1. І функціональний клас.

2. ІІ функціональний клас.

3. ІІІ функціональний клас.

4. IV функціональний клас.

5. V функціональний клас.

148. Напади болю за грудиною виникають у хворого при найменших фізичних навантаженнях, іноді у стані спокою. Визначте функціональний клас стенокардії у даного хворого:

1. І функціональний клас.

2. ІІ функціональний клас.

3. ІІІ функціональний клас.

4. IV функціональний клас.

5. V функціональний клас.

149. Яка локалізацію болю є найбільш типовою у хворих на стенокардію.

1. Ділянка серця.

2. Загрудинна область.

3. Вся передня поверхня грудної клітки.

4. Епігастральна ділянка.

5. Ліва половина грудної клітки.

150. Яка іррадіація болю вважається більш типовою при стенокардії:

1. У ліву руку, під ліву лопатку.

2. У праву руку, під праву лопатку.

3. В епігастрій.

4. У поперек.

5. У сонячне сплетення.

151. У хворого 65 років виник напад інтенсивного загрудинного болю, який тривав більше 4 годин та не знімався прийомом нітрогліцерину. Яка форма ІХС виникла у хворого:

1. Типовий стенокардитичний напад.

2. Ангінозна форма інфаркту міокарда.

3. Астматична форма інфаркту міокарда.

4. Гастралгічна форма інфаркту міокарда.

5. Аритмічна форма інфаркту міокарда.

152. У хворого 60 років з’явилась нудота, інтенсивний біль в нижній третині грудини та епігастральній ділянці, який тривав близько 4 годин та пройшов тільки після введення морфіну. При реєстрації ЕКГ виявлено зміщення догори сегменту ST на 7 мм та появу патологічного зубця Q у ІІІ стандартному та aVF відведеннях. Що найбільш ймовірно у хворого?

1. Загострення виразкової хвороби шлунка.

2. Прободіння виразки шлунка.

3. Інфаркт міокарда передньої стінки лівого шлуночка.

4. Напад стенокардії.

5. Інфаркт міокарда задньої стінки лівого шлуночка.

153. Які зміни крові є найбільш характерним для гострого інфаркту міокарда у перші години:

1. Анемія, гіпохромія еритроцитів, підвищення ШОЕ.

2. Підвищення вмісту лужної фосфатази.

3. Підвищення вмісту лактатдегідрогенази (4 та 5 ізоферментів).

4. Еозинофілія.

5. Підвищення вмісту тропонінів Т та І.

154. Який відділ серця не піддається перевантаженню при мі тральному стенозі:

1. Лівий шлуночок.

2. Ліве передсердя.

3. Правий шлуночок.

4. Праве передсердя.

5. Ліве передсердя та правий шлуночок.

155. Для якої з вад серця найбільш характерний серцевий поштовх:

1. Аортального стенозу.

2. Мітрального стенозу.

3. Мітральної недостатності.

4. Аортальної недостатності.

5. Коарктації аорти.

156. У хворого із патологією серцево-судинної системи стала виникати задишка при фізичному навантаженні, з’явились періодичні серцебиття, втомлюваність. У стані спокою ці прояви хворого не турбують. Для якої стадії серцевої недостатності характерні такі ознаки:

1. І стадії.

2. ІІ-А стадії.

3. ІІ-Б стадії.

4. ІІІ стадії.

157. У хворого із серцевою недостатністю, окрім задишки, серцебиття та втомлюваності, стали увечері з’являтися набряки на нижніх кінцівках, які самостійно проходили до ранку. Для якої стадії серцевої недостатності характерні такі ознаки:

1. І стадії.

2. ІІ-А стадії.

3. ІІ-Б стадії.

4. ІІІ стадії.

158. Хворого із серцевою недостатністю турбують виражена задишка, серцебиття, біль та важкість у правому підребер’ї, набряки на нижніх кінцівках, які самостійно не проходять до ранку. Для якої стадії серцевої недостатності характерні такі ознаки:

1. І стадії.

2. ІІ-А стадії.

3. ІІ-Б стадії.

4. ІІІ стадії.

160. На користь ефективно проведеної терапії status asthmaticus свідчить:

1. Зменшення кашлю.

2. Самостійне відходження мокротиння.

3. Поява бронхіального дихання.

4. Гіперемія шкіри.

5. Блідість шкіри.

161. Які зміни відбуваються у бронхах при бронхоектатичній хворобі:

1. Ущільнення легеневої тканини.

2. Звуження бронхів.

3. Зміни (потоншення) усіх шарів стінки бронха.

4. Формування фібринових згустків, які закривають просвіт бронха.

5. Утворення скловидного мокротиння, яке відходить наприкінці нападу.

162. Назвіть провідний метод діагностики бронхоектатичної хвороби:

1. Томографія.

2. Оглядова рентгенографія органів грудної порожнини.

3. Спірографія.

4. Контрастована бронхографія.

5. пневмотахометрія.

163. Який аускультативний феномен з’являється на початку гострого бронхіту?

1. Вологі дрібно пухирцеві хрипи.

2. Вологі середньо пухирцеві хрипи.

3. Крепітація.

4. Жорстке везикулярне дихання.

5. Везікулобронхіальне дихання.

164. Який аускультативний феномен вислуховується при розрідженні мокротиння у хворого на гострий бронхіт:

1. Везикуло бронхіальне дихання.

2. Вологі неконсонуючі хрипи.

3. Вологі консонуючі хрипи.

4. Бронхіальне дихання.

5. Крепітація.

165. Для якої локалізації бронхіту найбільш характерна задишка:

1. Проксимального бронхіту.

2. Вогнищевого бронхіту з ураженням великих бронхів.

3. Вогнищевого бронхіту з ураженням середніх бронхів.

4. Запалення головних бронхів.

5. Дистального дифузного бронхіту.

166. Бронхоектази утворюються при ураженні:

1. Слизової оболонки бронхів.

2. Келихоподібних клітин.

3. Миготливого епітелію бронхів.

4. Усіх шарів бронхів, включаючи перибронхіальну тканину.

5. М’язової оболонки бронхів.

167. Спіралі Куршмана – це:

1. Зліпки бронхів, які складаються з мукозних елементів.

2. Зліпки бронхів, які складаються із злущеного епітелію.

3. Дегенеративни форми еозинофілів.

4. Нитки фібрину, що згорнулися у бронхах.

5. Згустки гнійного мокротиння.

168. Кристали Шарко-Лейдена – це:

1. Кристали холестерину.

2. Зліпки бронхів, які складаються із злущеного епітелію.

3. Дегенеративни форми еозинофілів.

4. Згустки гнійного мокротиння.

5. Нитки фібрину, що згорнулися у бронхах.

169. Який перкуторний тон спостерігається над легенями хворого з нападом бронхіальної астми:

1. Притуплений.

2. Тимпанічний.

3. Ясний легеневий.

4. Тупий.

5. Притуплений тимпаніт.

170. Які аускультативні дані характерні для нападу бронхіальної астми:

1. Пуерильне дихання.

2. Бронхіальне дихання.

3. Посилене везикулярне дихання.

4. Сакадоване дихання.

5. Везикулярне дихання з подовженим видихом.

171. Які додаткові дихальні шуми характерні для нападу бронхіальної астми:

1. Крепітація.

2. Шум тертя плеври.

3. Вологі дрібнопухирцеві консонуючі хрипи.

4. Розповсюджені сухі свистячі та джижчачі хрипи.

5. Шум спадаючої краплі.

172. Які зміни периферичної крові характерні для бронхіальної астми:

1. Лейкопенія.

2. Еозинофілія.

3. Нейтрофільоз.

4. Відносний лімфоцитом.

5. Лімфопенія та моноцитоз.

173. При крупозній пневмонії уражається

1. Інтерстиціальна тканина легень.

2. Прикоренева частина легень.

3. Частка легені та вісцеральна плевра.

4. Окремі часточки легені.

5. Перибронхіальна легенева тканина.

174. Яке мокротиння є характерним для крупозної пневмонії:

1. Слизове.

2. Слизово-гнійне.

3. Іржаве.

4. Серозне.

5. Гнійне з прожилками крові.

175. Які зміни при динамічному огляді грудної клітки можна знайти у хворого на крупозну пневмонію у стадії спечінкування:

1. Відставання ураженої половини в акті дихання.

2. Западіння ураженої половини грудної клітки.

3. Розвиток емфізематозної грудної клітки.

4. Збільшення ураженої половини грудної клітки.

5. Розширення полів Креніга.

176. Які дані пальпації грудної клітки у хворого на крупозну пневмонію:

1. Послаблення голосового тремтіння.

2. Зникнення голосового тремтіння.

3. Зменшення резистентності грудної клітки.

4. Залежить від стадії пневмонії.

5. Незначне посилення голосового тремтіння.

?177. Дані пальпації грудної клітки у хворого на крупозну пневмонії в стадію приливу: