5. Реалізація спадкових прав (глава 87 цк).
Право на спадкування містить у собі низку можливостей:
прийняти спадщину;
не прийняти спадщину;
відмовитися від прийняття спадщини.
Акт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками:
особистий характер. Спадщина приймається особисто спадкоємцем. Спадщина від імені малолітніх дітей, недієздатних осіб приймається їхніми батьками, опікунами та піклувальниками;
універсальний характер. Прийняття поширюється на все спадкове майно, у чому б таке не виражалося і де б воно не знаходилося.
строковий характер. Для прийняття спадщини встановлюється шестимісячний строк, що обчислюється з моменту відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК). У випадках, коли виникнення в особи права на спадщину залежить від неприйняття (відмови) від спадщини іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в 3-и місяці з моменту неприйняття ними спадщини чи відмови від прийняття. Якщо строк, що залишився, менше, ніж три місяці, то він продовжується до трьох місяців;
безумовний та беззастережний характер. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи застереженнями;
зворотна сила. Спадщина, що прийнята спадкоємцем, незалежно від часу прийняття належить йому з моменту відкриття спадщини (ч.5 ст. 1268 ЦК);
відкличний характер. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, має право відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини (ч.5 ст. 1269 ЦК).
Способи прийняття спадщини:
подання заяви про прийняття спадщини нотаріусу (ч.1 ст. 1269 ЦК);
визнання певних категорій спадкоємців такими, що прийняли спадщину, якщо вони протягом строку, встановленого законом, не подали нотаріусу заяви про відмову від прийняття спадщини (ч.3,4 ст. 1268 ЦК).
Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини. За загальним правилом, якщо спадкоємець протягом установленого законом строку для прийняття спадщини, не вчинить дій, що свідчать про його волю прийняти спадщину, він вважається таким, що не прийняв спадщину. Однак ЦК у випадку, якщо спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подачі заяви про прийняття спадщини. Крім того, за письмовою згодою спадкоємців, що прийняли спадщину, спадкоємець, що спізнився, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Особи, які закликаються до спадкування можуть не прийняти чи відмовитися від прийняття спадщини.
Неприйняття спадщини має місце тоді, коли особа не зробила тих дій, що є обов'язковими для прийняття спадщини (подання заяви нотаріусу).
Відмова від спадщини припускає активне вираження свого небажання прийняти спадщину. Спадкоємець має право відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, установленого для прийняття спадщини. Заява про відмову подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Фізична особа, обмежена в дієздатності, може відмовитися від прийняття спадщини, тільки за згодою піклувальника чи органа опіки і піклування. Неповнолітні від 14 до 18 років — за згодою батьків (усиновителів), піклувальника, органу опіки і піклування. Опікун може відмовитися від прийняття спадщини, що приєднується підопічному, тільки з дозволу органу опіки і піклування.
Відмова від спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Відмова від прийняття спадщини може бути здійснена на користь іншої особи (ст. 1274 ЦК). При цьому спадкоємець за заповітом може відмовитися на користь інших спадкоємців за заповітом. А спадкоємець за законом — на користь будь-якого спадкоємця за законом незалежно від черги. Спадкоємець, на користь якого була зроблений відмова від прийняття спадщини, також має право відмовитися від прийняття спадщини.
Спадкова трансмісія (ст. 1276 ЦК).
Якщо спадкоємець за заповітом чи за законом помер після відкриття спадщини і не встиг реалізувати своє право на прийняття спадщини (прийняти чи відмовитися), право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки в спадщині, переходить до його спадкоємців. Право на прийняття спадщини в цьому випадку здійснюється на загальних підставах, протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.
Оформлення права на спадщину регулюється главою 89 ЦК.
Одержання свідоцтва про право на спадщину – це:
право спадкоємця, (ст. 1296 ЦК);
обов’язок спадкоємця щодо нерухомого майна (ст. 1297 ЦК).
Відумерлість спадщини (ст. 1277 ЦК).
Спадщина визнається відумерлою за наявності однієї з умов:
відсутності спадкоємців за заповітом і за законом;
усунення спадкоємців від права на спадкування;
неприйняття спадкоємцями спадщини;
відмови спадкоємців від прийняття спадщини.