Самостійна робота №18
Тема: «Екіпірувально-санітарна обробка пасажирських вагонів»
Специфічні умови проїзду в пасажирських вагонах (невелика площа і кубатура, використання рециркуляційного повітря), а також значна міграція пасажирів сприяє поширенню інфекційних захворювань У зв’язку з цим надзвичайно важливо забезпечити в пасажирських вагонах строгий санітарно-епідеміологічний режим, що досягається дотриманням санітарних правил підготовки пасажирських вагонів у рейс та на шляху їх прямування і проведенням профілактичних дезінфекційних заходів у вагоні.
Відповідальність за виконання санітарної обробки пасажирських вагонів покладається на начальника
поїзда й екіпірувального пункту санітарної обробки пасажирських вагонів покладається на начальника працівників санітарно-контрольного пункту (СКП).
На технічній станції пасажирські вагони проходять три основних види обробки:дезінфекцію,дезінсекцію і дератизацію. Обробка виконується окремими органами санітарного нагляду на залізничному транспорті. Усі підготовчі операції (згортання матраців, ковдр тощо), перед дезобробкою, виконують екіпірувальними вагонів.
Санітарна обробка вагонів виконується на спеціально відведених коліях. Дезінфекція полягає у знешкодженні збудників заразних захворювань навколишнього зовнішнього середовища з метою оздоровлення цього середовища,припинення виникнення і поширення інфекційних хвороб. До інфекційних захворювань пов’язаних із вагонами(місце постійного скупчення пасажирів), потрібно віднести усі відомі інфекційні захворювання людини,що передаються контактним шляхом, , через повітря, воду, їжу, навколишнє оточення або через комах і гризунів.
При кишкових інфекціях (червоний тиф,дизентерія і т.д.) збудники їх зберігають свою життєздатність у зовнішньому середовищі тривалий час(від декількох днів до декількох тижнів). У випадку перебування у вагонах хворих з цими інфекціями ,виділені ними частки інфекцій можуть тривалий час становити небезпеку для оточуючих людей.
Профілактичні заходи боротьби при цих інфекціях у частині дезінфекційних заходів виконуються в пунктах формування.
Краплинний характер поширення інфекцій диктує в боротьбі з ними ряд спеціально санітарно-гігієнічних заходів,спрямованих не тільки на зневоднювання повітря,але і на боротьбу з пилом,і з дезінфекцією поверхонь.
Дезінфекція пасажирських вагонів виконується за епідемічними і профілактичними показаннями. Ці показання залежать від типу вагонів і їх устаткування, а також організаційних і методичних труднощів проведення дезінфекційних заходів у вагонах,що знаходяться у постійному русі і заповнених пасажирами.
Дезінфекція пасажирських вагонів за епідемічними показниками проводиться у випадках інфекційних захворювань ,що виявляються у вагонах серед пасажирів чи обслуговуючого їх персоналу.
Дезінфекція повинна проводитися при усіх видах інфекцій (черевний тиф, дизентерія,інфекційний гепатит,холера,поліомієліт, дифтерія, натуральна віспа, туберкульоз, чума і деякі інші). Крім того, дезінфекція проводиться за вказівкою санітарно-епідеміологічної станції і відповідно до загального положення й інструкцій
Основні методи дезінфекції у вагонах:
- замочування речей:
- вологий - із застосуванням розчинів дезінфікуючих засобів для обробки поверхонь що перуть, і окремих предметів;
- камерний - для знезаражування компактної постільної білизни, речей,одягу.
Одночасно з цим застосовується механічне санітарне чищення, тобто ретельно зволожують дезрозчином поверхні вагона. » полки (верхні, середні, нижні), стелю, підлогу, багажники (рундуки), усе наявне внутрішнє устаткування. ^ . 20-30 хв. роблять протирання всіх зволожених поверхонь вагона чистим дрантям (змоченим у дезрозчині насухо віджатим) підмітають підлогу, зволожене сміття складають у відро і спалюють у топці чи зал дезрозчином на 1-2 год., після чого видаляють із вагона у сміттєзбиральники.
До засобів дезінфекції належать; хлорамін, хлорне вапно, гідрохлорид кальцію, лізол і ін.
По закінченні дезінфекції провідники виконують загальне прибирання усього вагона: миють чи протирають підлогу, туалетні умивальники, обробляють унітази, очищають і промивають сміттєві шухляди, плювальниці. Оброблені плювальниці і сміттєві шухляди розставляють по своїх місцях. Вагон дооре провітрюють.
Постільні речі (матраци, подушки й ін.) при всіх обставинах піддаються обов'язковій камери і й дезінфекції. Спальна білизна після використання його пасажирами повинна здаватися в прання з кип’ятінням.
Не допускається холодне прання чи застосування миючих хімічних засобів при невисокій температурі. Спальна білизна повинна знезаражуватися і пратися після кожного пасажира.
Вагонну білизну, що не перуть (килими, фіранки, штори), піддають систематичному чищенню в залежності від його характеру. Застосовують хімічне чищення з тетрахлоретіленом у спеціальних машинах, чищення пилососами і ручним чищенням щітками із застосуванням розчинів деззасобів (3% перекис водню із сульфоналом), провітрювання і вибивання поза вагоном. У випадках протиепідемічних показань (осередкова дезінфекція) вагонну білизну піддають камерній дезінфекції пароформаліновим, пароповітряним чи газовим методом.
Крім вологого методу дезінфекції, найбільш досконалим, що забезпечує високу ефективність, гарну проникність дезінфектанту і відсутність побічних впливів, є газовий метод. У даний час застосовуються формальдегід і броместний мітив, що не мають ніякого шкідливого побічного впливу на синтетичні матеріали внутрішнього обладнання вагонів (поролон і ін.)
Дезінсекція.
Основною метою дезінсекції є боротьба з комахами - побутовими паразитами і переносниками інфекційних захворювань у вагонах (клопи, блохи, таргани, воші, і т.д.).
Кожен пасажирський вагон, відправлений у рейс, повинний бути без цих комах. Однак під час рейсу при масових перевезеннях можливе занесення у вагони пасажирами з їх одягом і багажем тих чи інших комах, і вагони, що прибули з рейсу або які знаходяться в експлуатації протягом якогось часу, можуть, виявитися з комахами, і буде потрібно проведення в них дезінсекції.
З огляду на це, дезінсекція повинна проводитися систематично після кожного тривалого рейсу чи через певний проміжок часу експлуатації їх у залежності від ефективності засобів і методів, застосовуваних при дезінсекції,
Існує три групи засобів дезінсекції: засоби без залишкової дії, засоби зі значним залишковим ефектом і газоподібні засоби.
Інсектициди без залишкової дії містять в собі: газ, скипидар, ксилол, сольвент, нафталізол. крезоли, лізол, фенол і ін. Усі ці засоби залишають після себе дратівний неприємний запах, довгий час не зникаючий^ крім того, впливають на оброблювані поверхні (псування поліровок і ін.). їхнє застосування виключається для дезінсекції сучасних пасажирських вагонів.
До контактних інсектицидів із залишковою дією належать синтетичні хлоровані вуглеводні фосфорорганічні з'єднання і деяк. інші. Вони забезпечують стійкі і тривалі результати дезінсекції Однак усі засоби цієї груш, належать до високотоксичних для людей і вимагають при використанні постійного і суворого дотримання заходів безпеки.
Газоподібні засоби забезпечують найбільш високу ефективність дезінсекції, але вони більш складні V застосуванні і вимагають спеціального режиму і безпеки, що обмежує їх поширення на практиці
Найбільше застосування на залізниці мають дві останні групи – синтетичні засоби із залишковою дією
засоби газової дезінсекції.
У залежності від властивостей препарату, способу й умов його застосування,розрізняють кілька методів
дезінфекційних заходів:
а)вологий - застосовується для зволоження поверхонь способом дрібно крапельного обприскування за
допомогою різних приладів (застосовують інсектициди у вигляді розчинів і емульсій)
Цим способом обробляють лише місця можливих гніздувань і укриття комах. Дезінсекція ведеться за допомогою автомакса чи дезифаля
б)порошковий,досить ефективний і широкодоступний на практиці. Для негативних властивостей цього
методу потрібно віднести створювану запиленість вагона, внутрішнього устаткування,що різко обмежує застосування цього аерозоль, дрібна частка речовини, що знаходиться у зваженому у повітрі у вигляді диму чи туману, осідаючи на поверхні, забезпечує інсектицидну дію на комах,що знаходяться в повітрі і поверхні.
Розподіл на поверхні ведеться за допомогою розпилювача фарбопульта ДО-019 і стиснутого повітря чи аерозольних балонів. Даний метод у даний час набув широкого застосування;
Lвсд = ( Fс + Fм) lв +lп +lтр +lт +(Fc -1) l1 +2l2 +(Fм -1)l3 + 2l4; (10.2) 15
д) газовий метод - найбільш розповсюджений, має високу ефективність у стосовно усіх видів комах всіх стадіях їхнього розвитку. З газових засобів дезінсекції застосовується синильна кислота і її препарати, бромистий літій та ін.
Дезінсекція здійснюється за графіком, затвердженим санітарно-епідеміологічною станцією і начальником вагонної дільниці (депо).
У пасажирські вагони, протягом їхньої експлуатації можуть проникнути мишоподібні гризуни - миші і вкрай рідко пацюки.
Боротьба з гризунами повинна проводитися у вигляді систематичних заходів профілактичного і знищувального характеру.
Для дератизації пасажирських вагонів можна застосовувати: хімічний, механічний і газовий методи.
Хімічний метод застосовується там, де для проведення дератизації на вагоні виділено не менше 12 годин часу відстою. По закінченні вагон миють і роблять остаточне збирання мертвих гризунів, їх обливають гасом і видаляють з вагона для знищення.
Механічний метод не дуже ефективний, але безпечний. На вагоні, у парку формування встановлюють мишоловки з принадами, не менше 12-14 мишоловок на вагон одночасно. Покладаються обов'язки з установки капканів на працівників дезінфекційних бригад пункту формування. Після дератизації на вагоні роблять профілактичну дезінфекцію і дезінсекцію вологим способом.
Газовий метод найбільш ефективний і раціональний. Застосовують даний метод у всіх випадках виявлення гризунів у вагоні й у плановому порядку.
Усі пасажирські вагони повинні піддаватися плановій дератизації у сполученні з дезінсекцією газовим методом не рідше 1 - 2 разів на рік. Для річної дезінсекції може бути використаний будь-який газовий метод, застосовуваний для дезінсекції вагонів.
Екіпірування вагонів включає санітарний огляд, вологу дезінфекцію і дезінсекцію за графіком, зовнішню обмивку кузовів і ходових частин вагонів, прибирання внутрішніх приміщень, забезпечення водою, постільними речами і знімним інвентарем, а в холодний час і паливом.
Екіпірування пасажирських поїздів дальнього і місцевого сполучення здійснюють після кожного рейсу, а приміських - раз у добу.
Технологічний процес підготовки составів у рейс складається з наступних основних операцій:
операція - приймання вагона від провідника прибулого поїзда.
Приймає вагон один працівник екіпірувальної бригади, який перевіряє наявність і справність дії всіх пристроїв і механізмів у котловому приміщенні, туалетах, службовому відділенні й у приміщеннях для пасажирів, а в зимовий час - обов'язкова перевірка стану опалення і водопостачання, оцінює якість сухого прибирання вагона провідниками, приймає за інвентарним описом все знімне устаткування, культінвентар, столовий і чайний інвентар, постільну білизну. Приймання вагона від провідників оформляють працівники екіпірувальної бригади у книзі форми ФПУ-19. Якщо відсутній працівник екіпірувальної бригади, вагон приймають провідники, що заступають на зміну.
Начальник прибулого поїзда заповнює відомість обсягу використаної білизни в 3-х екземплярах. Один екземпляр складеної відомості залишає собі для звіту перед касою бази обслуговування пасажирів (БОП), а два екземпляри передає бригадиру екіпірувальної бригади для здачі й одержання чистої білизни.
операція - здача знімного інвентарю. Провідник вагона, у міру забруднення, знімає штори, серветки, чохли від матраців і диванів, зовнішні покриття килимових доріжок і т.д. Знімний інвентар здає провідник у комору знімного інвентарю.
3.операція - санітарна підготовка вагона в рейс.
4.операція - забезпечення постільною білизною і змінним інвентарем вагона. Провідник надягає чохли на матраци і подушки і складає їх по місцях, розвішує штори, розкладає серветки і стелить килимові доріжки і їхні зовнішні покриття. ..
операція - забезпечення поїзда предметами чайної торгівлі і паливом.
Провідники, не пізніше ніж за 2 години до відправлення, приймають вагони. При цьому перевіряють за накладною форми ВУ-38 внутрішнє устаткування, прилади системи вентиляції, опалення , кондеціонування повітря.
Внутрішнє прибирання пасажирських вагонів
Керуючись «Санітарними правилами підготовки пасажирських вагонів у рейс,прибирання внутрішніх приміщень вагонів повинно виконуватися після проведення дезобробки і виконання внутрішніх ремонтних робіт.
У прибиранні внутрішніх приміщень, крім спеціалізованих екіпірувальних бригад,беруть участь і провідники вагонів.
Забезпечення пасажирських составів водою і паливом пасажирські вагони забезпечуються водою від водорозбірних колонок в пункті формування, а шляху проходження та в пунктах обороту состави забезпечуються водою відповідно до розкладу РУХУ пасажирських поїздів.
Пасажирські вагони, що відправляються в рейс у період опалювального сезону при температурі зовнішнього повітря +10°С і нижче, повинні бути забезпечені вугіллям і дровами для розпалювання котлів, відповідно до нормативів, а деревним вугіллям для кип'ятильників забезпечуються цілий рік.
Для опалення вагонів пасажирських поїздів видаються такі марки і сорти вугілля: донецькі антрацити великих і середніх класів, ковальський.
Норма відпуску вугілля на опалення вагонів Температура зовнішнього Норма видачі натурального
повітря палива в кг. на 1 ваг. на добу
Lвсд = ( Fс + Fм) lв +lп +lтр +lт +(Fc -1) l1 +2l2 +(Fм -1)l3 + 2l4; (10.2) 15
У період опалювального сезону на складі повинні знаходитися для розпалювання котлів підготовчі дрова і вугілля в кількості не менше 2000 т (місячної норми). Вугілля розвозять до составів екіпірувальники на тракторних причепах (Т-40) і самохідних шасі СШ-25 (Т-15). Екіпірувальники засипають вугілля у вугільні шухляди вагонів з використанням мірної тари. Вагони поїздів дальнього прямування повинні забезпечуватися вугіллям повними вугільними шухлядами. На шляху проходження постачання вагонів вугіллям виконується на проміжних станціях відповідно до розкладу руху поїздів, відповідно до нормативів.
Постачання пасажирських вагонів постільними речами і знімним інвентарем Для заміни знімного устаткування, видачі постільної білизни організовують механізовані бригади.
Згідно з «Графіком відстою, ремонту й екіпірування составів» бригада КОП у складі роз'їзного комірника і двох підсобних робітників, із використанням автомашини чи трактора з причепом, під'їжджають до состава для видачі постільної білизни чи знімного інвентарю, згідно з накладною. Чиста білизна і знімний інвентар роз'їзний комірник одержує в коморах БОП.
Робота БОП ведеться згідно з технологічним процесом її роботи.
Роз'їзний комірник приймає від бригади екіпірувальників використану постільну білизну у пронумерованих мішках, опломбованих начальником поїзда особистою пломбою відповідно до складеної ним відомості.
Начальник поїзда складає дану відомість у 3-х екземплярах; один екземпляр залишає собі, для розрахунку з БОПом, а два інших передає бригадиру екіпірувальної бригади.
Бригадир екіпірувальної бригади при передачі постільної білизни роз'їзному комірнику БОПа передає один екземпляр відомості, а другий, з розпискою роз'їзного комірника, залишає в себе.
Аналогічним порядком ведеться знімання використаної білизни з вагонів на естакаді.
При здачі знімного інвентарю роз'їзний комірник, згідно з графіком зміни знімного інвентарю, розробленого начальником БОП разом із майстром екіпірувальної бригади, за рахунком приймає у екіпірувальників м'який інвентар, заповнюючи обмінну відомість за установленою формою з пояснювальним описом у прийманні і здаванні. Один екземпляр відомості направляється в БОП, де звіряється з накладною на виданий ними підлягаючий видачі знімний м'який інвентар.
Продуктами чайної торгівлі вагони забезпечуються в такий спосіб: бригадир екіпірувальної бригади що прийняв у штабному вагоні залишки цих продуктів, заповнює накладну форми ФМУ-31. У графі «повернуте» указує кількість нереалізованого чаю, цукру, кондитерських виробів. Комірник чайної комори, на підставі телеграм начальників поїздів, готує продукти чайної торгівлі по поїздах, і водій моторолера забезпечує продуктами чайної торгівлі і деревним вугіллям, що береться з вугільного складу.
Організація приймання составів перед відправленням у рейс Приймання вагонів на технічній станції починає провідник, що заступає на зміну,, починаються не менше ніж за 2 години до посадки пасажирів.
справність дверних замків, віконних рам, електроосвітлювальних приладів, запобіжних пробок;
- комплектність і терміни придатності вогнегасників;
- наявність і дію системи вентиляції, холодильних установок, водоохолоджувачів, вимірювальних
приладів;
- стан умивальних чаш і унітазів, механізмів зливу унітазів, а також наявність води в баках санвузлів, наявність туалетного мила і туалетного
- і вимірювальних приладів, наявність води в системі опалення і забезпеченість вагона паливом, стан водоприймальних труб нижнього заливання і зливання труб.
.
Підготовлені в рейс состави чи групи вагонів, не менше ніж за 2 години до подавання состава під посадку, приймає постійно діюча комісія (ПДК) у складі: заступника начальника депо з експлуатації, майстра дільниці внутрішнього ремонту, представників санітарно-контрольного пункту санітарно-епідеміологічної станції (СЕС) і пожежного нагляду, начальника поїзда і ПЕМ.
Члени комісії перевіряють технічний і санітарний стан вагонів, забезпечення їх протипожежними речами, постільною білизною, знімним інвентарем, паливом. Перевіряють умови збереження продуктів чайної торгівлі, наявність аптечок у вагонах (резервна в начальника поїзда) і наявність носилок (двоє на состав).
Результати огляду голова комісії заносить у журнал комісійного огляду з підписом членів комісії.
Результати огляду оформляються актом затвердженої форми у 3-х примірниках.
Диспетчер вагонної дільниці (депо) інформує майстра з формування і працівників ремонтних дільниць про виявлені комісією зауваження. Після усунення зауважень майстер дільниці внутрішнього ремонту розписуються в журналі комісійного огляду, що знаходиться в диспетчерській.
Состави, що знаходяться на технічній станції по обороту, комісією не приймаються.
Прийнятий потяг виводиться в парк відправлення, де перед посадкою пасажирів піддається контрольному обслуговуванню з перевіркою стану кузовів вагонів, автозчеплення, ходових частин, гальмового обладнання. Після причіплювання локомотива проводиться повне випробування електропневматичних і В пневматичних гальм і складається довідка про гальма форми ВУ-45, яка передається на локомотив.
Самостійна робота №19 Тема: «Організація роботи в ремонтно-екіпірувальному парку»
Кожна ремонтна бригада має необхідні засоби механізації і автоматизації, що застосовуються при обслуговуванні, ремонті і екіпіруванні пасажирських вагонів.
В ремонтно-екіпірувальному парку розміщуються будівлі ПТО і контрольного пункту з ремонту автогальм, побутові і службово-технічні приміщення, дільниці з ремонту електроустаткування, радіоапаратури, інших вузлів вагонів, компресорна, столярне відділення, інструментальна, склади знімного інвентаря, запасних частин, постільної білизни.
Механізований пункт або спеціально виділені колії для ремонту пасажирських вагонів з відчепленням від потягів оснащуються електричними домкратами вантажопідйомністю З0т, кран-балкою, лінією електрозварювання і зварювальними постами, пресом для стиснення еліптичних ресор, стелажами для запасних частин. Передбачаються також компресорне, інструментальне, малярне відділення, столярна майстерня і майстерня для лудильних і покрівельних робіт.
Ремонт вагонів здійснюється спеціальною бригадою слюсарів, очолюваною бригадиром, а ремонт редуктор-карданного приводу, включаючи монтаж на шийці вісі колісної пари, — слюсарями дільниці з ремонту електрообладнання. Відремонтовані вагони приймаються майстрами, начальником ПТО або заступником начальника депо з подальшим оформленням повідомлення форми ВУ-36 на кожний вагон, один екземпляр якого здається черговому по станції, що випускає з ремонту, інший — техніку з обліку несправних вагонів. Відповідна відмітка з вказівкою часу і дати закінчення ремонту робиться також в книзі обліку відремонтованих вагонів.
Ремонт електроустаткування, знятого з пасажирських вагонів, виконується на спеціалізованій ділянці вагонного депо. В машинному відділенні цієї дільниці, а також в ремонтно-екіпірувальному парку і на базі відстою суцільнометалевих вагонів встановлюються зарядні агрегати. Крім того, дільниця оснащується верстатним обладнанням, стендами для перевірки, ремонту і регулювання електричного обладнання і іншими пристроями і пристосуваннями.
На технічних пасажирських станціях і пунктах обслуговування і екіпіровки вагонів повинно бути забезпечено чіткий розподіл обов'язків між працівниками при строгому дотриманні послідовності і максимального поєднання виконуваних операцій.
За наявності на технічній станції ремонтно-екіпірувального депо (РЕД) всі операції по технічному обслуговуванню і екіпіровці пасажирських потягів виконуються в цьому депо, причому режим і планування роботи РЕД вибираються залежно від розкладу прибуття пасажирських потягів і графіка обороту складів, що екіпіруються, на даній станції.
Тривалість знаходження потягів безпосередньо під операціями екіпіровки і поточного безвідчіпного ремонту приймається для дальніх потягів до 3 год, місцевих — до 2 год.
На рис. 13 наведений варіант графіка послідовності і тривалості операцій при проходженні складом по коліях основних пристроїв пасажирської технічної станції. Жирні горизонтальні лінії показують кількість зайнятих колій депо екіпіровки і парків технічної пасажирської станції. По графіку можна встановити кількість паралельно працюючих бригад, а також раціональний час обробки кожного складу. Нормативи чисельності робочої сили, тривалості обробки складів, витрати матеріалів, енергії.
Пункт технічного обслуговування (ПТО) ремонтно-екіпірувального парку організовує свою роботу відповідно до техніко-розпорядчого акту станції (ТРА), в тісній ув'язці з діючим розкладом руху потягів , і несе повну відповідальність за високоякісну підготовку потягів і рейс і безпечне їх проходження до пункту обороту.
З метою прискорення операцій обслуговування підвищення якості підготовки пасажирських потягів в рейс організовуються спеціалізовані бригади по обслуговуванню і ремонту ходових частин ударно-тягових приладів, автогальмових пристроїв , передачі важеля; внутрішнього обладнання вагонів внутрішньовагонного електроустаткування і вентиляції, підвісної електроустаткуванні, редукторно-карданних приводів акумуляторних батарей, холодильних установок і радіоапаратури.
Окремо формуються бригади по екіпіровці пасажирських потягів, поточному відчіпному ремонту вагонів, проведенню єдиної технічної ревізії вагонів.
Дію електропневматичних гальм перевіряє бригада, що складається з оглядачів автогальм і слюсаря електрика електропневматичних гальмах.
Внутрішнє обладнання вагонів перевіряє і ремонтує бригада, що складається з оглядачів внутрішнього устаткування, слюсарів з ремонту опалювання, водопостачання і виконанню внутрішньовагонних робіт також із столярів-склярів. Оглядач вагонів, контролюючи стан внутрішнього обладнання, одночасно приймає вагони від провідників, прибулих з рейсу.
Електрообладнання усередині вагонів перевіряється оглядачем-ремонтником електроустаткування спільно з поїздовим електромонтером.
При перевірці спеціалізованою бригадою підвагонного електроустаткування звертається увага на міжвагонних електроз'єднань, штепсельних з'єднань сигналізації нагрів; букс, а також на справність колекторів, пружин і щіток генераторів і умформерів, підвіски генератора, редуктор-карданннх приводів
Обслуговування холодильних установок в системах кондиціювання повітря спеціалізованою бригадою слюсарів. При цьому проводиться випробування і регулювання установки, перевіряються щит і прилади управління і автоматики, герметичність холодильної установки клино-ременної передачі і муфт зчеплення компресора з електродвигуном
Ремонт електроустаткування в потягах, прибулих в пункт обороту, виконується по заявці бригадира потягу. Перед відправленням в рейс оглядач електроустаткування здає склад електромотору
Контроль якості ремонту пасажирських вагонів перед рейсом забезпечують змінні майстра спеціалізованих бригад, оглядачі-ремонтники, оглядачі вагонів і особи що безпосередньо виконують ремонт.