- •1. Постановка задачі
- •2. Дослідження роботи арифметично- логічного пристрою
- •2.1 Теоретичні відомості про арифметично-логічні пристрої
- •2.2 Дослідження роботи стандартного 4-бітного арифметично-логічного пристрою
- •3. Синтез спеціалізованого арифметичного пристрою
- •3.1 Теоретичні відомості про суматори
- •3.6 Синтез арифметичної функції
- •4. Синтез логічного спеціалізованого пристрою
- •5. Тестування спеціалізованого арифметично – логічного пристрою.
2.2 Дослідження роботи стандартного 4-бітного арифметично-логічного пристрою
Таблиця 2 Результати дослідження стандартного 4-бітного арифметично-логічного пристрою
Операція |
Код операції |
Тип М |
А |
В |
Код |
Результат F |
|
1 |
*В |
D |
1 |
6 |
7 |
010D6007 |
0 |
2 |
*В |
D |
1 |
D |
6 |
410DD376 |
9 |
3 |
(*В)+( А+) |
9 |
1 |
6 |
7 |
11096937 |
1 |
4 |
(*В)+( А+) |
9 |
1 |
D |
6 |
5109D356 |
B |
5 |
|
5 |
1 |
6 |
7 |
21056987 |
8 |
6 |
|
5 |
1 |
D |
6 |
6105D026 |
9 |
7 |
(*) |
1 |
1 |
6 |
7 |
31016147 |
9 |
8 |
(*) |
1 |
1 |
D |
6 |
7101D006 |
B |
9 |
A мінус 1 |
2 |
0 |
6 |
7 |
000D6007 |
F |
10 |
A мінус 1 |
2 |
0 |
D |
6 |
400DD376 |
1 |
11 |
А мінус В мінус 1 |
6 |
0 |
6 |
7 |
10096937 |
2 |
12 |
А мінус В мінус 1 |
6 |
0 |
D |
6 |
5009D356 |
9 |
13 |
A плюс (А+В) |
A |
0 |
6 |
7 |
20056987 |
9 |
14 |
A плюс (А+В) |
A |
0 |
D |
6 |
6005D026 |
4 |
15 |
A плюс A |
E |
0 |
6 |
7 |
30016147 |
8 |
16 |
A плюс A |
E |
0 |
D |
6 |
7001D006 |
b |
Рис 1 Схема роботи структурного 4-бітного АЛП.
3. Синтез спеціалізованого арифметичного пристрою
3.1 Теоретичні відомості про суматори
Суматор (adder) — вузол ЕОМ, призначений для утворення суми двох операндів.
Суматором називається функціональний вузол комп'ютера, призначений для додавання двох n-розрядних слів (чисел). Операція віднімання замінюється додаванням слів в оберненому або доповнювальному кодах. Операції множення та ділення перетворюються на реалізації багаторазового додавання та зсуву. Тому суматор є важливою частиною арифметично-логічного пристрою. Функція суматора позначається літерами SM або Σ.
Суматори класифікують за такими ознаками:
способом додавання — паралельні, послідовні та паралельно-послідовні;
кількістю вхідних клем — напівсуматори, однорозрядні або багаторозрядні суматори;
організацією зберігання результату додавання — комбінаційні, накопичувальні, комбіновані;
системою числення — позиційні (двійкові, двійково-десяткові, трійкові) та непозиційні, наприклад, у системі залишкових класів;
розрядністю (довжиною) операндів — 8-, 16-, 32-, 64-розрядні;
способом подання від'ємних чисел — в оберненому або доповнювальному кодах, а також їх модифікаціях;
часом додавання — синхронні та асинхронні.
Суматор складається з окремих схем, які називаються однорозрядними суматорами; вони виконують усі дії з додавання значень однойменних розрядів двох чисел (операндів).
У паралельних n-розрядних суматорах значення всіх розрядів операндів поступають одночасно на відповідні входи однорозрядних підсумовуючих схем. У послідовних суматорах значення розрядів операндів та перенесення, які запам'ятовувалися в минулому такті, поступають послідовно в напрямку від молодших розрядів до старших на входи одного одно розрядного суматора. В паралельно-послідовних суматорах числа розбиваються на частини, наприклад, байти, розряди байтів поступають на входи восьми розрядного суматора паралельно (одночасно), а самі байти — послідовно, в напрямку від молодших до старших байтів з врахуванням запам'ятованого перенесення.
Рис.2 Логічне рівняння та таблиця істинності повного суматора.
Рис 3. Структурна субсхема однорозрядного повного суматора
Розрядність суматорів знаходиться в широкому діапазоні 4-16 — для мікро- та міні-комп'ютерів та 32-128 і більше — для універсальних машин.
Суматори з постійним інтервалом часу для додавання називаються синхронними. Суматори, в яких інтервал часу для додавання визначається моментом фактичного закінчення операції, називаються асинхронними. В асинхронних суматорах є спеціальні схеми, які визначають фактичний момент закінчення додавання і повідомляють про це в пристрій керування. На практиці переважно використовуються синхронні суматори.
Рис 4 Субсхемаі субблок чотирьох розрядного повного суматора
3.2 Арифметична функція: F4=A плюс (А+В)
3.2.1 Створення логічних субблоків функції A+В
Побудова функцій за вказаним варіантом відбувається на основі логічної функції А^B(заперечення по А).
Спочатку проектуємо однорозрядну функцію, тестуєм і порівнюємо з таблицею істинності.
Розроблену схему перетворюємо в субблок (рис. 5)
Рис.5. Субсхема 4-х розрядної логічної функції A+B .
Рис. Субсхема і субблок арифметичної функції A плюс (А+В)
3.3 Арифметична функція: F7= А+В
Рис 9 Субсхема і субблок арифметичної функції А+В
3.4 Арифметична функція: F10=A плюс (А+)
3.4.1 Створення логічних субблоків A і (А+В)
Рис 10 Схема логічної функції А
Рис 11 Схема однорозрядної логічної функції А+В
Рис 12 Схема і субблок логічної функції А
Рис
13. Субсхема та Субблокарифметичної
функції F10=A плюс (А+В)
3.5 Арифметична функція:F14= A плюс (А*)
3.5.1 Створення логічних субблоків арифметичної функції F14= A плюс (А+В)
Рис 14 Субсхема однорозрядної логічної функції A
Рис 15 Субсхема однорозрядної логічної функції А+В
Рис 16 Субсхема 4-х розрядної логічної функції A
Рис 17 Субсхема 4-х розрядної логічної функції А+В
