3. Проведення експерименту.

До проведення експериментальної роботи доцільно провести пробні досліди. Це сприяє досягненню поставленої мети, а саме:

1) експериментатор знайомиться з даною роботою, освоює методику експерименту та визначення різних показників;

2) перевіряється робота окремих елементів установки й апаратури;

3) з'ясовується потреба у часі для визначення окремих показників, інтервали виміру кожної з величин, передбачених даним експериментом;

4) оцінюється можливість помилок при визначенні показазників, що враховується при подальшому проведенні експерименту; особлива увага приділяється виміру тих величин, помилки яких призводить до помилки в кінцевому результаті.

При проведенні експерименту не можна обмежуватися однією величиною показань приладу або одним результатом. Вимір окремої величини необхідно повторити, принаймні, ще раз. Це допомагає уникнути помилки при зніманні показань при та їх записі, а також дає можливість оцінити помилку виміру.

При виконанні будь-яких хімічних аналізів найкраще зробити три рівнозначних визначення. Якщо два з них однакові або близькі, а один відрізняється, варто приймати ті, які збігаються. Якщо ж усі відрізняються між собою, необхідно з'ясувати причину помилки і потім тричі повторити визначення.

Останніми десятиліттями значне місце серед інших методів наукового дослідження займають фото- і кінематографічні методи.

Ці методи, завдяки різноманітним можливостям сучасної техніки (макро- та мікрозйомки, а також цейтраферна, швидкісна, високошвидкісна зйомки), можуть бути використані для вивчення різних процесів.

З'єднання фотоапарата або кінокамери з мікроскопом дозволяє використовувати швидкісну та зйомку по кадрах для вивчення деталей багатьох технологічних процесів.

Окремі фази процесів, що швидко протікають, та недоступні для безпосереднього візуального спостереження, реєструються за допомогою швидкісної кінозйомки. Автоматична некадрова (цейтраферна) зйомка дає можливість простежити динаміку процесів, які повільно протікають. Для високошвидкісного фотографування, що потребує різної освітленості, витримки, частоти проходження кадрів, застосовують імпульсні лампи. Вони мають короткочасну потужність (до декількох мегават), світловий потік до десятків мільйонів люменів і є найбільш удосконаленим засобом освітлення.

Для вивчення надшвидких процесів застосовуються електронно-оптичні перетворювачі. Це прилади, в яких світлове оптичне зобра­ження перетворюється в зображення електронне, а потім знову у світлове.

За допомогою кінотехніки можна вивчати роботу різних агре­гатів, машин і механізмів, різноманітні технологічні процеси, деформацію матеріалів тощо. Такий метод дослідження раціонально використовувати при вивченні динаміки процесів (наприклад, зміни структури при пророщенні зерна, зміни морфології дріжджових клітин при розчиненні). Фотографію доцільно застосовувати при проведенні таких досліджень, результати яких нестабільні і швидко змінюються в часі (наприклад, паперова хроматографія), а також у порівняльних дослідженнях, результати яких повинні бути зафіксо­вані у певний момент (наприклад, текучість рідини).

Важливе значення фотографія має при вивченні різноманітних механічних явищ: швидкості польоту тіл, траєкторії переміщення та ін.