної грошової одиниці в іноземній на­зивається валютним котируванням. Воно дає змогу визначити співвідношення двох грошових одиниць, запропонованих для обміну.

Розрізняють офіційне і вільне (ринкове) котирування валют. За офіційними котируваннями здійснюються всі валютні операції держави. У міжбанківській торгівлі валютою щоденні котиру­вання коливаються навколо офіційного курсу. Котирування проводять державні (національні) і великі комерцій­ні банки.

Валютне котирування може бути прямим і оберненим (непрямим). Якщо котирування пряме 1, 10, 100 одиниць іноземної валюти дорівню­ють X одиниць національної валюти, а якщо обернене — 1, 10, 100 одиниць національної валюти дорівнюють X одиниць іноземної валюти.

Основні фактори формування валютного курсу

• стан платіжного балансу

• відсоткові ставки в даній країні та відсоткова ставка в ін .країні ;

• темпи інфляції в даній країні та темпи інфляції в ін. країні;

• діяльність валютних ринків та спекулятивні валютні операції.

• статус валюти (резервна);

• ступінь довіри до валюти на національному та світовому ринках;

• прискорення або затримка міжнародних платежів;

• валютна політика.