- •Тема 8 Виникнення та розвиток школи людських стосунків
- •Хороший лідер не має підлеглих
- •Делегування повноважень
- •Теорія управління м.П. Фоллетт
- •4. Робоча група або індивідуальний працівник?
- •Дослідження МакКлелланда показали, що люди з потребами в успіху (досягненнях) найбільш мотивовані роботою, яка:
- •Тема 9 Кількісна управлінська школа
Хороший лідер не має підлеглих
Перше завдання лідера - визначити мету організації. Лідер повинен переконати робітників у тому, що мета, до якої вони йдуть - не його особиста, а загальна. Тим, хто хоче керувати, Фоллетт радила серйозно ставитися до професії управлінця. Менеджер повинен розуміти, що виконує роль творця.
Делегування повноважень
Завданням керівника, як зауважила Фоллетт, є вміння «домогтися виконання роботи іншими». Делегування розглядається як двосторонній процес. Нижні рівні управління організації делегують вгору функції адміністрації та координації діяльності, а верхні шари делегують вниз право виконувати ті чи інші дії.
Теорія управління м.П. Фоллетт
Інтеграція, на думку Фоллет, - це пошук рішення, що задовольняє обидві сторони без компромісу і домінування. Інтеграція як принцип поведінки буде марний до тих пір, поки люди не переосмислять концепцію влади і сили. Позначення начальника і підлеглого створює проблеми для визнання спільності інтересів. Фоллетт вважала, що керівники повинні розуміти: підприємство може працювати краще, дозволяючи робочим бути партнерами в бізнесі.
4. Робоча група або індивідуальний працівник?
Основна думка праці Фоллет «Нова держава»: істинна сутність людини проявляється тільки через групову організацію. Потенціал особистості залишиться тільки потенціалом, якщо його не реалізовувати в групі. Людина може отримати справжню свободу тільки через групу. Використовуючи такі вирази, як «духовне єднання», «групове мислення» і «колективна воля», Фоллетт шукала нове суспільство, засноване на груповому принципі, а не на індивідуалізм.
8.4 Честер Ірвінг Бернард (1886 - 1961) - американський підприємець і управлінець, автор цілого ряду важливих робіт в області теорії управління та організації виробництва.
Головні досягнення в дослідженні природи і цілі організації Честера Ірвінга Бернарда:
Визначив формальну організацію «як вид співпраці між людьми, що є свідомим, обдуманим і цілеспрямованим»;
Визначив цілі, які можна досягти в результаті вивчення співробітництва між людьми: забезпечення виживання організації шляхом підтримання рівноваги всіх її постійно мінливих внутрішніх компонентів і сил; дослідження зовнішніх сил, які необхідні для їх регулювання; аналіз виконання функцій керівників всіх рівнів в процесі управління організацією.
Визначив суть поняття «дієвості» і «ефективності» організації. Досягнення мети (цілей) організації означає її «дієвість». «Ефективність» - це ступінь, в якій задовольняються потреби індивідуума. «Ефективність» - це ступінь, в якій задовольняються потреби індивідуума.
Визначив формальну офіційну організацію як «систему свідомо координованих дій або сил двох і більше людей», яка містить три загальних елементи: 1) потреби співробітників; 2) мету; 3) спілкування.
Визначив, що неформальна організація не має структури, так само як і усвідомленої мети. Виникають такі організації спонтанно, з контактів, пов'язаних з роботою, їм притаманні:1) спілкування, 2) підтримка зв'язку у формальних організаціях за згодою виконувати роботу; 3) збереження почуттів особистої цілісності і самоповаги.
Визначив три функції керівника: 1) підтримка працездатності системи передачі інформації; 2) сприяння збереженню необхідних особистих зусиль; 3) формулювання і визначення мети.
8.5 Мотивація — це процес спонукання, стимулювання себе чи інших (окремої людини чи групи людей) до цілеспрямованої поведінки або виконання певних дій, спрямованих на досягнення власної мети чи мети організації.
1. Змістові теорії мотивації пов'язані з ідентифікацією внутрішніх спонукань (потреб), що змушують людину діяти так, а не інакше визначають структуру потреб людини і виявляють серед них ті, що мають пріоритетне значення. (Маслоу, Алдерфер МакКлелланд та Герцберг)
1.1 Абрахам Маслоу (теорія "ієрархії потреб“):
потреби самореалізації — робота, що вимагає максимальних зусиль;
потреби поваги — ранг посади працівника, функції що ним виконуються;
соціальні потреби — взаємини у робочій групі, в трудовому колективі;
потреби безпеки — пенсійна та соціальна програма;
фізіологічні потреби — основна заробітна плата.
Теорія Маслоу стверджує, що в основі прагнення людей до праці лежать їхні численні потреби. Отже, щоб мотивувати підлеглого, керівник має надати йому можливість задовольнити свої потреби шляхом досягнення цілей організації.
1.2 "Теорія ЖВЗ" К. Алдерфера
Ж — означає життєві потреби, тобто фізіологічні потреби і потреби безпеки,
В — потреби взаємин, що пов'язані з міжособистісними стосунками
3 — передбачає необхідність зростання для потреб поваги і самореалізації.
Теорія ЖВЗ не поділяє постулат, що зростання рівнів потреб відбувається за вертикаллю знизу вгору, а заснована на можливості задоволення кожної окремої потреби незалежно від інших.
1.3. Теорія трьох потреб Д. МакКлелланда пропонує розглядати такі потреби:
1. Потреба влади - визначається як бажання, послідовне намагання впливати на інших людей з якоюсь метою.
2. Потреба досягнення (успіху) - задовольняється в процесі виконання, доведення роботи до якомога успішнішого завершення.
3. Потреба в належності - реалізовується під час соціальної взаємодії та спілкуванні.
