- •Розрахунок абсолютної та відносної похибок при вимірюванні непрямої величини.
- •Перевірка закону Бойля - Маріотта
- •Визначення відносної вологості з допомогою гігрометра і психрометра
- •Визначення питомого опору провідника
- •Визначення електрорушійної сили і внутрішнього опору джерела електричної енергії
- •Вивчення послідовного і паралельного з’єднання провідників
- •Дослідження залежності потужності, що споживає лампа розжарення, від напруги на її затискачах
- •Вивчення електричних властивостей напівпровідників
- •Визначення прискорення вільного падіння з допомогою математичного маятника
- •Визначення показника заломлення скла
- •Визначення довжини світлової хвилі з допомогою дифракційної решітки
- •1. Фундаментальні фізичні константи.
- •2. Густини деяких речовин
- •4. Питома теплота згоряння деяких видів палива
- •6.Темперанура точки кипіння і питома теплота пароутворення деяких речовин
- •7. Тиск насиченої пари і його густина при різних значеннях температури
- •8. Температура кипіння і критичні параметри, деяких речовин
- •9. Психрометрична таблиця
- •10. Температура плавлення і питома теплота плавлення твердих тіл
- •11. Поверхневий натяг деяких рідин (при 293 к)
- •12. Температурний коефіцієнт лінійного розширення деяких твердих тіл
- •13.Температурний коефіцієнт опору деяких речовин
- •14. Температурний коефіцієнт об'ємного розширення деяких рідин
- •15. Діелектрична проникність деяких речовин
- •І6. Питомий опір деяких речовин
- •17.Електрохімічний еквівалент деяких речовин
- •18. Показник заломлення деяких речовин
Визначення довжини світлової хвилі з допомогою дифракційної решітки
Мета: Дослідним шляхом визначити довжину світлової хвилі.
Обладнання: 1. Прилад для визначення довжини світлової хвилі. 2. Підставка для приладу. 3. Дифракційна решітка. 4. Лампа з прямою ниткою розжарення в патроні зі шнуром і вилкою.
В результаті виконання лабораторної роботи студент повинен
знати: визначення та закономірності явищ дифракції, інтерференції світла, формулу для визначення довжини світлової хвилі з допомогою дифракційної решітки;
вміти: користуючись дифракційною решіткою визначати довжину світлової хвилі.
Теорія. Паралельний пучок світла, проходячи крізь дифракційну решітку, внаслідок дифракції за решіткою, поширюється в усіх можливих напрямках і інтерферує. На екрані встановленому на шляху інтерферуючого світла, можна спостерігати інтерференційну картину. Максимум світла спостерігається в точках екрана, для яких виконується умова:
=n
(1)
де - різниця ходу хвиль; - довжина світлової хвилі; n - номер максимума.
Центральний максимум називають нульовим, для нього =0. Зліва і справа від нього розміщуються максимуми вищих порядків.
Умову
виникнення максимуму (1) можна записати
ще так: n
d
Тут d - період дифракційної решітки;
- кут під яким видно світловий максимум.
Так як кути дифракції, як правило, малі,
то для них можна прийняти
tg
а tg
=а/b. Тому n
=
dа/b (2).
В даній роботі формулу (2) використовують для обчислення довжини світлової хвилі.
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ
1. Зібрати установку, зображену на малюнку.
2. Встановити на демонстраційному столі лампу і ввімкнути її.
3.Дивлячись через дифракційну решітку, направити прилад на лампу, так, щоб через вікно екрана приладу було видно нитку лампи.
4.Екран приладу встановити на можливо більшій відстані від дифракційної решітки і отримати на ньому чітке зображення спектрів І і II порядків.
5. Виміряти за шкалою бруска установки відстань "b" від екрана приладу до дифракційної решітки.
6. Визначити відстань від нульової поділки "0" шкали екрана до середини фіолетової смуги як зліва "ал", так і справа "ап" для спектрів першого порядку і обчислити середнє значення аср.
8. Такі ж вимірювання виконати і для червоних променів дифракційного спектру.
9. Обчислити за формулою (2) довжину хвилі фіолетового світла для спектрів І і II порядків, довжину хвилі червоного світла І і ІІ порядків.
10.Результати вимірювань і обчислень записати в таблицю.
№ п/п |
Період дифракційної решітки d, мм |
Порядок спектра, n |
Видимі межі фіолетового світла середнє, аф, мм |
Видимі межі червоного світла середнє, ач, мм |
Відстань від решітки до екрана, b, мм |
Довжина світлової хвилі фіолетового кольору, ф, мм |
Довжина світлової хвилі червоного кольору, ч, мм |
1 |
|
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
2 |
|
|
|
|
|
Контрольні запитання.
Чому нульовий максимум дифракційного спектра білого світла ‒ біла смуга, а максимум вищих порядків ‒ набір кольорових смуг?
Чому максимуми розміщуються як зліва, так і справа від нульового максимума?
В яких точках екрана отримуються І, II, III максимуми?
Який вигляд має інтерференційна картина у випадку монохроматичного світла?
В яких точках екрана отримується світловий мінімум?
Яке значення має ширина і число щілин дифракційної решітки?
Чому дорівнює різниця ходу світлових променів ( =0,49 мкм), що дає 2-й максимум в дифракційному спектрі? Визначте частоту цього випромінювання.
Домашня робота. Розв'язати задачі (2) № 25.36, № 25.38.
Покладіть горизонтально на рівні очей грамплатівку чи комп’ютерний диск. Опишіть і поясніть явища, що спостерігаєте.
Таблиці
